Справа №2-4005/2008 p.

РІШЕННЯ

іменем України

21 лютого 2008 року     Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді: Шум Л.І.; при секретарі: Токарєвої Т.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Жовтневої районної у місті ради про виділення частки в спільному сумісному майні та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про виділення частки в спільному сумісному майні та визнання права власності в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 є приватизованою. Внаслідок смерті одного з співвласників відкрилась спадщина на частину квартири. Звернувшись до державного нотаріуса він отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв язку з необхідністю виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному об'ємі, просив суд їх задовольнити, виділивши у спільній сумісній власності частку та визнати право власності на частку в порядку спадкування за законом.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про день розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухав позивача, дослідивши матеріали справи, суд рахує, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло № Ж 146 від 07 лютого 2001 року, виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради, співвласниками квартири АДРЕСА_1 являються ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які перебувають у родинних зв'язках, являючись сином та матір'ю відповідно.

03 квітня 2005 року ОСОБА_2 померла. Заповіту не залишено.

Позивач звернувся до державного нотаріуса з вимогою видати свідоцтво про право на спадщину, однак йому відмовлено, у зв'язку з невизначеністю часток у спільному майні та рекомендовано звернутись до суду з вимогою виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Згідно ст. 368 ЦК України спільною сумісною власністю визначається власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них. Статтею 8 закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» порядок визначення частки у спільній власності визначається договором або законом., ст. 355 Цивільного кодексу України встановлена презумпція дії правового режиму спільної власності, що не визначає порядок вирішення питання виділення частини спільної власності кожному співвласнику. Ст. 370 ЦК України передбачено, що частки кожного із співвласників при спільній сумісній власності є рівними, якщо інше не встановлено судом.

З наданих позивачем суду доказів випливає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 володіли, розпоряджались та користувались належним ім на праві спільної власності майном, на власний розсуд, договір або ж рішення суду про виділення частки у спільному майні відсутній.

На підставі досліджених доказів та викладених обставин квартира АДРЕСА_1 належить кожному з учасників приватизації у рівних долях по 1/2 її частині кожному з учасників приватизації.

Керуючись ст.ст. 10,60,212,214-215,256,259 ЦПК України, ст.ст. 355,368,370 ЦК України, ст. 8 закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» Постановою пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконкому Жовтневої районної у місті ради про виділення частки в спільному сумісному майні та визнання права власності в порядку спадкування за законом -задовольнити.

Виділити в спільній сумісній власності - квартирі АДРЕСА_1, частку належній ОСОБА_2, яка померла 03 квітня 2005 року, у розмірі 1/2 частини.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на належну ОСОБА_2, яка померла 03 квітня 2005 року, 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі: заяви на апеляційне оскарження на протязі 10 днів та апеляційної скарги на протязі 20 днів з моменту подачі заяви.