Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2009 р. справа № 2а-18117/08/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ісаєнко Ю.А.
при секретарі Хріпуновій С.Ю.
представників позивача Свенцицького О.В., Хомицького В.М.,
представника відповідача Малюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Машинобудівельний завод «Буран» до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Машинобудівний завод “Буран” звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову посилається на те, що у відповідності з наказом Донецького РВ ФДМУ № 2622 від 04.07.1994р. ВАТ „Машинобудівний завод „Буран” (правонаступник АТ „Буран”) 23.02.1998р. було передано до статутного фонду за актом передавання державного нерухомого майна об’єкти нерухомості, серед яких значиться об’єкт нерухомості – цех ГШО (рядок 1 Акту), площа якого згідно з даними технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна становила станом на 29.06.1998р.- 6399 кв.м. і розташоване за адресою: м.Донецьк, вул. Кірова, 1а. Вищезазначена будівля знаходиться на земельній ділянці, виділеній позивачу у постійне користування згідно з державним актом на право постійного користування землею від 23.02.1994р. і складається з цеху ГШО літ.А-2 площею 4953,8 кв.м. та АБК літ. А1 – 4 площею 1445,2 кв.м. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03 грудня 2002 року при вирішенні справи № 12/343”в” було встановлено: „Як свідчать матеріали справи адміністративно-побутовий корпус цеху по виготовленню бурильних установок був введений в експлуатацію 12.10.1995р. і після здійснення приватизації, яка відбулася 04.07.1994р., а цілком цех по ремонту ГШО було прийнято державною технічною комісією 29.05.1998 року, а 29.06.1998 року ВАТ „Машинобудівний завод „Буран” отримав довідку-характеристику на будівлю цеху ГШО за номером № 520, літера А-2 (арк.справи 22, 47, 129-133)”. Зазначеною постановою Донецький апеляційний господарський суд визнав право власності на будівлю цеху ГШО, який знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул.Кірова, 1а за ВАТ „Машинобудівний завод „Буран”. Крім того, 26.02.1998р. відповідач видав позивачу реєстраційне посвідчення на об’єкти нерухомого майна згідно з яким були зареєстровані усі об’єкти нерухомості, які належать позивачу, у тому числі і цех ГШО і записані до реєстрової книги 15в під реєстровим № 6770. На підставі вищезазначеного реєстраційного посвідчення відповідачем 29.06.1998р. було видано позивачу довідку-характеристику № 520 на будівлю ГШО, з якої вбачається, що зазначена будівля складається з цеху ГШО літ.А-2 площею 4953, 8 кв.м. і АПК літ.А1- 4 площею 1445,2 кв.м. Вважаючи , що будівля ГШО загальною площею 6399 кв.м. була зареєстрована відповідачем ще у 1998 році і включала в себе адміністративно-побутовий комбінат, звернувся до суду з позовом до КП «БТІ м. Донецька» про зобов’язання вчинити певні дії.
Уточнивши 19 грудня 2008 року позовні вимоги, просив суд зобов’язати КП БТІ в м. Донецьку провести державну реєстрацію прав власності на будівлю ГШО, яка складається із цеху ГШО під Літ. А-2 и будівлі АПК під літ. А1-4 загальною площею 6381,4 кв.м. і розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова.1а. з видачею витягу з реєстру прав власності.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позов у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала пояснення, в яких посилалась на те, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи та даним комп’ютерного обліку БТІ за ВАТ «Машинобудівний завод «Буран» зареєстровано право власності на будівлю цеху ГШО літ.А-2 площею 4953,8кв.м. по вул. Кірова, 1 «А» на підставі наказу Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України від 04.07.1994, 29.05.2003 року №№2622,638 з переліком нерухомого майна, рішення виконкому Кіровської районної в м. Донецьку ради від 19.07.2000 року, 14.05.2003 року №№409\4, 284. Дана державна реєстрація проведена БТІ м. Донецька у лютому 1998 року на підставі тих правовстановчих документів, які були надані власником, тому здійснювати повторну реєстрацію права власності підстав не має. Просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ВАТ «Машинобудівний завод «Буран» зареєстровано в якості юридичної особи та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 13510783 /а.с.22/.
Наказом Донецького РВ ФДМУ № 2622 від 04.07.1994р. ВАТ „Машинобудівний завод „Буран” (правонаступник АТ „Буран”) 23.02.1998р. було передано до статутного фонду за актом передавання державного нерухомого майна об’єкти нерухомості, серед яких значиться об’єкт нерухомості – цех ГШО (рядок 1 Акту), площа якого згідно з даними технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна становила станом на 29.06.1998р.- 6399 кв.м. і розташоване за адресою: м.Донецьк, вул. Кірова, 1а. Вищезазначена будівля знаходиться на земельній ділянці, виділеній позивачу у постійне користування згідно з державним актом на право постійного користування землею від 23.02.1994р. і складається з цеху ГШО літ.А-2 площею 4953,8 кв.м. та АБК літ. А1 – 4 площею 1445,2 кв.м.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03 грудня 2002 року при вирішенні справи № 12/343”в” було встановлено: „Як свідчать матеріали справи адміністративно-побутовий корпус цеху по виготовленню бурильних установок був введений в експлуатацію 12.10.1995р. і після здійснення приватизації, яка відбулася 04.07.1994р., а цілком цех по ремонту ГШО було прийнято державною технічною комісією 29.05.1998 року, а 29.06.1998 року ВАТ „Машинобудівний завод „Буран” отримав довідку-характеристику на будівлю цеху ГШО за номером № 520, літера А-2 (арк.справи 22, 47, 129-133)” /а.с.32-34/.
Зазначеною постановою Донецький апеляційний господарський суд визнав право власності на будівлю цеху ГШО, який знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 1а за ВАТ „Машинобудівний завод „Буран”.
Крім того, 26.02.1998р. відповідач видав позивачу реєстраційне посвідчення на об’єкти нерухомого майна згідно з яким були зареєстровані усі об’єкти нерухомості, які належать позивачу, у тому числі і цех ГШО і записані до реєстрової книги 15в під реєстровим № 6770. На підставі вищезазначеного реєстраційного посвідчення відповідачем 29.06.1998р. було видано позивачу довідку-характеристику № 520 на будівлю ГШО, з якої вбачається, що зазначена будівля складається з цеху ГШО літ.А-2 площею 4953, 8 кв.м. і АПК літ.А1- 4 площею 1445,2 кв.м.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що будівля ГШО загальною площею 6399 кв.м. була зареєстрована відповідачем ще у 1998 році і включала в себе адміністративно-побутовий комбінат.
20.06.2008р. в ході технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, які належать позивачу, КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька виготовило для позивача технічний паспорт зазначеної будівлі.
З технічного паспорту вбачається, що загальна площа зменшена на 17,6 кв.м. у зв’язку з встановленням перегородок і становить на теперішній час 6381, 4 кв.м.
17.08.2008р. ВАТ «Машинобудівний завод «Буран» звернулося до КП «БТІ м. Донецька» з заявою про надання довідки щодо належності позивачу будівлі цеху ГШО літ. А-2 з будівлею АПК літ. А1-4 загальною площею 6381,4 кв.м. у відповідності з відомостями останньою технічної інвентаризації.
27.08.2008р. ВАТ «Машинобудівний завод «Буран» отримано довідку № 1941 з якої вбачається, що за обліком КП БТІ в м.Донецьку за ВАТ „Машинобудівний завод „Буран” зареєстрована будівля цеху під літ. А-2 загальною площею 4953,8 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул..Кірова, 1 а. /а.с.31/.
Таким чином відповідач без будь-яких обґрунтувань зменшив площу, належного позивачу цеху ГШО на 1 427,6 кв.м., виключивши з державного реєстру прав власності на нерухоме майно частину цеху ГШО, а саме адміністративно-побутовий комбінат літ. А1_ 4 площею 1427,6 кв.м.
Дії відповідача суперечать вимогам діючого законодавства, а саме п.п.1 ч.1 ст. 4 , ч.3 ст.17 Закону „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ”, п. 15 додатку 1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Несанкціоноване виключення з реєстру прав власності частини нерухомого майна, що належить ВАТ «Машинобудівний завод «Буран», можна розглядати як невизнання відповідачем прав власності ВАТ „Машинобудівний завод „Буран” на таке майно.
Так, згідно пп. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України „ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”: „Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно;”, згідно ч.3 ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”: „Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав”; згідно з п 15 додатку 1 до пп.. 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно право встановлюваним документом є: „Рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.”
При цьому згідно ст. 17 Закону України „ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється лише за заявою власника, аналогічно за заявою власника вносяться і зміни до реєстру речових прав.
Згідно ст. 13 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” вилучення даних з реєстру прав забороняється
Як вбачається з вищенаведеного відповідач без відому позивача вніс зміни до розділу реєстру прав, вилучивши з реєстру прав дані про реєстрацію частини цеху ГШО, а саме: будівлі АПК літ А1-4 площею 1 427,6 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 1а.
Суд вважає дії відповідача такими, що суперечать вимогам діючого законодавства.
24.11.2008р. за клопотанням сторін яке було мотивоване можливістю вирішити спір в позасудовому порядку судом було зупинено провадження у справі і призначено нове засідання на 19.12.2008р.
27.11.2008р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виправлення описок у реєстрі прав власності щодо спірного об’єкту нерухомості. На зазначеній заяві було накладено позитивну резолюцію: „т. Сверчкова В.А для подготовки ответа”, в подальшому в реєстрі прав власності було внесено зміни і виправлено в абзаці 5 довідки № 1941 від 27.08.2008р. відомості щодо будівлі ГШО і викладено п’ятий абзац довідки в новій редакції: „будівля ГШО, яка складається із цеху ГШО під Літ. А-2 и будівлі АПК під літ. А1-4 загальною площею 6381,4 кв.м. на підставі наказів Донецького регіонального відділення фонду державного майна України від 04.07.1994р., 29.05.2003р. за номером 2622, 638, рішення виконкому Кіровського району от 19.07.2000р., 14.05.2003р. за № 409/4, 284”, але оскільки кінцевою метою реєстрації прав власності на нерухоме майно є отримання власником витягу з реєстру, позивач 04.12.2008р. звернувся з заявою № 487 до відповідача щодо реєстрації прав власності будівлі ГШО, яка складається із цеху ГШО під Літ. А-2 и будівлі АПК під літ. А1-4 загальною площею 6381,4 кв.м./а.с.90/.
Заяву та додані до неї документи було прийнято 05.12.2008р., але на заяві накладено резолюцію: „Оформление отказа Маличкевич Т.В.”. Наявність вищезазначеної резолюції на думку позивача свідчить про те, що процедуру державної реєстрації з видачею витягу з реєстру не буде закінчено. Вищезазначені дії відповідача свідчать про порушення прав позивача щодо реєстрації права власності на нерухоме майно.
21.01.2009р. представником ВАТ «Машинобудівний завод «Буран» надано суду пояснення в яких зазначено, що після проведення ним дій, вказаних у доповненні та уточненні до позовної заяви від 18.12.2008р., 05.01.2009р. позивачем отримано у відповідача рішення реєстратора від 25.12.2008р. про відмову в реєстрації будівлі ГШО, яка складається із цеху ГШО під літ. А-2 и будівлі АПК під літ. А1-4 загальною площею 6381,4 кв.м.
Вищезазначена відмова була мотивована, тим що в переліку об’єктів державного нерухомого майна, яке було передане ВАТ „Машинобудівний завод „Буран”, будівля АПК літ.А1-4 відсутня.
Суд вважає дане твердження КП «БТІ м. Донецька» таким, що не відповідає закону та суперечить документам виданим раніше відповідачем, а саме: реєстраційному посвідченню на об’єкти нерухомого майна, яке належить юридичним особам від 26.02.1998р.; довідці – характеристиці від 29.06.1998р. № 520; довідці № 1941 від 27.08.2008р.(виправлена за заявою позивача).
Виходячи з вищенаведених документів будівля ГШО, яка складається із цеху ГШО під літ. А-2 и будівлі АПК під літ. А1-4 загальною площею 6381,4 кв.м. була зареєстрована відповідачем за власником АТ „Буран” правонаступником якого є ВАТ „Машинобудівний завод „Буран”, що також відображено у довідці – характеристиці від 29.06.1998р. № 520.
В подальшому на вимогу позивача відповідачем внесено зміни до реєстру прав власності щодо реєстрації спірного об’єкту, але в супереч діючому законодавству не закінчено процедуру реєстрації прав власності на нерухоме майно і не видано позивачеві витяг з реєстру прав власності.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права у сфері, що складаються у зв’язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист. Особливістю цих відносин є те, що вони пов’язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб’єктів у сфері публічно – правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
КП БТІ – відповідач у справі здійснює діяльність на підставі статуту, основними видами його діяльності є технічна інвентаризація та облік об'єктів нерухомого майна, ведення державного реєстру правовстановчих документів, державна реєстрація переходу права власності на нерухоме майно тощо.
Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України ВІД 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 57/6445, з наступними змінами, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно - територіальних одиниць.
Тобто, комунальним підприємствам бюро технічної інвентаризації державою делеговані повноваження щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Таким чином, відповідач у справі – орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені обов’язки щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1.11 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України ВІД 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 57/6445, з наступними змінами, у разі виявлення невідповідності запису Реєстру прав на електронних носіях запису на паперових носіях пріоритет має запис на паперових носіях.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулює Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
При цьому згідно ст.. 17 Закону України „ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється лише за заявою власника, аналогічно за заявою власника вносяться і зміни до реєстру речових прав.
Згідно ст. 13 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” вилучення даних з реєстру прав забороняється
Згідно ст. 19 вказаного Закону, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
Вимоги закону кореспондуються з положеннями Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445, з наступними змінами, у відповідності до п. 2.1 якого, для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються право встановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно) в п. 1 містить посилання на договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване. Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Згідно п. 3.1 ч. 3 Тимчасового положення з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів, реєстратор установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав.
Відповідно до п. 3.3 Тимчасового положення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. № 157/6445, із змінами та доповненнями, у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладені угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
Як зазначалось вище, згідно з реєстраційним посвідченням на об’єкти нерухомого майна, яке належить юридичним особам від 26.02.1998р., довідки – характеристики від 29.06.1998р. № 520, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2002р. по справі № 12/343 та довідки КП БТІ від 27.08.2008 року № 1941, наданій директору ВАТ “Машинобудівний завод “Буран” (виправленої за заявою позивача від 27.11.2008р.), по обліку БТІ м. Донецька за ВАТ “Машинобудівний завод “Буран” зареєстроване, в тому числі, будівля ГШО, яка складається із цеху ГШО під Літ. А-2 и будівлі АПК під літ. А1-4 загальною площею 6381,4 кв.м. на підставі наказів Донецького регіонального відділення фонду державного майна України від 04.07.1994р., 29.05.2003р. за номером 2622, 638, рішення виконкому Кіровського району от 19.07.2000р., 14.05.2003р. за № 409/4, 284.
Згідно ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” кінцевою метою державної реєстрації об’єкту нерухомості є видача державним реєстратором власнику об’єкта нерухомого майна документу, що підтверджує зареєстроване речове право, а згідно п. 3.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно таким документом є витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Як видно з матеріалів справи судом було направлено на адресу КП «БТІ м. Донецька» письмовий запит про надання реєстраційної книги №158 (нерухомість яка належить ВАТ «Машинобудівельний завод «Буран») та її копії для долучення до матеріалів справи, який було отримано ним 18 березня 2009 року (поштове повідомлення №314346). Однак відповідач без поважних причин не надав суду зазначені матеріали які мають значення для правильного вирішення справи.
Тому відповідно до ч.6 ст. 71 КАС України , якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Враховуючи наведене, та те, що відповідач вищевказаною довідкою підтвердив право позивача на володіння спірною спорудою, суд вважає, що не здійснюючи державну реєстрацію права власності на спірне приміщення, відповідач діє з перевищенням повноважень та не у спосіб, встановлений чинним законодавством, чим порушуються законні права та інтереси позивача, суд вважає позовні вимоги ВАТ „Машинобудівний завод „Буран” такими , що підлягають задоволенню, та зобов’язує КП «БТІ м. Донецька» зобов’язати провести державну реєстрацію прав власності на будівлю ГШО, яка складається із цеху ГШО під Літ. А-2 и будівлі АПК під літ. А1-4 загальною площею 6381,4 кв.м. і розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова.1а. з видачею витягу з реєстру прав власності.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15 ,17 ,23, 48, 58, 69-72, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовом Відкритого акціонерного товариства «Машинобудівельний завод «Буран» до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.
Зобов'язати КП БТІ м. Донецька провести державну реєстрацію права власності на будівлю ГШО, яка складається із цеху ГШО під Літ. А-2 и будівлі АПК під літ. А1-4 загальною площею 6381,4 кв.м., що належить на праві власності ВАТ “Машинобудівний завод “Буран” з видачею витягу з реєстру прав власності .
Присудити Відкритому акціонерному товариству “Машинобудівний завод “Буран” з Державного бюджету України витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в сумі 3 грн. 40 коп.
Повний текст постанови виготовлено 14 квітня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ісаенко Ю.А.