Справа  № 1-80/2009р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 серпня 2009 року

Чигиринський  районний  суд  Черкаської  області

в  складі:

головуючої - судді Ткаченко С.Є.

при секретарі – Пахомовій Н.І.

з участю прокурора – Мироненка В.В.,

захисника – ОСОБА_1,

потерпілого –     ОСОБА_2,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чигирині справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст.89 КК України не судимого,

  в скоєнні  злочину,  передбаченого  ч.1 ст.122  КК  України

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

8 квітня 2009 року близько 15 год.30хв. ОСОБА_3,  перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись біля магазину приватного підприємця ОСОБА_4, розташованого за адресою: с.Зам`ятниця Чигиринського району , на грунті неприязних відносин, що виникли раптово, умисно наніс ОСОБА_2 чотири  удари правою ногою по нижній частині лівої ноги, а саме по лівій гомілці. в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді травми лівої гомілки з двохкісточковим уламковим переломом  кісток лівої гомілки із зміщенням відламків та розривом дистального міжгомілкового синдесмозу, які, згідно висновку експерта, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

 Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний  спочатку вину свою в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав і пояснив суду, що в той день він хотів забрати свою племінницю, але від дітей дізнався, що її забрав потерпілий.

Він почав розшукувати їх і зустрів біля магазину, де племінниця розповіла, що потерпілий вчиняв відносно неї непристойні дії, за що він наніс йому один удар в область грудної клітини.

Після цього потерпілий став тікати, але він його наздогнав та наніс ще два удари по тулубу і, забравши племінницю, відвіз її додому та викликав працівників міліції.

По нозі він його не бив.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним, його вина підтверджується наступними доказами:

показами потерпілого  ОСОБА_2 про те, що, зустрівши племінницю підсудного, він повіз її до  магазину, щоб купити морозива.

В цей час туди ж приїхав і підсудний та став наносити йому удари в область голови та тулуба.

Він вирвався та став тікати, але підсудний наздогнав його за магазином і, коли він від поштовху впав, наніс йому декілька ударів правою ногою по лівій нозі.

Після того, як підсудний пішов, йому викликали «швидку допомогу».

Підсудний витрати на лікування йому не відшкодував, а тому він просить стягнути з нього затрачені кошти на лікування в сумі 479грн.10коп. та моральну шкоду в розмірі 1000грн., так як він зазнав фізичного болю, моральних страждань, став непрацездатним і в нього відсутні кошти на прожиття;

показами свідка ОСОБА_4 про те, що вона побачила, як з-за магазину вибігла племінниця підсудного, а за нею і він, сварячи її.

За магазином на правому боці лежав потерпілий, якого побив підсудний, і було видно, що в нього переламана ліва нога;

показами свідка ОСОБА_5 про те, що по дорозі до магазину він побачив потерпілого, який лежав на землі.

Від ОСОБА_6 дізнався, що між підсудним та потерпілим відбулася бійка.

Наступного дня йому стало відомо, що у потерпілого переламана нога;

показами свідка ОСОБА_6 про те, що він бачив, як потерпілий лежав на землі і кричав, що болить, а біля нього стояв підсудний;

показами свідка ОСОБА_7 про те, що він проводив розслідування по даній справі і ніяких погроз та психологічного і фізичного тиску щодо підсудного не чинив;

показами експерта ОСОБА_8 про те, що отримані потерпілим тілесні ушкодження не є характерними при падінні з висоти власного зросту чи з велосипеда;

результатами протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого, який відтворив механізм та обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень /а.с.59/;                                                          

даними висновку судово-медичної експертизи № 143/152, згідно якого потерпілий отримав тілесні ушкодження  у вигляді травми лівої гомілки з двохкісточковим уламковим переломом  кісток лівої гомілки із зміщенням відламків та розривом дистального міжгомілкового синдесмозу, які, згідно висновку експерта, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я і могли виникнути при обставинах, вказаних потерпілим в протоколі відтворення обстановки та обставин події за його участю /а.с.69/;

даними протоколу зводин віч-на-віч між підсудним та потерпілим /а.с.72/.

Оцінюючи докази в їх сукупності шляхом повного, об`єктивного, всебічного дослідження, суд вважає, що обвинувачення знайшло своє підтвердження і кваліфікує дії підсудного по ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий  розлад  здоров`я.

Покази підсудного в частині того, що він не наносив удари в область лівої ноги потерпілого спростовуються даними висновку судово-медичної експертизи, де зазначено, що отримання потерпілим тілесних ушкоджень за обставин, вказаних підсудним, є малоймовірним, а також показами експерта ОСОБА_8, який пояснив суду, що потерпілий не міг отримати такі тілесні ушкодження при падінні з висоти власного зросту чи з велосипеда.

Покази підсудного щодо чинення на нього тиску зі сторони слідчого під час досудового слідства є надуманими та нічим не підтвердженими і спростовуються показами свідка ОСОБА_7, який заперечив факт висловлювання будь-яких погроз та чинення психологічного чи фізичного тиску відносно підсудного.

Покази підсудного, що він не перебував на той час в стані алкогольного сп`яніння, заперечуються показами потерпілого, який підтвердив даний факт, як на досудовому слідстві під час зводин їх віч-на віч, так і в судовому засіданні.

 Таким чином, невизнання своєї вини підсудним, суд розцінює як бажання уникнути ним відповідальності за вчинений злочин.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який  раніше  притягувався  до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується з негативної сторони, не працює.

Обставин, які пом`якшують покарання підсудного, суд не вбачає.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд  визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе в умовах без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у вигляді обмеження волі.

Разом з тим суд вважає можливим відповідно до ст.75 КК України звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням.

Крім того суд вважає необхідним, згідно ст.76 КК України, зобов`язати підсудного повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з`являтися в дані органи для реєстрації.

Оскільки підсудний не працює, то суд не вбачає підстав для обрання йому покарання у вигляді виправних робіт.

Цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню і стягненню з підсудного на його користь витрат на лікування в сумі 479грн.10коп. відповідно до наданих суду чеків, а також моральної шкоди в розмірі 1000грн. з врахуванням заподіяння останньому діями підсудного моральних та фізичних страждань, порушення нормального ритму його життя.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного і, керуючись ст., ст., 323, 324 КПК України, суд

З   А  С  У  Д  И  В :

Визнати   винним   ОСОБА_3  в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання – один рік обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком в один рік.

На підставі п.3 і п.4 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з`являтися в дані органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без зміни – підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3   на користь ОСОБА_2 витрати на лікування в сумі чотириста сімдесят дев`ять гривень 10коп. та моральну шкоду в розмірі однієї тисячі гривень.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 днів з моменту його проголошення.

Головуюча