Судове рішення #5576379

  

Апеляційний суд Запорізької області

 

Справа № 22-3216/09р .                     Головуючий у 1 інстанції: Бондаренко І.В.

                                               Суддя-доповідач: Боєва В.В.

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

        22 липня 2009 року                                  м. Запоріжжя

 

        Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

         Головуючого:    Боєвої В.В.

         Суддів:               Давискиби Н.Ф., Денисенко Т.С.

         При секретарі:   Бурима  В.В.,  

 

       розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_1   на рішення Хортиць кого   районного суду м. Запоріжжя від 17 червня 2009 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Запорізької філії відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

 

ВСТАНОВИЛА :

 

У лютому 2009 року ВАТ «ВТБ Банк» в особі Запорізької філії ВАТ «ВТБ Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2. про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач  зазначав, що 28.12.2007 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1. був укладений кредитний договір № 11.09/07-СК, на підставі якого відповідачу було надано суму кредиту в розмірі 1700000,00 грн. під 17% річних, строком до 26.12.2014 р., з виплатою сум кредиту та процентів щомісячно. Згідно заяви на отримання кредиту, відповідач ОСОБА_1. отримував кредит на погашення інших кредитних зобов'язань, а також для купівлі автокрану для своєї підприємницької діяльності. В забезпечення виконання цих зобов'язань ОСОБА_1. 28.12.2007 року уклав з банком іпотечний договір, згідно якого передав банку в іпотеку АДРЕСА_1, а також в цей же день уклав з відповідачем договори застави належних йому вантажних автокранів.

Відповідно до умов договору кредиту № 11.09/07-СК від 27.12.2007 року, позичальник ОСОБА_1. зобов'язався після придбання двох вантажних автокранів додатково передати їх у заставу ВАТ „ВТБ Банк”  протягом 2 місяців, при невиконанні даної умови відсоткова ставка по даному кредиту підвищується до 20%. Крім того, в забезпечення повернення кредитних коштів між позивачем та відповідачем ОСОБА_2. в укладений договір поруки № 11.09/07-ДП03 від 28.12.2007р., відповідно до якого ОСОБА_2. на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання солідарно відповідати перед банком по зобов'язанням ОСОБА_1., які виникають у останнього з умов кредитного договору №11.09/07-СК від 28.12.2007р. щодо повернення в повному обсязі наданого ОСОБА_1. кредиту, сплати відсотків, комісій, пені, інших платежів та відшкодування збитків. При цьому, згідно п.8 договору поруки, ОСОБА_2. підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами договору кредиту, укладеного 27.12.2008 року позивачем та ОСОБА_1.

Відповідачі не виконують вимоги кредитного договору щодо повернення одержаного кредиту, у зв'язку з чим, станом на 08.04.2009 р. у відповідача ОСОБА_1. виникла заборгованість за договором кредиту в сумі 736 034,37 грн., яка складається з: поточної заборгованості за кредитом в розмірі - 1 539 596,83 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 56 376,90 грн., простроченої заборгованості за процентами - 131 916,12 грн., пені за прострочення сплати кредиту - 2 428,40 грн., пені за прострочення сплати процентів - 5716,12 грн.

При цьому, до березня 2008 року банком застосовувалась процентна ставка за користування кредитом в 17%, з березня 2008 року - відповідно до п.5.4 договору кредиту, відсоткова ставка була підвищена до 20%, оскільки відповідач ОСОБА_1. протягом 2 місяців не передав банку у заставу два вантажних автокрани, які мав придбати за кредитні кошти.

Посилаючись на вищевикладене просили стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 1 736 034, 37 грн.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 червня 2009 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1., ОСОБА_2. солідарно на користь ВАТ «ВТБ Банк» в особі Запорізької філії ВАТ «ВТБ Банк» (69063 м. Запоріжжя вул. Перемоги, 35-а) рахунок № 373999000109 в ЗФ ВАТ ВТБ Банк, МФС 313742 код ЄДРПОУ 25970260 заборгованість за кредитом в розмірі 1 736 034,37 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1700 грн. та інформаційно-технічного забезпечення в сумі 30,00 грн., а всього 1737764,37 грн. /один мільйон сімсот тридцять сім тисяч сімсот шістдесят чотири грн. 37 коп./.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Відповідно до ст. 308 ЦПК України  апеляційний суд  відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  норм  матеріального і  процесуального  права.

 

Задовольнивши позовні вимоги  відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Запорізької філії відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», суд першої інстанції вірно посилався на положення ст. ст. 526, 530 ЦК України, якими встановлено загальні умови виконання зобов'язання та строк (термін) виконання  зобов'язання, на ст. 611 ЦК України - щодо  правових наслідків     порушення зобов'язання, та на  ст. 554 ЦК України, якою встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, зокрема, за частинами 2, 3 цієї статті    передбачено, що  поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, а особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому суд виходив з того, що  відповідач  ОСОБА_1.  28.12.2007 року уклав кредитний договір  № 11.09/07-СК, на підставі якого отримав від банка кредит в розмірі 1700000 грн., окрім іпотеки майна,  в забезпечення повернення кредитних  коштів між банком та відповідачем ОСОБА_2. того ж дня   укладено  договір поруки № 11.09/07-ДП03, відповідно до якого ОСОБА_2.  на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання солідарно відповідати перед банком по зобов'язанням  ОСОБА_1., які виникають саме з вищевказаного кредитного договору.

Оскільки відповідач ОСОБА_1. належним чином не виконував  боргові зобов'язання перед позивачем,  станом на 08.04.2009 року  у нього  виникла заборгованість перед банком  за договором кредиту  в сумі 1736034, 37 грн., яка складається з:  поточної заборгованості за кредитом - в розмірі  1539596, 83 грн., простроченої заборгованості за кредитом - 56376, 90 грн., простроченої заборгованості за процентами - 131916, 12 грн.,  пені за прострочення сплати кредиту - 2428, 40 грн., пені за  прострочення  сплати процентів - 5716, 12 грн., а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення  загальної суми заборгованості за кредитним договором № 11.09/07-СК    з боржника та поручителя  солідарно.

 

Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що  відповідач не згодний з викладеними в позовній заяві доводами позивача щодо  невиконання відповідачем ОСОБА_1. зобов'язань  по передачі у заставу позивачу двох вантажних автокранів та  пов'язаної з  невиконанням цього зобов'язання підвищення тарифної ставки до 20 %, а тому вважає, що суд першої інстанції не врахував ці обставини, допустив вільне тлумачення   змісту  пункту 5.4.  кредитного договору,  що на думку апелянта, потягло неправильність висновків суду.

Проте, доводи апелянта  спростовуються наступним.

Як вбачається з  мотивувальної частини судового рішення та матеріалів справи,   суд першої інстанції належним чином оцінив   такий письмовий доказ, як кредитний договір № 11.09/07-СК, проаналізував положення цього договору, зокрема, зазначений апелянтом пункт 5.4.  цього договору , відповідно до якого позичальник зобов'язався після придбання двох вантажних  автокранів додатково передати їх у заставу ВАТ ВТБ Банк протягом 2-х місяців, при невиконання цієї умови відсоткова ставка по даному кредиту підвищується до 20 % річних (а. с. 7-8).

Оскільки з матеріалів справи  та пояснень сторін вбачається, що  відповідач  ОСОБА_1. взагалі не погашає заборгованість за кредитним договором - ані на умовах  плати за користування кредитом в розмірі 17 % річних (відповідно до п. 1.1. Договору),  ані на  умовах збільшеної процентної ставки - 20% річних (за  п. 5.4 Договору), а також не виконав  передбачені пунктом  5.4 Договору зобов'язання  по передачі  у заставу банку двох вантажних автокранів,  доводи   апелянта  щодо   неправомірності  застосування  процентної ставки  20% річних  не спростовують висновків суду.

Судом першої інстанції повно і всебічно з*ясовані обставини справи, що мають  для неї значення,  висновки суду відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між  сторонами судом визначений правильно, норми матеріального і процесуального законів при розгляді справи  судом  не порушені і застосовані вірно.

 

За таких обставин  судова колегія вважає, що  по справі постановлено законне і обгрунтоване рішення,  тому підстав для його скасування не вбачається.

 

Керуючись ст.  ст.  307, 308, 314, 317  ЦПК України, колегія суддів

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1    відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  проте може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

 

    Головуючий:

    Судді:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація