ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/708.07.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «Кречет»

доТовариства з обмеженою відповідальністю “О’Кей Україна”

простягнення 45655,29 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники

від позивача              Гаврилюк С.В. довб/н від 29.04.09;

від відповідача          не з’явились;

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

27.05.09 Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «Кречет»(далі-позивач) звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “О’Кей Україна” (далі-відповідач) заборгованості у сумі 42098,93 грн., інфляційних втрат у сумі 1220,86 грн., трьох відсотків річних у сумі 259,50грн., пені у сумі 2076,00 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у сумі 456,56 грн. сплаченого при поданні позову державного мита, 312,50 грн. –витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 8419,79 грн. витрат з оплати послуг адвоката.

28.05.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/7, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 10.06.09 о 14:00.

Через неявку представника відповідача, невиконання вимог ухвали господарського суду та з урахуванням клопотання відповідача розгляд справи 10.06.09 був відкладений до 17:00, 24.06.09, а в судовому засіданні 24.06.09 для надання можливості подати відзив на позовну заяву та забезпечення права сторін на укладення мирової угоди оголошено перерву до 14:40, 08.07.09 за клопотанням представника відповідача в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

08.07.09 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

За клопотанням представника відповідача у судовому засіданні 24.06.09 оголошувалась перерва до 08.07.09, проте представник відповідача у судове засідання не з’явився, поважних причин неявки господарському суду не повідомив.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

28.08.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кречет»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “О’Кей Україна”(покупець) було укладено договір поставки № 247/08/07-ПТ (надалі –договір), додаток №1 до договору додаткову угоду до договору , відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобов’язувався в порядку та а умовах, визначених цим договором приймати товар і оплатити його вартість, за цінами вказаними у відповідній специфікації.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем за період 12.09.08 по 27.04.09 було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 75914,38 грн., що підтверджується видатковими накладними №6873 від 12.09.08, №6956 від 15.09.08, №6962 від 16.09.08, №7015 від 17.09.08, №7146 від 22.09.08, №7167 від 23.09.08, №7164 від 24.09.08, №7313 від 29.09.08, №7316 від 29.09.08, №7374 від 02.10.08, №7440 від 06.10.08, №7444 від 06.10.08, №7480 від 09.10.08, №7507 від 09.10.08, №7603 від 13.10.08, №7604 від 13.10.08, №7657 від 16.10.08, №7736 від 20.10.08 та №7773 від 22.10.08 копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до відмітки ТОВ «О’Кей Україна» вищевказані накладні прийнято до оплати. Так, накладну №6873 від 12.09.08 прийнято до оплати 08.10.08, №6962 від 16.09.08 –11.11.08, №7167 від 23.09.08, №7164 від 24.09.08, №7313 від 29.09.08, №7374 від 02.10.08 –14.10.08, №6956 від 15.09.08, №7015 від 17.09.08, №7146 від 22.09.08, №7440 від 06.10.08, №7444 від 06.10.08, №7480 від 09.10.08, №7603 від 13.10.08№7604 від 13.10.08 №7657 від 16.10.08, №7736 від 20.10.08 та №7773 від 22.10.08 -22.11.08, №7507 від 09.10.08 –17.12.08, №7316 від 29.09.08 –24.12.08.

Згідно до розділу 7 договору частину товару, поставленого згідно видаткових накладних №7164 від 24.09.08, №7167 від 23.09.08, №7313 від 29.09.08, №7374 від 02.10.08, №7444 від 06.10.08, №7604 від 13.10.08, №7657 від 16.10.08, №7736 від 20.10.08, №7773 від 22.10.08, було повернуто, що підтверджується додатками №2 до відповідних податкових накладних, копія яких також долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 8.2 договору та додаткової угоди до нього сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару: (бакалійна продукція) протягом 45 днів з моменту поставки товару, (рибна продукція) протягом 21 днів з моменту поставки товару та (снекова продукція) протягом 45 днів з моменту поставки товару.

Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар розрахувався лише частково, що підтверджується позивачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кречет" доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п. 1 угоди), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору,  за отриманий товар та надані послуги не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 42098,93 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 42098,93 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач посилаючись на ст.625 Цивільного кодексу України, просить господарський суд стягнути втрати від інфляції в сумі 1220,86 грн. та три проценти річних в сумі 259,50 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 259,50 грн. та втрати від інфляції в сумі 1220,86 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач на підставі додатку 1 до договору просить стягнути з відповідача пеню, яка за обґрунтованим розрахунками позивача становить 2076,00 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань в сумі 2076,00 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить господарський суд покласти на відповідача судові витрати в т.ч. оплату юридичних послуг згідно адвокатської угоди.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

З метою відновлення порушеного права між ТОВ «ТД «Кречет»та адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 31.01.08, видане Київською КДКА) 24.04.09 укладено адвокатську угоду 52/2-ю на надання юридичних послуг (далі-угода) на виконання якої позивачем сплачено 8419,79грн., що підтверджено платіжним дорученням №1616 від 14.05.09 копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до умов п.2.1 угоди Адвокат зобов’язаний надавати Позивачу консультації, висновки, довідки та роз’яснення чинного законодавства України, складати необхідні заяви та інші документи від імені Позивача і представляти та захищати інтереси Позивача в суді, господарському і третейському суді, в державній виконавчій службі, правоохоронних органах, органах державної влади і місцевого самоврядування, в організаціях, установах та підприємствах.

Як свідчать матеріали справи в судових засіданнях 10.06.09, 24.06.09 та 08.07.09 від позивача брала участь та представляла його інтереси на підставі ст.ст.237, 238, 244, 246 Цивільного кодексу України - довіреності б/н від 29.04.09 помічник адвоката ОСОБА_1. Ця довіреність не містить посилань на Угоду і встановлює ширше коло повноважень Представників ніж передбачено Угодою.

В свою чергу Угодою не передбачено доручення, передоручення або залучення третіх осіб до її виконання.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про адвокатуру»помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього.

Стягнення ж суми в рахунок оплати угоди за якою зобов’язання невиконані належним чином чинним законодавством не передбачено.

Крім того, відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі здійснюватимуть їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16.11.2000 №13-рп/2000.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в ст.2 Закону України «Про адвокатуру».

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум як судових витрат, що були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що розмір витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката та обсяг виконаних адвокатом робіт/наданих послуг і час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, заявлений до стягнення не є співрозмірним з ціною позову та складом позовних вимог.

За таких обставин господарський суд, беручи до уваги вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в Київському регіоні, вважає за можливе обмежити розмір десятьма відсотками від ціни позову з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Беручи до уваги часткове виконання Угоди адвокатом господарський суд вважає за необхідне зменшити наполовину суму, яка підлягала б стягненню і покласти на відповідача судові витрати пов’язані з оплатою послуг адвоката в сумі 2282,78 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 614, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О Кей Україна»(01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка,33, пов. 13 - юридична адреса; 04050, м. київ, вул. Довнар-Запольського,9/10 –фактична адреса, п/р 26007201309185 в ЗАТ «ОТП Банк», м. Київ МФО300528 код ЄДРПОУ 34356884), або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кретчет»(03115, м. Київ, пр-т. Перемоги,136, оф.34, п/р260000006342 у ВАТ ТФБ «Контракт»м. Київ, МФО 322465, код ЄДРПОУ 3285443) 42098 (сорок дві тисячі дев’яносто вісім) грн. 93 коп. основного боргу, 1220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 86 коп. –збитків від інфляції, 259 (двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 50 коп. –3% річних, 2076 (дві тисячі сімдесят шість) грн.00 коп. - пені, 456 (чотириста п’ятдесят шість) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита, 2282 (дві тисячі сто вісімдесят дві),78грн. витрат по оплаті послуг адвоката та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

    4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

            СуддяІ.Д. Курдельчук