Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №331/4803/15-п Головуючий в 1 інст. Беклеміщев О.В.

Провадження №33/778/140/16 Доповідач в 2 інст. Булейко О.Л.

Категорія ч.1 ст.173-2 КУпАП

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24 травня 2016 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області в складі судді Булейко О.Л. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора - першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 3 грудня 2015 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у місті Запоріжжя, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді 30 годин громадських робіт.

Постановою суду, ОСОБА_3 визнано винним у тому, що 18.11.2015 року о 18 годині 05 хвилин він знаходячись в будинку АДРЕСА_1, вчинив сімейну сварку, під час якої висловлювався нецензурною лайкою в адресу онуки ОСОБА_4, погрожував їй фізичною розправою.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП, тобто вчинення насильства в сім'ї.

В апеляційній скарзі прокурор просить про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначається що про ухвалення постанови суду щодо ОСОБА_3 прокуратура дізналася за результатами перевірки 26.04.2016.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи кваліфікацію дій ОСОБА_3 зазначає, що постанова суду винесена з порушенням матеріального права, а саме на правопорушника, який досяг 60 річного віку, було накладено стягнення у вигляді громадських робіт, що суперечить положенням ч. 3 ст. 30-1 КУпАП, тому просить постанову суду скасувати, поновивши йому строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі та в клопотанні, суд прийшов до висновку, що останні підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку оскарження постанови, суд враховує вимоги ст. 289 КУпАП, відповідно до якої, в разі пропуску строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з поважних причин, цей строк за заявою особи поновлюється апеляційним судом.

Апеляційним судом встановлено, що постанова суду винесена 03 грудня 2015 року. Апеляційна скарга прокурора подана 04 травня 2016 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Аргументи прокурора про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з тим, що про існування вказаної постанови прокурору стало відомо лише 26 квітня 2016 року під час перевірки Запорізькою місцевою прокуратурою № 1 Запорізької області у Жовтневому РВ КВІ УДПтС України в Запорізькій області вимог виконання адміністративних стягнень у виді громадських та виправних робіт, з урахуванням того, що розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_3 відбувся без участі прокурора, суд вважає переконливими, а тому клопотання про поновлення пропущеного строку підлягає задоволенню.

Щодо доводів апелянта про незаконність постанови суду виходить з наступного.

Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення, а також змісту постанови, що приймається в конкретній справі. У них повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема, про його суть.

У протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено що ОСОБА_3, 18.11.2015 р. о 18-05 годині, ОСОБА_3 виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою в адрес своєї онуки ОСОБА_4 по АДРЕСА_1, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України настає за вчиненням насильства в сім'ї, яке виражається у вченні умисних будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

У протоколі відносно ОСОБА_3 не зазначені дії які потягли за собою насильство в сім'ї. Саме по собі вчинення сварки і висловлювання нецензурною лайкою та погроза фізичною розправою не є насиллям у сім'ї, як того вимагає ч. 1ст. 173-2 КУпАП.

У проколі в порушення вимог ст. 256 КУпАП, відсутні дані про суть вчиненого правопорушення. Докази на підтвердження дій - насильства в сім'ї відсутні.

Суд першої інстанції на вказані недоліки протоколу про адміністративне правопорушення уваги не звернув і за основу свого рішення поклав обставини викладені в протоколі. До того ж суд як на обставини, які підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП послався на пояснення свідка ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_4

ОСОБА_3 заперечував, що він вчинив насильство в сім'ї і його доводи не можна спростувати доказами, наявними в матеріалах справи.

ОСОБА_3 як в ході складання протоколу так і в подальшому не заперечував, що між ним та його дружиною відбуваються сварки, в ході яких він виражається нецензурною лайкою. В суді ОСОБА_3 стверджував, що ініціатором конфлікту була його дружина ОСОБА_5 та ї онука ОСОБА_4 Судом такі доводи ОСОБА_6 не спростовані та не перевірені належним чином.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Зазначених вимог суд, не дотримався тому постанова суду визнати законною не можна, через що вона підлягає скасуванню.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАп полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо) внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений.

Відповідно до Закону України «Про попередження насильства у сім'ї» від 15.11.2001 року №2789-111 насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психологічному здоров'ю. Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.

Докази, на які послався суд в постанові, а саме пояснення свідка ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_4 не вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ані фізичного, ані психологічного, ані економічного насильства в сім'ї, тобто відсутня об'єктивна сторони правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У відповідності до п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову і прийняти нову.

Розглядаючи апеляційну скаргу, вивчивши надані докази, суд встановив, відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

клопотання першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 3 грудня 2015 року задовольнити і поновити строк на її апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 3 грудня 2015 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області О.Л. Булейко