ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2009 р. | № Б18/042-09 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю.–головуючого |
Заріцької А.О., |
Хандуріна М.І. |
розглянувши касаційну скаргу | ДПІ у Голосіївському районі міста Києва |
на постанову | господарського суду Київської області від 14.04.2009 |
у справі господарського суду | №Б18/042-09 Київської області |
за заявою | ТОВ "Люкс Інвест" |
до | Приватного підприємства "Мегапап" |
про | банкрутство |
за участю представників сторін:
від ДПІ у Голосіївському районі міста Києва –Шаліна С.І.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Київської області від 14.04.2009 у справі № Б18/042-09 ПП "Мегапап" визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура на підставі ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором призначено ТОВ "Люкс Інвест".
Не погоджуючись з вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Київської області від 14.04.2009 у справі № Б18/042-09, посилаючись на порушення місцевим судом норм ст.ст.2,10 Закону України " Про державну податкову службу в Україні", ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку постанову місцевого господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2009 порушено провадження у справі за заявою ТОВ "Люкс Інвест" до ПП "Мегапап" про банкрутство, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Постановою господарського суду Київської області від 14.04.2009 у справі № Б18/042-09 ПП "Мегапап" визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура на підставі ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором призначено ТОВ "Люкс Інвест".
Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор посилається, на наявність перед ним у ПП "Мегапап" заборгованості в розмірі 130757,70 грн., на визнану на цю суму боржником претензію , в матеріалах справи є акт про відсутність боржника за місцем знаходження.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ” місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені ( далі –виконавчий орган).
Згідно з ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до вимог ч.1 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.
В матеріалах справи відсутній Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, який містить відомості про відсутність боржника за місцезнаходженням.
В постанові господарського суду від 14.04.2009 зроблено посилання лише на визнану боржником претензію та на Акт ТОВ " Люкс інвест" від 29.01.2009 про відсутність боржника за адресою.
Враховуючи викладене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ч. 3 ст.6 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, а саме, - у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми , а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Виходячи з викладеного, Закон України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.
При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, можливо відмітити дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону в площині безспірності грошових вимог, а саме - справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер ,а також незалежно від спливу трьохмісячного строку , передбаченого ч. 3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами Закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень" від 15 березня 2006 року № 3541-IV, який набув чинності з 14.04.2006, було змінено редакцію ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" (Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою) і визнана у встановленому порядку претензія, на даний час , не входить до переліку документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Таким чином, ініціюючим кредитором при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано суду доказів відсутності боржника за місцезнаходженням та безспірності грошових вимог до боржника.
Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що господарський суд Київської області без належних правових підстав порушив провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою, в порушення вимог ст. 34 ГПК України, без належних доказів відсутності боржника та наявності безспірних вимог, незаконно продовжив процедуру банкрутства ПП "Мегапап" та визнав його банкрутом.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі міста Києва задовольнити частково.
Постанову господарського суду Київської області від 14.04.2009 у справі № Б18/042-09 скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду Київської області.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
М.І. Хандурін