ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" липня 2009 р. Справа № 02/113-38.
за позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», м.Київ в особі Волинської філії ««Український державний центр радіочастот», м.Луцьк
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Ковель
про стягнення 640,58 грн.
Суддя Костюк С.В.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Рабомізо Н.Ф. –юрисконсульт, дов. від 27.02.2009р. №03-01/227
від відповідача: н/з
Права та обов’язки представнику позивача роз’яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.
Заяви про відвід судді та технічний запис судового процесу не поступало.
Суть спору: Позивач Державне підприємство «Український державний центр радіочастот», м.Київ в особі Волинської філії ««Український державний центр радіочастот», м.Луцьк ставить вимогу стягнути з відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Ковель 640,58грн., з них 583,25грн. основного боргу, 4грн.51коп. - 3% річних, 16,76грн. інфляційних та 36грн.06коп. пені.
Відповідач відзиву на позов не представив, ухвала суду направлена відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві заказною кореспонденцією, тому суд вважає, що ним виконано процесуальні дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за наявними в справі матеріалами.
З представлених суду матеріалів, пояснень представника позивача вбачається наступне.
23.05.2008р. між Волинською філією ДП «Український державний центр радіочастот»та Приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір №476 про виконання робіт з технічного радіоконтролю параметрів випромінювання та забезпечення сумісності радіоелектронних засобів.
Відповідно до підп. 2.1.9.1 умов договору позивач взяв на себе зобов’язання проводити технічний радіоконтроль параметрів випромінювання РЕЗ, які використовує замовник , а відповідно до п.п. 2.1.9.5 –здійснювати радіочастотний моніторинг у смузі радіочастот, якими користується замовник.
Згідно п.2.2.3 договору відповідач у свою чергу зобов’язався проводити оплату згідно умов договору у розмірі, що встановлений у рахунках, які виставляються замовнику для оплати. Оплата вартості робіт здійснюється з дня надання рахунку Виконавцем , підп. 4.3.
Однак, взяті на себе зобов’язання відповідач не виконав, оплату рахунків №240 від 02.02.2009р. на суму 223,20грн., №295 від 24.02.2009р. на суму 143,94грн., №372 від 02.03.2009р. на суму 223,20грн. не провів .
19.05.2009р. за №03-04/454 відповідачу направлена вимога на оплату боргу в сумі 583,25грн., яка залишена без задоволення.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до Закону, умов договору та вимог цих Кодексів, інших правових актів, актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно п.5.2 договору за затримку оплати робіт передбачена пеня у розмірі 0,1% за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Розмір пені згідно розрахунку позивача складає 36,06грн.
Пунктом 5.3 договору передбачена відповідальність за збитки заподіяні іншій стороні невиконанням або неналежним виконанням зобовґязань , що випливають з договору.
Крім того, п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник , який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір 3% річних нарахованих позивачем складає 4грн.51коп., інфляційних –16,76грн.
З врахуванням того, що заборгованість в сумі 583,25грн. підтверджена матеріалами справи, пеня в сумі 36грн.06коп.. нарахована в межах шестимісячного строку встановленого ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, 3% річних в сумі 4грн.51коп. згідно п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позовна вимога підставна і підлягає задоволенню.
Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічні послуги судового процесу слід відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
в и р і ш и в :
1. Позов задоволити понвістю.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_2 у ВОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 303569, ЗКПО НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», м.Київ в особі Волинської філії ««Український державний центр радіочастот», м.Луцьк (45000, м.Луцьк, Гловпоштамп,45, р/р 260014584 у ВАД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м.Луцьк, МФО 303569 ) 640,58 грн., з них 583,25грн. основного боргу , 16грн.76коп. інфляційних, 4,51грн. –3% річних, 36грн.06коп. пені, а також 102,00грн. витрат на оплату державного мита та 312грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В.Костюк
Дата підписання
повного тексту рішення 15.07.2009р.