Справа № 2-а-357/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю.М., при секретарі – Рябенко Л.В., за участю позивача – ОСОБА_1 ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Дворічна адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора адмінпрактики роти ДПС ДАІ № 2 ОДДЗ УДАІ ГУМУС України в Запорізькій області капітана міліції – ОСОБА_2  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 . звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора адмінпрактики роти ДПС ДАІ № 2 ОДДЗ УДАІ ГУМУС України в Запорізькій області капітана міліції – ОСОБА_2  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, зазначивши в адміністративному позові, що 09 червня 2009 року ним було отримано постанову АР № 121447 по справі про адміністративне правопорушення від 22 травня 2009 року, до вказаної постанови було додано світлокопію фото зроблену приладом «Візир», на якому було сфотографовано його автомобіль (вид ззаду), вказана дата 21 травня 2009 року, час 10 год. 56 хв. 17 сек. та швидкість руху 116 км/год. В даній постанові зазначено, що 21 травня 2009 року о 10 год. 56 хв. на 325 км. автошляху Харків – Сімферополь – Севастополь ОСОБА_1 . керуючи автомобілем «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 116 км/год., чим перевищив швидкість руху на 26 км/год. Швидкість вимірювалася за допомогою вимірювача швидкості «Візир», чим допустив порушення пункту 12.6 ПДР України. Вказаною постановою на нього за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП було накладено штраф у розмірі 300 грн. З постановою він не згоден, оскільки відповідно до пункту 12.6 Правил дорожнього руху України «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: а) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год.; б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год; в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, - не більше 60 км/год; г) автобусам (за  винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год; ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1  (  306а-2001-п ) - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.»

Додане до постанови фото зроблено не зі стаціонарно закріпленої камери, а приладом «Візир», який можна переміщати, в зв’язку з цим просив суд скасувати постанову АР № 121447 по справі про адміністративне правопорушення від 22 травня 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за вчинення адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

У судовому засіданні позивач просив адміністративний позов задовольнити з зазначених у ньому підстав.

Відповідач по справі - ОСОБА_2 . у судове засідання не з’явився, надавши заяву з проханням слухати справу у його відсутність, в зв’язку із службовою зайнятістю, та заперечення на адміністративний позов, в якому прохав відмовити ОСОБА_1 . в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що будь-яких порушень матеріального чи процесуального права з його боку не було.

Судом встановлені обставини та досліджені докази.

    Згідно постанови АР № 121447 по справі про адміністративне правопорушення від 22 травня 2009 року, ОСОБА_1 . 21 травня 2009 року о 10 год. 56 хв. на 325 км. автошляху Харків – Сімферополь – Севастополь керуючи автомобілем «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 116 км/год., чим перевищив швидкість руху на 26 км/год. Швидкість вимірювалася за допомогою вимірювача швидкості «Візир», чим допустив порушення пункту 12.6 ПДР України. Враховуючи, що ОСОБА_1 . скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП інспектор адмінпрактики роти ДПС ДАІ № 2 ОДДЗ УДАІ ГУМУС України в Запорізькій області капітан міліції – ОСОБА_2 . постановив накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.

    Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

    Згідно ч. 2 ст. 68 Конституції України, не знання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

    Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Згідно частини 2 цієї ж статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно – правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18  цього ж Кодексу місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

    Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно – правових відносин.

    Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

    Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

    Згідно ст. 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов’язків.

Згідно ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: зокрема своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.    

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_1 . адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

    Суд не враховує, як доказ фотофіксацію автомобіля «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1  вимірювальним пристроєм «Візир», оскільки відсутні дані проте, що виявлене адміністративне правопорушення зафіксовано за допомогою працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу, що має функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Також відсутні відомості про цей спеціальний технічний засіб, його технічні характеристики.

    Крім того, із доданого зображення неможливо ідентифікувати місце вчинення правопорушення, оскільки зображення не дає підстав вважати, що фіксація була зроблена у межах, де рух з вказаною швидкістю заборонено.

    Також суд відмічає, що з роздрукованого зображення неможливо встановити, чи здійснювалося коригування авто знімку чи він є автентичним.

    Таким чином, ОСОБА_1 . неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв’язку з цим постанова АР 121447 по справі про адміністративне правопорушення від 22 травня 2009 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

    При прийнятті постанови суд керується наступними нормативно-правовими актами.

    Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

    Згідно п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає рішення про скасування постанови і закриття справи.

    На підставі ст. ст. 288, 293 КУпАП, керуючись ст. ст. 11, 71, 158-163 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

    Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити.

    Скасувати постанову АР 121447 по справі про адміністративне правопорушення від 22 березня 2009 року про накладення на ОСОБА_1  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву було надано. Якщо було надано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

   

    Суддя                                     Ю.М. Гніздилов