ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.09р.Справа № 22/395-08

за позовом  Державного підприємства "Донецька залізниця", в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень, м. Донецьк 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Турсервіс", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 12400 грн. 92 коп.

                                                                                                     Суддя Л.Д. Пуппо

Представники:

 Від позивача: не з"явився

Від відповідача: Вакуліна М.А. дов. б/н від 27.01.09 

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач просить стягнути з відповідача 12 400 грн. 92 коп. витрат, які складаються з плати за користування вагонами -2 872 грн. 80 коп., збору за маневрову роботу - 243 грн. 40 коп., збору за зберігання  вантажу - 7045 грн. 50 коп., збору за телеграмне повідомлення - 172 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ, які виникли в результаті затримки вагонів  по причині відсутності бланка форми МД-6 до Вантажної митної декларації № 806000003/8/101382.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність з позивачем договірних зобов’язань. те, що позов подано з порушенням порядку оформлення перевізних документів, визначеного Правилами.

Позивач не забезпечив явку повноважного представника у судові засідання, призначені судом на 25.12.08 р., 27.01.09 р., 04.02.09 р. та 04.03.09 р., хоча був повідомлений належним чином про місце, дату та час проведення судових засідань.  04.03.09 р. позивач надіслав суду факсимільне повідомлення, в якому просить розглянути справу без  участі його представника.

Відповідач 04.03.09 р. надав суду письмове клопотання про залишення позову без розгляду у зв’язку з неявкою представника позивача.

Суд задовольнив  клопотання позивача та відхилив клопотання відповідача у зв’язку з тим, що відсутність представника позивача не позбавляє можливості розглянути спір  по суті.

ВСТАНОВЛЕНО

У відповідності із статтями 908 Цивільного кодексу України і 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів і відповідальність сторін по цим перевезенням визначаються статутами (кодексами) окремих видів транспорту.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України (далі –Статут) обставини,  що можуть бути  підставою  для  матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів  під   час   залізничного   перевезення,   засвідчуються комерційними  актами  або  актами  загальної форми,  які складають станції залізниць.

 До справи доданий акт загальної форми № 416 від 08.06.08., складений на станції Іловайськ Донецької залізниці із зазначенням того, що були  затримані вагони № 95369609, № 95450813, № 95752150, № 95800231, № 95392775, № 95526851 по відправкам №№44411428-44411433 Нові Санжари Південної залізниці - Баладжари Азербайджанської залізниці, у зв'язку  з  відсутністю бланка форми МД-6 до Вантажної митної декларації № 806000003/8/101382.

    Зазначені вагони простояли на станції Іловайськ Донецької залізниці з 05:55год.  08.06.08. до 14:55год. 11.06.08., тобто 81 годину, у зв’язку з чим позивачем нараховані  збитки за вище переліченими діями  на суму  10 334 грн. 10 коп. (з ПДВ –12400 грн. 92 коп.).

      Позивач в позовній заяві зазначив, що на вказану суму відповідачеві була пред'явлена претензія № 212/247 від 29.07.08 р., яка залишена останнім без відповіді.

       Відповідач вважає, що нарахування суми позову є безпідставним, тому як він надавав на станцію додатковий лист оригіналу вантажної митної декларації форми МД-6, при відсутності якої, у нього на  станції Нові Санжари Південної залізниці посадові особи не прийняли б документи на вантажне перевезення, що не вказано в позовній заяві. А також зауважує, що посадові особи залізниці втратили додатковий лист оригіналу вантажної митної декларації форми МД-6.

Згідно зі статтею 120 Статуту залізниць України (далі Статут) за  затримку  вагонів  і  контейнерів через недодання до накладної документів,  необхідних для виконання митних, санітарних та  інших  адміністративних  правил  або  неналежне їх оформлення, вантажовідправник вносить плату,  встановлену відповідно до статті 119  цього  Статуту,  і  несе відповідальність перед залізницею за наслідки затримки вагонів і контейнерів.

Відповідно до статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками,  вантажоодержувачами,  власниками  під'їзних колій,   портами,   організаціями,   установами,   громадянами - суб'єктами  підприємницької  діяльності  вноситься плата.  Порядок визначення  плати  за  користування  вагонами  (контейнерами)   та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів),  що  виникла  з  вини  залізниці, встановлюється Правилами.

Суд вважає, що  вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позов подано неналежним позивачем, з порушенням порядку  стягнення зазначених платежів, визначеного Правилами, а саме. У відповідності з пунктом 1.11 Правил розрахунків за перевезення вантажів платежі  збори та штрафи, які виникли  через затримку вагонів (контейнерів) з експортними вантажами під час перевезення з вини відправника, оформляються станцією затримки відповідними документами, які надсилаються на станцію відправлення для стягнення цих платежів, зборів та штрафів з відправника згідно зі  статтями 118, 120, 122 Статуту залізниць України.

Керуючись статтями 307, 908 цивільного кодексу України, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Правилами розрахунків за перевезення вантажів, суд, -  

ВИРІШИВ

В позові відмовити.

Суддя                                                                                                         Л.Д.Пуппо

Рішення підписано 27.07.09.