Єдиний унікальний номер 256/5086/13-к Номер провадження 11-кп/775/245/2014
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Донецька у складі:
Головуючого, судді-доповідача: ОСОБА_1
Суддів: Кулагіної В.Г., Легостаєва О.О.
при секретарі: Чаладзе А.Г.
за участю прокурора: Саєнко М.М.
потерпілого: ОСОБА_2
представника потерпілого: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Донецької області кримінальну справу за апеляцією обвинуваченого на вирок Калінінського районного суду м. Донецька області від 21 листопада 2013 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не судимого, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_4, мікрорайон «Сонячний», 32, кв. 55; фактично проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5 - 21, кв. 12,
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 345 КК України та призначено йому покарання у вигляді 2 років 6 місяців. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого 68, 23 грн. матеріальної шкоди, моральної шкоди 10 000 грн.
Згідно вироку суду, у ніч с 12 на 13 лютого 2013 р. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно заподіяв робітнику правоохоронного органу - міліціонеру-водію Калінінського міжрайонного відділу Держслужби охорони (МВ ДСО) м. Донецька Управління ДСО, прапорщику міліції ОСОБА_2, призначеному на цю посаду наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 25.02.2009 р, середньої тяжкості тілесні ушкодження у зв’язку з виконанням цим робітником службових обов’язків на території Калінінського району м. Донецька за наступних обставин.
Так, 12 лютого о 23 год. 39 хв. за викликом з кнопки тривожної сигналізації на місце події - до приміщення нічного клубу (ресторану) «Міраж», розташованому в будівлі «Мотелю» па проспекті Ілліча - 95 «а», прибув наряд міліції «Перун-19» СПГЗ (спеціального підрозділу груп захвату) Калінінського МВ ДСО в м. Донецьку у складі старшого сержанта Морозенка (старшого наряду), сержанта Старікова, прапорщика ОСОБА_2, одягнених у штатну форму робітників міліції, екіпірованих засобами індивідуального захисту і активної оборони, були припинені протиправні дії ОСОБА_4, який нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки в громадському місці, намагався вдарити в обличчя адміністратора клубу Апокоріна, після чого ОСОБА_4 був доставлений до Калінінського райвідділу Донецького міське управління міліції, а звідти - тим же нарядом міліції на службовому автомобілі «Хюндай- Гаксун»», держномер 05-2456, до наркологічного диспансеру по вул. Назаренка, 61 для медичного огляду на становлення факту перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп’яніння.
Тією ж ніччю, приблизно о 01.00 год. 13 лютого 2013 р, під час перебування на сходовому майданчику третього поверху диспансеру за вказаною адресою, ОСОБА_4, відмовившись від законної вимоги робітників міліції стосовно проходження медичного огляду, діючи умисно, наніс удар кулаком в обличчя робітнику правоохоронного органу - прапорщику міліції ОСОБА_2 у зв’язку з виконанням ним своїх службових обов’язків щодо забезпечення громадського порядку, чим завдав йому черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку, відкритий двосторонній перелом нижньої щелепи в центральному відділу праворуч та в області суглобового відростка ліворуч, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров’я, строком понад 21 день, після чого протиправні дії ОСОБА_4 були припинені рештою робітників міліції.
За викладеним суд вважає, що зазначені дії ОСОБА_4 органом слідства правильною кваліфіковані за ст. 345 ч.2 КК України, як умисне заподіяння робітнику правоохоронного органу, тобто робітнику міліції ОСОБА_2, середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням ним службових обов'язків.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_4 просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене йому покарання. В обґрунтування апеляції зазначає, що суд не прийняв до уваги те, що він в ході досудового і судового слідства вину визнав у повному обсязі, щиро кається у скоєному, сприяв розкриттю злочину та призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості та особі засудженого. Крім того, суд не прийняв до уваги, що в нього на утриманні є неповнолітній син ІНФОРМАЦІЯ_6, частково відшкодував шкоду потерпілому, характеризується позитивно, не судимий.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, потерпілого ОСОБА_2, його представника, захисника ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_4, який просив вирок суду змінити та застосувати вимоги ст. 75 КК України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про винність обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні злочину за встановленими судом обставинами ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом та в апеляції не заперечується.
Кваліфікація дій обвинуваченого також не заперечується.
Відповідно до вимог ст. 365 КПК України вирок суду апеляційним судом перевіряється в межах апеляції.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, вказав на те, що він на протязі всього часу слідства вважав, що обвинувачений повинний понести сурове покарання, але змінив свою точку зору відносно покарання обвинуваченого тому, що той сплатив йому матеріальні збитки та понесені моральні страждання, та просить не позбавляти обвинуваченого свободи. Між тим, колегія суддів звертає увагу на те, що обвинуваченим сплачені потерпілому матеріальні збитки лише після того як він зрозумів що наступить неминучість призначеного покарання.
Згідно зі ст. 345 ч. 2 КК України об’єктом злочину є злочинні протиправні дії проти не тільки здоров’я працівника правоохоронного органу а також авторитет державної влади.
Тому судова колегія вважає, що суд 1 інстанції об’єктивно дійшов до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, вирішуючи питання про вид та розмір покарання стосовно особи, визнаної винною в скоєнні злочину, суди повинні дотримуватись загальних засад призначення покарання, що є гарантією реалізації принципів законності, справедливості, індивідуалізації покарання; враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_4 в апеляції про суворість призначеного йому покарання не може бути визнано колегією суддів обґрунтованим. Як вбачається з вироку, суд врахував характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, який є тяжким, а також дані про особу ОСОБА_4, який раніше не судимий, скоїв злочин у стані алкогольного сп’яніння, як пом'якшуючу покарання обставину суд обґрунтовано врахував щире каяття ОСОБА_4., призначивши йому покарання у межах інкримінованої статті КК України. Покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів і відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Тобто суд, обираючи вид та розмір покарання, врахував всі ті обставини на які посилається обвинувачений в апеляції, та надав їм належну оцінку.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни постановленого щодо ОСОБА_4 вироку, в частині призначеного покарання, а саме, застосування ст. 75 КК України як про це просить в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 або застосування такого виду покарання як обмеження волі.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, колегія суддів також не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407,409 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Вирок Калінінського районного суду м. Донецька області від 21 листопада 2013 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня його проголошення через Апеляційний суд Донецької області.
Колегія суддів Апеляційного
суду Донецької області