Справа 22-2132 Суддя 1 інстанції Юр"єва Т.І.
Категорія 41 Доповідач Резникова Л.В..
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі
головуючого: Резникової Л.В.,
судді Стратіло В.І., Троценко Л.І.
При секретарі Карпушової К.Г.
за участю представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 11 грудня 2007 року
в справі за позовом прокурора Кіровського району М.Донецька в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, а також ОСОБА_4,ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, 3-ті особи: Ясинуватський ліцей №24м.Ясинувата Донецької області, управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, ТОВ фірма № Содействіє", приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округа ОСОБА_7, ОСОБА_2, АК1Б "Укрсіббінк" про визнання недісним свідоцтва про право власності на квартиру, про визнання недісни договору купівлі-продажу,-
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, позивачів в інтересах яких заявлено позов, відповідача, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2007 року прокурора Кіровського району м.Донецька звернувся в суд з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3.а також ОСОБА_4, ОСОБА_5. до ОСОБА_6, ОСОБА_1. 3-ті особи: Ясинуватський ліцей №24м.Ясинувата Донецької області, управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, ТОВ фірма№ Содействіє", приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округа ОСОБА_7, ОСОБА_2, АКІБ "Укрсіббінк" про визнання недісним свідоцтва про право власності на квартиру, про визнання недісним договору купівлі-продажу квартири , обгрунтувавши свої позовні вимоги тим, що 2 листопада 1994 року рішенням виконавчого комітету Кіровської районної ради в м.Донецьку №569 №Про влаштування в державні заклади дітей- сиріт ОСОБА_1- за ОСОБА_3. 1990 року народження, його братами ОСОБА_6. та ОСОБА_4. 1986 року народження, та сестрою ОСОБА_5. 1988 року народження на час перебування в державних закладах на повному державному забеспеченні, була закріплена житлова площа за адресою: м.Донецьк-25. АДРЕСА_1.
Згідно рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 7 червня 1994 року, іх мати ОСОБА_8. та батько ОСОБА_1. були позбавлені батьківських прав.
29 лютого 2006 року рішенням Кіровської районної ради м.Донецька за № 141Y25 головним квартиронаймачем було визнано ОСОБА_6. 1986 року народження. До документів , на підставі яких приймалося рішення №141\25 від 29.02.06, додані заяви ОСОБА_4. і ОСОБА_5, написані на ім"я начальника абоненської служби з проханням переоформити особистий рахунок на їх брата ОСОБА_6.
17.04.06 року начальником абоненької служби ТОВ фірма "Содействіє" у порушені п.21 Положення про порядок передачі квартир у власність громадян , була видана довідка про склад сім"ї, згідно якої він один був прописаний за адресою м.Донецьк, АДРЕСА_1. Після чого зазначена квартира була приватизована лише на одного члена сім"ї -ОСОБА_61986 р.н., а потім 8 червня 2006 року ним продана ОСОБА_1.
Посилаючись на те, що були порушені житлові права неповнолітнього ОСОБА_3, а також права ОСОБА_4.. та ОСОБА_5, прокурор просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою : м.Донецьк, АДРЕСА_1. Визнати недісним договір купівлі- продажу зазначеної квартири від 8 червня 2006 року, зобов"язати ОСОБА_1 повернути зазначену квартиру, виселити ОСОБА_1 з цієї квартири, зобов"язати ОСОБА_6 повернути ОСОБА_1 гроші у сумі 127933 грн.32 коп.
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 11 грудня 2007 року позовні вимоги прокурора Кіровського району м.Донецька в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5 задоволені.
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2. просять скасувати зазначене рішення суду, посилаючись на порушення судом норма матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2. підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Розглядаючи спір по суті , ухвалою суду від 22 серпня 2007 року до участі у розгляді справи в якості 3-особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору був залучений орган опіки і піклування Кіровської райради м.Донецька (а.с.17а)
При цьому справа розглядалася у відсутності зазначеної особи і свідчень про її повідомлення про слухання спави в матеріалах справи немає.
Відповідно з п.3 ч.1ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будт кого з осіб, які реруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Окрім того , відповідно до ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданним відповідно до цього Кодексу, в межах заявлений ними вимог .
Як вбачається з позовної заяви , прокурор ставив питання про виселення з спірної квартири ОСОБА_1, потім невідомо хто і коли зробив приписку « з усіма членами сім*ї» (а.с.З).
З матеріалів справи вбачається, що після придбання спірної квартири в ній проживали ОСОБА_1, ОСОБА_2. та їх неповнолітній син ОСОБА_9, 1992 року народження.
В зазначеній заяві в якості відповідача ОСОБА_2. не зазначена і позовні вимоги до неї не заявлялися.
ОСОБА_2.- була залучена до участі в якості відповідача за ухвалою Кіровського районного суду м.Донецька від 19.10.2007 року (а.с.55)
Таким чином, оскільки позовні вимоги, щодо виселення з спірної квартири ОСОБА_2. та неповнолітнього ОСОБА_9 1992 року народження, інтереси якого представляють його батьки , не заявлялися, суд вирішуючи питання про виселення членів сім*ї ОСОБА_1 вийшов за межі позову і не конкретизував кого саме потрібно виселяти з цієї квартири .
З вказаних обставин рішення суду відповідно з ст..311 ч.1 п.3 підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст..307, 311,314 ЦПК України апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 11 грудня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців з дня набрання законної сили.