ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-2249/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2009 р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Сакалош В.М.,
при секретарі - Лозі Ю.Я.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2про стягнення податкового боргу,-
встановив:
Позивач звернувся з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та просить стягнути суму податкового боргу у розмірі 405,13 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач - взятий, відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» від 03.07. 1998 р. № 727\98 на облік платника податків у ДПІ у Залізничному районі м. Львова 26.12. 20036 року за № 1605, згідно довідки. Внаслідок несплати податкових зобов'язань по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, нарахованих податковим органом за результатами перевірки, виникла заборгованість за період з 14.12.07р. по 20.11.2008 р., зокрема, основний платіж - єдиний податок на підприємницьку діяльність 400,6 - грн., залишок пені - 5,07 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про причини відсутності не повідомляв, хоча був належним чином повідомлений про дату, час, місце розгляду справи, пояснень, заперечень тощо, суду не надав.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.20 Закону № 1251-XII, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст.4 Закону № 1251-XII платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до ст.9 Закону № 1251-XII одним із обов'язків платників податків є обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Згідно довідки про заборгованість перед бюджетом № 4386/9/19-023/251 від 16.02.2009 р., фізична особа-підприємець Маковецькій Т.І. у відповідності до поданої звітності, проведених нарахувань та відомостей про сплату, має заборгованість перед бюджетом в сумі 405, 13 грн.
На виконання пп.6.2.1. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., яка зазначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. ДПІ в Залізничному районі м. Львова на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2направлялися податкові вимоги. Зокрема, перша податкова вимога від 10 липня 2008 року № 1/1334 на суму 11, 25 грн., друга податкова вимога від 26.09. 2008 р. № 2/1901 на суму 200, 17 грн. Суми податків та фінансових санкцій є узгодженими, і у встановлений строк до бюджету не сплаченими.
Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що не суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Відповідно до п.п. 5.2.1 статті 5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачене платником податків у строки визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
У будь-яких інших випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Всупереч наведеним нормам чинного законодавства, платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкового зобов'язання.
На даний час суми податків та штрафних санкцій відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченими, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін).
Вжиті податковим органом заходи, передбачені чинним законодавством щодо погашення податкової заборгованості не мали позитивних результатів.
Так як боржником не вживається заходів щодо погашення заборгованості, то на підставі п.п. 3.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), податковий борг підлягає стягненню в примусовому порядку.
Відповідачем позовні вимоги не спростовано, письмових заперечень по суті заявлених вимог суду не надано, що дає суду всі підстави вважати позовні вимоги обґрунтованим та таким, що підлягають до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 87, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), суд -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задоволити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 79054, АДРЕСА_1 на користь держави податковий борг у сумі 405, 13 грн.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 30 червня 2009 року.
Суддя Сакалош В.М.