Справа №1н – 322/2009р.
Категорія 186 ч.2
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2009 р. м.Кременчук
Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді – Сьоря С.І., при секретарі – Головньовій Л.М. за участю прокурора – Карабаш Ю.О., захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 06.10.1991року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий 10.07.2008 року Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської області за ст..186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки
у вчиненні злочину передбаченого ст..186 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин проти власності за наступних обставинах.
15.01.2009 року близько 23 години ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп»яніння, знаходився біля кінотеатру «Ювілейний» по вул.Республіканській у м.Кременчуці де між ним та потерпілим ОСОБА_3 виникла сварка, яка, біля будинку №1 А по вул.Манагарова в м.Кременчуці, переросла у бійку. В ході бійки у ОСОБА_2 виник умисел на відкрите заволодіння майном потерпілого і останній застосувавши насильство, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого у вигляді ударів кулаками по голові та тулубу, відкрито заволодів мобільним телефоном «Самсунг Д 900 і» вартістю 1053 грн., спричинивши потерпілому матеріальні збитки на вказану суму. З місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
Він же, повторно 05.02.2009 року близько 01 години зайшов до квартири АДРЕСА_1 а в м.Кременчуці разом з потерпілим ОСОБА_4 з метою отримати гроші в сумі 10 грн., які йому був винен ОСОБА_4 Коли потерпілий ОСОБА_4 дістав гроші то у ОСОБА_2 виник умисел на відкрите викрадення вказаних грошей, після чого він шляхом ривку, відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_4 – грошима в сумі 1800 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму. З місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
Свою вину у вчиненні встановлених судом злочинів підсудний ОСОБА_2 визнав повністю, пояснивши, що вчинив злочини за обставин та по мотивам, що вказані в описовій частині вироку.
Оскільки ніхто із учасників судового розгляду не оспорював доказів добутих по справі та фактичних обставин справи, і у суду не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, суд, за згодою прокурора, підсудного його законного представника та захисника, в порядку ст..299 КПК України обмежив дослідження доказів по справі допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що характеризують підсудного як особу.
Підсудний повторно, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого відкрито викрав чуже майно – майно потерпілого ОСОБА_3 та він же повторно, відкрито викрав чуже майно – майно потерпілого ОСОБА_4, а тому його дії суд кваліфікує за ст..186 ч.2 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд в повній мірі враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що останній вчинив тяжкий злочин, всі конкретні обставини по справі, дані про особу підсудного, який на час вчинення злочинів був судимим за аналогічні злочини, вчинив злочин в період іспитового строку, по місцю проживання характеризується посередньо, не навчається, суспільно – корисною працею не зайнятий, його стан здоров’я та молодий вік..
Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного суд визнає – щире каяття у вчиненому, сприяння розкриттю злочинів та вчинення злочину в неповнолітньому віці.
Обставинами, які обтяжують покарання підсудного є рецидив злочинів та вчинення злочинів в стані алкогольного сп»яніння.
З урахуванням вище викладеного суд вважає, що підсудному ОСОБА_2 потрібно призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин у виді позбавлення волі та на підставі ст..71 КК України за сукупністю вироків визначити остаточне покарання з відбуванням покарання у кримінально – виконавчій установі.
Відповідно до вироку Крюківського районного суду м.Кременчука від 10.07.2008 року ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за ст..186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України останнього звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки, при цьому до вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно підсудного було змінено з утримання під вартою на підписку про невиїзд, тобто по вказаній кримінальній справі ОСОБА_2 перебував під вартою з 18.04.2008 року по 10.07.2008 року.
Враховуючи те, що підсудному остаточне покарання призначається за сукупністю вироків, то час перебування під вартою по вказаній кримінальній справі необхідно зарахувати в строк відбування покарання.
Як встановлено судом та це вбачається із матеріалів кримінальної справи підсудний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин в період іспитового строку, останній раніше був судимий за вчинення аналогічних злочинів, на час вчинення злочину підсудний не працював та не навчався.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що до вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно підсудного ОСОБА_2 необхідно змінити із підписки про невиїзд на утримання під вартою.
Керуючись ст..ст.323,324 КПК України, суд ,-
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст..186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Відповідно до ст..71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного ОСОБА_2 вироком Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 10 липня 2008 року та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 4 (чотирьох) років 2 ( двох) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально – виконавчій установі.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 змінити із підписки про невиїзд на утримання під вартою, заарештувавши його негайно в залі суду.
Строк відбування покарання рахувати з 27 липня 2009 року.
Зарахувати у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 18 квітня 2008 року по 10 липня 2008 року.
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що тримається під вартою на протязі 15 діб з моменту отримання копії вироку.
Суддя