ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 р.                                                                                    № 2а-12516/11/1370  

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.

за участю секретаря судового засідання  - Кавки Н.І.,

представника позивача - Боднара Т.М.,

розглянувши справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області  про скасування постанови -

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області  про скасування постанови у виконавчому провадженні №27809722 від 17.10.2011 року про накладення штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про накладення штрафу є безпідставною та незаконною, оскільки позивач виконав рішення суду у повному обсязі. Так, управлінням на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду по справі №2а-1489/09 видано розпорядження про виплату ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 30 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно у розмірі встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни`з врахуванням проведених виплат. Позивач зазначає, що виплата ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни буде проведена згідно додаткових списків 25.10.2011 року.

Ухвалою суду від 04.11.2011 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 15.11.2011 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Відповідач не забезпечив явки в судове засідання свого представника, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином обізнаний про розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

На виконанні підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі - ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області) перебуває виконавчий лист №2а–1489/2009, виданий 14.07.2011 року Шевченківським районним судом м. Львова, про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячні надбавку до пенсії як дитині війни за період з 30 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно у розмірі встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни`з врахуванням раніше проведених виплат.

Згідно постанови державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області ВП №27809722 від 26.07.2011 року відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання до 02.08.2011 року.

Вимогою державного виконавця від 30.09.2011 року було повторно зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова виконати вищевказане рішення суду в строк до 07.10.2011 року.

У зв`язку з невиконанням рішення суду у встановлений строк, державним виконавцем  ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області винесено постанову №27809722 від 17.10.2011 року про накладення на боржника штрафу в розмірі 2 040 грн.

Приймаючи рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 255  Кодексу адміністративного  судочинства України, постанова або ухвала яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, є ознакою складу злочину передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України як невиконання судового рішення.

Загальні умови та порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, встановлені Законом України «Про виконавче провадження»№606-XIV вiд 21.04.1999 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження`виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно п.1 ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження`державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження`визначено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження`у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження`у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Суд не бере до уваги тверджень позивача щодо виконання рішення суду, за яким видано виконавчий документ, оскільки позивачем не представлено документального підтвердження таких тверджень. Крім того, представником позивача визнано той факт, що на момент розгляду справи в суді не проведено виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни.

Враховуючи викладене, а також те, що у позивача відсутнє документальне підтвердження виконання рішення, суд приходить до висновку, що ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області було правомірно винесено постанову про накладення на боржника штрафу.

Статтею  68 Конституції України визначено, що кожен  зобов`язаний   неухильно    додержуватися Конституції України та законів України, не  посягати  на  права  і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч.1,2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження`сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно із ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження`вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов`язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими  і свідчать про намагання сторони у виконавчому провадженні (боржника) уникнути обов`язків,  покладених на неї чинним законодавством.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб`єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, та те, що відповідачами здійснювалися дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є невмотивованими та не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена в повному обсязі 17 листопада 2011 року.

         Суддя                                                                                                     Сакалош В.М.