Справа 2-4/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2008 року            Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді                     -                      ГРОМОВОЇ І.Б.

при секретарі                              -                      Сокирко О.М.

За участю представника позивача      -            ОСОБА_2

За участю представника відповідача               Кувшинова В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Бліц" про розірвання договору оренди земельної частки (паю),  -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ „Бліц" про розірвання договору оренди земельної частки (паю),  в якому вказала,  що їй належить право на земельну частку (пай) у землі колишнього КСП ім.  Ілліча розміром 4, 05 умовних кадастрових гектарів,  на території Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області,  що підтверджується сертифікатом НОМЕР_1 від 23 березня 2000 року,  виданим на підставі рішення Запорізької райдержадміністрації від 21 травня 1996 року № 309,  реєстровий запис у книзі реєстрації сертифікатів НОМЕР_2.

19 лютого 2002 року між нею та ПП „Бліц",  правонаступником якого є ТОВ „Бліц",  було укладено договір оренди земельної частки (паю) та зареєстровано 19 лютого 2002 року Біленьківською сільською радою Запорізького району Запорізької області в книзі реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) реєстровий № 1738.

Позивачка також зазначає,  що відповідно до умов договору,  а саме п.п. 2,  3,  4,  8 вона передала ПП „Бліц" в оренду земельну частку (пай) терміном на 10 років,  а ПП „Бліц" зобов'язалося належним чином сплачувати до 31 грудня розрахункового року орендну плату у сумі еквівалентній вартості 1000 кг. зернових культур за діючими державними цінами на момент сплати. Однак за весь цей час орендар жодного разу не сплатив їй орендну плату в грошовому еквіваленті,  а примушував отримувати від нього низької якості зернові культури в кількісному виразі 1000 кг.,  та ще й не додав кількість зерна,  як наприклад у 2003 році - недодав 500 кг. зерна.

Від будь-яких перемов щодо належного виконання своїх зобов'язань та перегляду умов договору оренди земельної частки (паю) відповідач відмовлявся,  тому вона була вимушена направити відповідачеві лист-повідомлення від 31 жовтня 2006 року,  згідно якого вона повідомила,  що заперечує проти використання належної їй земельної ділянки та має намір укласти договір оренди з іншим орендарем на інших умовах. Однак відповідач ніяким чином не відреагував на її лист та не запропонував їй разом з ним переглянути умови існуючого договору оренди земельної частки (паю),  який укладений між ними,  як і не відмовився від використання земельної частки (паю).

Позивачка ОСОБА_1 вважає,  що цей договір суттєво обмежує її права,  як власника земельної частки (паю),  встановлені чинним законодавством України,  укладений з порушенням земельного законодаства та підлягає розірванню. Нормативна вартість її земельної частки (паю) в цей час складає 40324, 68 грн.,  з урахуванням коефіцієнта індексації на 01 січня 2002 року. Таким чином,  позивачка вважає,  що орендна плата,  яка повинна була сплачуватися їй орендарем становить не меньше ніж 604, 86 грн. Однак відповідач ніколи не сплачував їй відповідну орендну плату ані в грошовому еквіваленті,  ані в натуральному цю суму. Крім того,  із договору взагалі було незрозуміло які саме зернові культури вони мали на увазі,  щоб розраховувати,  виходячи з їх вартості оренду плату в грошовому виразі,  бо зернові культури це загальне поняття в рослинництві,  до яких відносяться пшениця,  ячмінь,  кукурудза,  просо,  овес та інші з розподіленням на класи.

Позивачка ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає,  що вона є сільським мешканцем,  відноситься до категорії людей,  які в нашій країні потребують соціального захисту з боку держави. Орендна плата за належну їй земельну частку (пай) є єдиним джерелом додаткового доходу окрім незначної пенсії. При укладенні договору вона розраховувала на те,  що орендар буде сплачувати їй належну орендну плату,  а не примушувати її отримувати низькоякісний непотріб. Фактично вона позбавлена відповідачем отримання визначеного законодавством повного мінімального доходу від орендної плати,  що наносить їй шкоду.

Посилаючись на вищевизначене,  позивачка ОСОБА_1 просить суд розірвати договір оренди земельної частки (паю),  укладений між нею та ТОВ „Бліц" 19 лютого 2002 року,  зареєстрований 19 лютого 2002 року в книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області за реєстровим № 1738 та стягнути з ТОВ „Бліц" на її користь судові витрати - суму сплаченого державного мита 8, 50 грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 30, 00 грн.

У січні 2008 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду належним чином оформлену заяву,  в якій зазначає,  що окрім викладеного в позовній заяві,  відповідач,  незважаючи на її заяви про розірвання договору у січні 2007 року,  на протязі 2007 року здійснював користування земельною ділянкою,  не погодившись на розірвання договору за згодою сторін та примусивши її звернутися до суду з позовними вимогами до нього. Оскільки рішення по справі не винесено,  тому договір продовжує діяти між сторонами з виконанням сторонами своїх обов'язків за ним.  Відповідач,  як орендар земельної ділянки,  повинен був здійснити їй виплату орендної плати за 2007 рік не пізніше 31 грудня 2007 року. Однак,  відповідач не виконав своє зобов'язання,  не виплатив їй орендну плату ані в грошовому,  ані в натуральному вигляді. Доказів повернення їй земельної ділянки з оренди у відповідача немає.

В судовому засіданні представник позивачки за довіреністю ОСОБА_2  підтримала позовні вимоги ОСОБА_1,  просить суд їх задовольнити,  з урахуванням тих обставин,  що відповідач не сплачував орендної плати жодного разу за весь період дії договору з 2002 року по 2007 рік.

В судовому засіданні представник відповідача - Кувшинов Д.В. позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав,  вважає що ТОВ „Бліц" ніколи не порушувало умови договору,  виконувало належним чином усі зобов'язання,  як за договором,  так і за закони,  а тому підстави для розірвання договору відсутні. Але надати суду доказів сплати орендної плати позивачці ОСОБА_1 не зміг,  а також не зміг надати суду будь-яких пояснень.

Судом було винесено ухвалу від 06.06.2007 року про витребування від ТОВ „Бліц" оригіналів документів та належним чином завірених їх копій,  які свідчили б про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності,  документи,  які свідчили про належне виконання договору оренди земельної частики (паю),  витребували екземпляр договору оренди,  що знаходиться у орендаря. Але,  незважаючи на ухвалу суду,  відповідач не надав витребуваних документів та пояснень про причини неможливості надання їх судові. Суд порушив питання про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності ухвалою від 03.07.2007 року.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень,  та подає їх суду. Але відповідач ніяких доказів суду не надав,  тому суд приймав рішення на підставі доказів,  що буди у розпорядженні суду.

Суд,  вивчивши матеріали справи,  заслухавши пояснення,  представника позивача,  дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача:

ОСОБА_1 належить право на земельну частку (пай) у землі колишнього КСП ім.  Ілліча розміром 4, 05 умовних кадастрових гектарів,  на території Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області,  що підтверджується сертифікатом НОМЕР_1 від 23 березня 2000 року,  виданим на підставі рішення Запорізької райдержадміністрації від 21 травня 1996 року № 309,  реєстровий запис у книзі сертифікатів за НОМЕР_2.

19 лютого 2002 року між ОСОБА_1 та ПП „Бліц",  правонаступником якого є ТОВ „Бліц",  було укладено договір оренди земельної частки (паю) та зареєстровано 19 лютого 2002 року Біленьківською сільською радою Запорізького району Запорізької області в книзі реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) реєстровий № 1738.

Відповідно до умов договору,  а саме п.п. 2,  3,  4,  8 вона передала ПП „Бліц" в оренду земельну частку (пай) терміном на 10 років,  а ПП „Бліц" зобов'язалося належним чином сплачувати до 31 грудня розрахункового року орендну плату у сумі еквівалентній вартості 1000 кг. зернових культур за діючими державними цінами на момент сплати.

Від будь-якого належного виконання своїх зобов'язань та перегляду умов договору оренди земельної частки (паю) відповідач ухиляється,  тому він був вимушений направити відповідачеві лист-

повідомлення 31 жовтня 2006 року. Позивачка вважає,  що договір суттєво обмежує її права,  як власника земельної частки (паю),  встановлені чинним законодавством України,  укладений з порушенням земельного законодавства та підлягає розірванню.

Договір повинен бути укладений у письмовій формі,  та відповідно до  ст.   ст.  13,  14 Закона України „Про оренду землі" повинен бути завірений нотаріально. Крім того,  повинен містити вичерпний перелік суттєвих умов,  що передбачені законом для даного виду договорів. Закон передбачає у разі відсутності в договорі оренди однієї з суттєвих вимог,  порушення вимог  ст.  13,  15 Закону -відмовити в державній реєстрації договору,  а також визнати договору недійсним відповідно до законів України.

Оскільки договір має суттєві недоліки,  а саме:

Між сторонами не знайдено згоди по всіх суттєвих умовах: не вказано розташування об'єкту оренди; орендна плата (розмір,  індексація,  строк та порядок її внесення,  перегляду); умови використання та зберігання якості земель; суттєві обмеження та обтяження відносно використання земельної ділянки; не вказана сторона,  яка несе ризик випадкової загибелі або знищення об'єкту оренди або його частки; умови повернення земельної ділянки орендодавцю. Договір не засвідчений нотаріально,  хоча строк оренди вказаний - 10 років. Договір не пройшов державної реєстрації.

Відповідно до Указу Президента України від 02 лютого 2002 року за № 92/2002 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення,  земельних часток (паїв) повинна бути не менше 1, 5 відсотка визначеної плати відповідно до вартості земельної ділянки. Та підлягає подальшому збільшенню залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря. Але індексація не проводилася. Нормативна вартість земельної частки (паю) в цей час складає 40324, 68 грн.,  з урахуванням коефіцієнта індексації на 01 січня 2002 року. Таким чином орендна плата,  яка повинна була сплачуватися орендарем становить не меньше ніж 604, 86 грн. Однак відповідач не сплачував відповідну орендну плату ані в грошовому еквіваленті,  ані в натуральному вигляді. Крім того,  із договору взагалі незрозуміло які саме зернові культури мали на увазі,  щоб розраховувати,  виходячи з їх вартості орендну плату в грошовому еквіваленті.

Згідно з Законом України „Про плату за землю" від 03.07.1992 року із змінами та доповненнями розмір,  умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.  Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою,  затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації,  порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. Договір не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає розірванню. Договір оренди землі може бути розірваний достроково за рішенням суду,  відповідно до вимог  ст.  31 та  ст.  32 Закону України „Про оренду землі".

На підставі викладенного,  керуючись  ст.   ст.  7,  10,  11,  60,  84,  209,  212-215 ЦПК України (в ред. 18.03.2004 р),   ст.   ст.  23,  216,  217,  792 ЦК України,   ст.  19,  20 Закону України „Про плату за землю" від 03.07.1992 року,   ст. 93,  96 ЗК України,   ст. 19,  31, 32 Закону України „Про оренду землі",  Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними",  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ „Бліц" про розірвання договору оренди земельної частки (паю) задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної частки (паю) між ОСОБА_1 та ТОВ „Бліц" 19 лютого 2002 року з часу набуття рішенням законної сили.

Стягнути з ТОВ „Бліц" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 8 грн.50 коп. - держмита,  та 30 грн. сплати за інформаційно-технічне, забезпечення судового розгляду.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження,  а протягом 20 днів з дня подання такої заяви може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції.