АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а-19600/11 Номер провадження 22-а/1690/8809/11Головуючий у 1-й інстанції Волювач О.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2011 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Винниченко Ю.М.,

Суддів: Корнієнка В.І.,Абрамова П.С.,

розглянула у письмовому провадженні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 вересня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області про перерахунок державної пенсії ,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано відмову УПФ в Лубенському районі Полтавської області у здійсненні перерахунку державної пенсії протиправною.

Зобов’язано УПФ в Лубенському районі Полтавської області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_2 державну пенсію з урахуванням вимог ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.07.2010 року виходячи з встановленого розміру прожиткового мінімуму відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік та ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язано УПФ в Лубенському районі Полтавської області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_2 додаткову пенсію з урахуванням вимог ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч. З ст. 67 вищевказаного Закону та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.07.2010 року.

З рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій прохає його скасувати, оскільки вважає, що воно винесено з порушенням норм матеріального права, вказуючи на те, що порядок обчислення даної пенсії визначається Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим, у даному випадку, норми закону не є нормами прямої дії, оскільки вони не встановлюють механізм реалізації даного права. Прохав прийняти по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, і не заперечується сторонами, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії, інвалідом другої групи, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з чим має право на пенсію відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача ОСОБА_2 права на отримання, а у відповідача обов'язку по здійсненню позивачу виплати пенсії у розмірі не менше, ніж 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 50, 45 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” статтю 54 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по 2 групі інвалідності 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, яківтратили працездатність. Статтю 50 вказаного Закону також викладено в новій редакції, а саме: особам віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому з цього дня діяли норми ст.ст. 50, 54 вказаного закону, якими встановлено, що розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, становить 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, встановленими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта ( закону ), який би визначав або встановлював інший розмір, немає, тому, правомірним вважає колегія суддів і застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень даної статті.

За таких обставин, посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що розмір пенсії позивачу повинен виплачуватись, не відповідно до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

В свою чергу, встановлені КМУ порядок розрахунку пенсій та розміри щорічної допомоги на оздоровлення, не відповідають їх розмірам, що встановлені спеціальним Законом, і, з урахуванням того, що Постанови КМУ є підзаконними нормативно-правовими актами, останні не підлягають застосуванню у разі виникнення колізії між ними та нормами Закону.

На підставі наведеного, колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись нормами Закону України “Про внесення змін до розділу XII “Прикінцеві положення” Закону України “Про судоустрій та статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від 02 грудня 2010 року, ст.ст. 195, 197, 198, 200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області - відхилити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 вересня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

СУДДІ: