Справа №  2-1184/09

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2009 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді         Католікяна М.О.,

при секретарі             Житнику К.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

09 квітня 2009 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу . Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що  вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з жовтня 1997 року. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину. Стосунки з відповідачем теперішнього часу розладилися. Позивач з відповідачем проживають окремо одне від одного, не ведуть спільне господарство, шлюбних відносин не підтримують. Зберігати сім’ю позивач не бажає та вважає, що шлюб носить формальний характер, просить суд шлюб розірвати (а.с.а.с. 3, 6).

Позивач у судовому засіданні позов підтримала, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 688012. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності зі вказаною вище обставиною дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

В силу ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10.10.1997 р., про що свідчить свідоцтво про одруження серії І-КИ № 037031, видане 10.10.1997 р. відділом РАГС виконавчого комітету Самарської районної ради
м. Дніпропетровська (актовий запис № 376) (а.с. 5).

Від шлюбу сторони мають малолітню дочку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживатиме разом з позивачем, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження, виданим 25.03.2009 р. Самарським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції (актовий запис № 22) (а.с. 4).

Через відсутність взаєморозуміння та постійних сварок, які виникають в родині з різноманітних причин, відсутність у сторін бажання створити міцну та дружню сім’ю з 01.05.2002 р. сторони мешкають окремо одне від одного, не ведуть спільне господарство та не підтримують шлюбних відносин.

Позивач зберігати сім’ю не бажає, вважає, що сім’я розпалася остаточно, збереження сім’ї неможливе.

За вказаних обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані й підлягають задоволенню.

Суд вважає, що витрати, пов’язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4 – 8, 10, 11, 18, 57 – 60, 169, 208, 209, 212 – 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 10 жовтня 1997 року у відділі реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Самарської районної ради міста Дніпропетровська (актовий запис № 376), розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 17,00 грн. за оформлення розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану.

ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження i поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя: