Справа №2а-194/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2009 р. смт. Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складi:
судді Джерелейко О.Є. при секретарі Палій Л.М.
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі суду смт. Софiївка справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Державної патрульної служби батальйону Державної патрульної служби відділення Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м.Кривого Рогу ОСОБА_2 про визнання незаконними дій суб»єкта владних повноважень та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В С Т А Н О В И В:
6 липня 2009 року до Софіївського районного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 та просить суд визнати незаконними дії інспектора Державної патрульної служби батальйону Державної патрульної служби відділення Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м.Кривого Рогу ОСОБА_2 по винесенню постанови серії АЕ №219300 від 17 червня 2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст.122 ч.2 КУпАП в розмірі 500 гривень; постанову серії АЕ №219300 від 17 червня 2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст.122 ч.2 КУпАП в розмірі 500 гривень скасувати, закрити провадження у справі.
В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що інспектором ДПС неправомірно накладено на нього стягнення, оскільки він будь-яких порушень не допускав, в протоколі про адміністративне правопорушення надав письмові пояснення, відповідно до яких будь-яких перешкод для руху інших транспортних засобів не здійснював, інспектором ДПС не складено схему до протоколу, поняті залучені не були, хоча пояснення повністю суперечили протоколу.
Позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2, будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не увідомив.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України неявка відповідача, який є суб"єктом владних повноважень, не є підставою для відкладення розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 має право на керування автомобілем Форд Ескорт, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджує запис в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу на а.с.5.
Відносно позивача винесено постанову серії АЕ №219300 від 17 червня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення інспектором Тицьким О. В., відповідно до змісту якої : "17 червня 2009 року об 11-38 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем Форд Ескорт, реєстраційний номер НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора на вул..Рязанова з вул..Нікопольського шосе в м.Кривий Ріг не надав дорогу транспортним засобам, що рухалися в зустрічному напрямку прямо, чим допустив порушення пункту 16.6 ПДР України та постановив накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 по ст.122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 500 гривень» (а.с.3)
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ №743128 (а.с.4) 17 червня 2009 року об 11-38 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем Форд Ескорт, реєстраційний номер НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора на вул.Рязанова з вул.Нікопольське шосе в м.Кривий Ріг не надав дорогу транспортним засобам, що рухалися в зустрічному напрямку прямо. В своїх поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що правил не порушував, перед ним на світлофорі стояла «Шкода Октавія» та включила «аварійку» для того, щоб її об»їжджали, тому він був змушений виїхати на зустрічну смугу та повернути вліво, при цьому не створював перешкод у русі іншим транспортним засобам.
Із наданих позивачем матеріалів вбачається, що встановлені інспектором обставини не відповідають поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.222 КУпАП працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП, яка встановлює відповідальність у тому числі за ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак відповідачем доказів, які б підтверджували вчинення правопорушення позивачем, не надано, відомості в протоколі про адміністративне правопорушення є протиречивими, оскільки встановлені обставини інспектором ДПС не підтверджуються поясненнями ОСОБА_1, зафіксованими в цьому ж протоколі, тому не можуть бути взяти судом до уваги як належний доказ, та не підтверджуються іншими доказами, які б підтверджували, яким саме транспортним засобам не було надано дорогу для руху та чи є ці транспортні засоби маршрутними як того вимагає ч.2 ст.122 КУпАП.
Таким чином, відповідач інспектор ДПС ОСОБА_2 під час винесення постанови про накладення стягнення на позивача діяв не у відповідності до чинного законодавства, а саме: прийняв постанову без підтвердження обставин справи належними доказами.
Оскільки відповідачами не надано до суду на виконання письмового запиту необхідних доказів на підтвердження правомірності їх дій, що є їх обов"язком відповідно до ст.71 КАС України, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів та приходить до висновку, що у зв"язку з порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача є незаконною та підлягає скасуванню.
Оскільки адміністративна справа по ст.122 ч.2 КУпАП у відношенні позивача на запит суду не направлена до суду та не досліджувалась, тому у задоволенні позовної вимоги щодо закриття провадження у справі слід відмовити.
Судові витрати по справі складають 3 грн.40коп.,однак позивач звільнений від їх сплати на підставі ч.4 ст.288 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 122,160-163,167 КАС України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково .
Визнати незаконними дії інспектора Державної патрульної служби батальйону Державної патрульної служби відділення Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м.Кривого Рогу ОСОБА_2 по винесенню постанови серії АЕ №219300 від 17 червня 2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст.122 ч.2 КУпАП в розмірі 500 гривень.
Постанову серії АЕ №219300 від 17 червня 2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст.122 ч.2 КУпАП в розмірі 500 гривень скасувати.
В задоволенні позовних вимог щодо закриття провадження у справі відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Софіївський районний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 30 липня 2009 року.
Суддя О.Є.Джерелейко