У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2009 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Вотьканича Ф. А. ,
суддів - Дідика В. М. , Стана І. В. ,
з участю прокурора - Сливки Я. Б. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 30 березня 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Приборжавське Іршавського району, мешканець АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, судимий:
• 29 лютого 2000 року за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 81 КК УРСР на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 45 КК УРСР умовно;
• 6 грудня 2001 року за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням з дворічним іспитовим строком;
• 11 серпня 2004 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням з дворічним іспитовим терміном;
• 13 вересня 2005 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
• 13 серпня 2007 року постановою суду, на підставі ст. 82 КК України невідбуту частину покарання 1 рік 10 місяців 17 днів замінено на виправні роботи
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 13 вересня 2005 року і остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено 3 роки і 2 місяці позбавлення волі.
Ухвалено: запобіжний захід щодо ОСОБА_1 з підписки про невиїзд змінити на тримання під вартою в залі суду, строк відбуття покарання рахувати з 27 березня 2009 року, стягнути з нього в покриття матеріальної шкоди в користь ОСОБА_2 890 гривень та в покриття судових витрат, за проведення судових експертиз - 1744 гривні 28 коп.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 14 травня 2008 року, близько 18 години 10 хвилин таємно, повторно, шляхом проникнення, з дачного будинку належного ОСОБА_2 розташованому в мікрорайоні Горяни по вул. Гуцульській Ужгородського району викрав автомагнітолу марки «Соні» вартістю 65 грн., телевізор марки «Ротор» вартістю 50 грн., магнітофон марки «Інтернаціонал» вартістю 55 грн. , авто магнітолу марки «Панасонік» вартістю 800 грн. , аудіоколонки марки «Філіпс» вартістю 90 грн., спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на 1060 грн.
В апеляції засуджений не оспорюючи доведеності його вини та правильності кваліфікації його діяння, просить пом'якшити призначене йому покарання. Посилається на те, що щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину і має на утриманні малолітню дитину.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який вважав вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що така до задоволення не підлягає з таких підстав.
Доведеність вини у скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку та правильність кваліфікації судом його дій ОСОБА_1 не оспорює.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, зокрема і ті на які посилається апелянт. Покарання призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, воно є мінімальним з передбачених за даний злочин.
Крім зазначеного, згідно ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Це правило судом також додержано.
Отже, підстав для задоволення апеляційних вимог колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду від 30 березня 2008 року щодо нього без змін.
Судді: