Справа №2-302/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

           04 червня 2009 року                                                                              м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип’юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., з участю представників ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_7,  про визнання незаконними та скасування рішення міської ради, про визнання недійсним договору дарування та визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Вашківецької міської ради Вижницького району, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_7,  про визнання незаконними та скасування рішення міської ради, про визнання недійсним договору дарування та визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю.

В позові вказував, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 14.08.1998 року державним нотаріусом є спадкоємцем за заповітом в Ѕ частці спадкового майна. Спадкове майно на яке видано свідоцтво складається з житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, яке належало померлій ОСОБА_8 на праві особистої власності на підставі свідоцтва №78 виданого 15.10.1985 року виконкомом Вашківецької міської ради,   зареєстрованого 28.10.1985 року в Чернівецькому БТІ., стверджував, що  його брат ОСОБА_7 також є спадкоємцем  за заповітом в Ѕ частці .

Посилався, що рішенням виконавчого комітету Вашківецької міської ради від 12.04.1994 року відповідачу ОСОБА_6 було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,50 га: 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 0,44 га для ведення особистого підсобного селянського господарства.

Вважав, що дане рішення є незаконним, оскільки при переході права власності на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до власників, земельна ділянка переходить у спільне  користування власників цих об’єктів, також вважав, що розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в містах повинен бути не більше 0,1 га. Зазначав, що в подальшому ОСОБА_6 дані земельні ділянки подарувала відповідачу ОСОБА_5, на підставі договору дарування йому видано  два державні акти про право власності на вказані  земельні ділянки. Перевіркою прокуратури Вижницького району встановлено, що рішення виконкому Вашківецької міської ради від 12.04.1994 року прийняте всупереч вимог чинного законодавства.

Просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вашківецької міської ради №45 від 12.04.1994 року про передачу безоплатно у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,50 га, з яких 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку  господарських будівель та споруд та 0,44 га для ведення особистого підсобного селянського господарства.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки  ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 жовтня 2004 року, який посвідчений приватним нотаріусом Вижницького нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 5519, відповідно до якого ОСОБА_6 подарувала, ОСОБА_5 прийняв у дар земельні ділянки площею 0,50 га, із яких 0,44 га для ведення особистого селянського господарства   та 0,0600 га для   будівництва та обслуговування житлового будинку  господарських будівель та споруд.

Визнати недійсними державні акти про право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 05.07.2005 року, видані ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,44 га  для ведення особистого підсобного господарства та серії НОМЕР_2 від 05.07.2005 року на земельну ділянку площею 0,0600 га для   будівництва та обслуговування житлового будинку  господарських будівель та споруд.

Визнати незаконним та скасувати рішення Вашківецької міської ради сьомої сесії п’ятого скликання від 16 березня 2007 року частково, в частині відмови в наданні позивачу земельної ділянки безоплатно для обслуговування частини його житлового  будинку в АДРЕСА_1..

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі, посилались на обставини викладені в позові, просили позов задовольнити.

Представник Вашківецької міської ради заявлений позов визнав частково, щодо визнання державного акту серії НОМЕР_2 від 05.07.2005 року на земельну ділянку площею 0,0600 га для   будівництва та обслуговування житлового будинку  господарських будівель та споруд не заперечував, в іншій частині позову просив відмовити за безпідставністю.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представник заявленого позову не визнали, вважали його безпідставним, просили в позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився, про місце, дату та день слухання справи був належним чином повідомлений.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення  з наступних підстав.

Статтею 1225 ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.

При розгляді позову про визнання недійсним державного акта про право власності на землю суд повинен встановити факти, які підлягають доказуванню в справі та мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а саме: час та підстави набуття позивачами прав на будинок і, відповідно, на земельну ділянку, порядок користування нею з моменту набуття прав на земельну ділянку, розмір спірної земельної ділянки, дотримання відповідними органами вимог законодавства під час передачі відповідачам у власність частини земельної ділянки, що перебувала в користуванні позивачів; наявність правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності позивача на будинок та його право користування земельною ділянкою; перевірити належним чином доводи позивача щодо набуття ним одночасно з правом власності на будинок і право користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що позивач згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом зареєстрованого в БТІ є власником Ѕ частки житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами і будівлями в м.Вашківці по вул.Бажанського №62. Рішенням виконавчого комітету Вашківецької міської ради №45 від 12.04.1994 року відповідачу ОСОБА_6 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,50 га, з яких 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку  господарських будівель та споруд та 0,44 га для ведення особистого селянського господарства. В подальшому відповідач ОСОБА_5 не являючись власником чи співвласником житлового будинку, однак на підставі договору дарування земельної ділянки НОМЕР_3 від 05.10.2004 року зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_4 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 05.07.2005 року та є власником земельної ділянки площею 0.0600 в м.Вашківці Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Оскільки право на Ѕ  частку в будинку у позивача виникло з 1998 року, тобто після смерті матері, то виданий Державний акт на право приватної власності на землю про передачу у власність лише відповідачу земельної ділянки площею 0,0600 га, призначеної для обслуговування цього жилого будинку видані з порушенням прав позивача.

          Відповідно до Постанови ПВС України №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, а саме п.18 ґ) роз’яснено, що при  переході  права  власності  на  будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами,  укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з  положеннями  чинної  до  цієї  дати  ст.30  ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому  право  власності або  право  користування  земельною ділянкою,  на якій розташовані будівлі  та  споруди,  якщо  інше  не  передбачалось  у   договорі відчуження.  Після ж 31 грудня 2001 р. право власності на земельну ділянку або її частину може переходити відповідно до ст.120 ЗК на підставі   цивільно-правових  угод, а п.21. роз’яснено, що якщо до  вирішення  судом  спору  між  співвласниками  жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій  розташовані  будинок,  господарські  будівлі та споруди,  не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не  було  досягнуто  угоди про порядок користування нею,  суду при визначенні частини спільної ділянки,  право на  користування  якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості  будинку,  господарських  будівель  та  споруд   на   час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

З даних виписки протоколу №1 загальних зборів колгоспників колгоспу ім.О.Кобилянської від 13.02.1989 року вбачається, що заяву ОСОБА_6 про виділення земельної ділянки під жилим будинком по (вул.Жовтнева,62 ) Бажанського, який перейшов у спадщину від Павлюк Галини Миколаївни, виділено ОСОБА_6 0.06 га в рахунок присадибної ділянки.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про визнання недійсним Державного акту підлягають до часткового задоволення, а саме - в частині безоплатної передачі ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0300 га, що становить Ѕ  частку від 0,0600 га, переданої для обслуговування жилого будинку, розташованого в АДРЕСА_1.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Вашківецької міської ради №45 від 12.04.1994 року про передачу безоплатно у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,50 га, з яких 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку  господарських будівель та споруд та 0,44 га для ведення особистого підсобного селянського господарства, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Вижницького нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_4, відповідно до якого ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_5 прийняв у дар земельні ділянки площею 0,50 га, із яких 0,44 га для ведення особистого селянського господарства   та 0,0600 га для   будівництва та обслуговування житлового будинку  господарських будівель та споруд, визнання недійсними державного акту про право власності на землю серії НОМЕР_1 від 05.07.2005 року, видані ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,44 га  для ведення особистого селянського господарства, суд вважає, що в цій частині необхідно відмовити, оскільки вказані акти не зачіпають прав та інтересів позивача.  

Відповідно до вимог ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови №З від 28.04.1978р. зі змінами, внесеними постановою Пленуму №13 від 25.12.1992 р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і наслідків, передбачених законом.

Крім того суд дійшов висновку і вважає за необхідне відмовити позивачу у визнанні незаконним та скасуванні рішення Вашківецької міської ради сьомої сесії п’ятого скликання від 16 березня 2007 року, в частині відмови в наданні позивачу земельної ділянки безоплатно для обслуговування частини житлового  будинку в АДРЕСА_1., оскільки вказаним рішенням позивачу рекомендовано виготовити документацію на виділення його частки майна з житлового будинку та господарських споруд і звернутись в суд про часткове скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивачем по справі не доведено, що у кладений власником землі договір дарування з порушенням встановленого для них порядку придбання або відчуження земельної ділянки, не зазначено з яких саме підстав необхідно визнати договір дарування земельної ділянки недійсним, що не дає підстав для визнання правочину недійсним.  

        За таких обставин, суд вважає, що немає передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, і в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі ст.ст.15,16, 377,381,1225 ЦК України, ст.ст.3,6, 17, 22, 23, 44 ЗК України в редакції 1992 року, ст.ст.116, 118, 120 ч.4 ЗК України в редакції 2001 року, постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, керуючись ст.ст. 10,11,209,212-215,218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати частково недійсним виданий ОСОБА_5 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 площею 0.0600 га в межах згідно з планом розташовану в АДРЕСА_1, переданих для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Стягнути з ОСОБА_5 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 (п'ятдесят одну) грн. судового збору в дохід держави.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після  цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:

Справа №2-302/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

           04 червня 2009 року                                                                              м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип’юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., з участю представників ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_7,  про визнання незаконними та скасування рішення міської ради, про визнання недійсним договору дарування та визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати частково недійсним виданий ОСОБА_5 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 площею 0.0600 га в межах згідно з планом розташовану в АДРЕСА_1, переданих для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Стягнути з ОСОБА_5 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 (п'ятдесят одну) грн. судового збору в дохід держави.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після  цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: