Справа №2-84/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.07.2008р. м. Вінниця
Ленінський районний суд м. Вінниці в складі
Головуючого судді Грабика В.В.
При секретарі Скотинянець С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ВДАІ УМВС України у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
В Ленінський районний суд м. Вінниці звернулись ВДАІ УМВС України у Вінницькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позов мотивований наступним. ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Тойота-Каріна», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул.. Воїнів Інтернаціоналістів допустив зіткнення з службовим автомобілем «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням інспектора ДПС ВДАІ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1. Внаслідок зіткнення тілесні ушкодження середнього ступеню важкості отримав ОСОБА_1, а також тілесні ушкодження отримав пасажир автомобіля ОСОБА_2.Обидва постраждалих були госпіталізовані в нейрохірургічне відділення МКЛ №2. Винним у скоєнні ДТП згідно постави суду від 29.05.2007р. було визнано ОСОБА_3.Внаслідок ДТП технічні ушкодження отримав службовий автомобіль. Вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ згідно з висновком експертного дослідження №85Е-02 становить 25691,39грн..Також протиправними діями відповідача ОСОБА_1 спричинена матеріальна шкода в сумі 700грн., яка пов»язана з перебуванням на стаціонарному лікуванні з 10.12.2006р. по 28.12.2006р. та необхідністю придбання медичних препаратів та засобів. Розмір матеріальної шкоди заподіяний ОСОБА_2 та пов»язаний з перебуванням на лікуванні становить 327грн..Крім нанесених майнових збитків позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода. У зв»язку з отриманими в результаті ДТП травмами та тривалим лікуванням у обох були порушені нормальні життєві зв»язки з рідними, погіршилися відносини з керівництвом, що додає значних душевних хвилювань. Спричинену моральну шкоду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оцінюють в сумі по 5000 гривень кожний. Зазначені обставини і стали підставою звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд стягнути з відповідача 25691,39 грн. матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням службового автомобіля в результаті ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_3.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав вказаних у позовній заяві.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення та просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачами не надані суду належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.05.2007 року по справі про адміністративне правопорушення № 3-3023/07 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та закрито провадження у справі в зв»язку з пропущенням строку накладення адміністративного стягнення. ОСОБА_3 визнано винним в тому, що 10.12.2006 р. керуючи автомобілем «Тойота-Каріна», д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись по проїзній частині вулиці В.Порика під час проїзду перехрестя з проїзної частини вулиці В.Інтернаціоналістів, порушив вимогу дорожнього знаку «Дати дорогу», внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Згідно висновку експертного дослідження №85Е-02 від 09.02.2007, складеного спеціалістом ПП ЕНДЦ «Експертиза» Кожушаним В.М. на підставі листа посадової особи ВДАІ УМВС України у Вінницькій області, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «ВАЗ 21093», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 25691,39 грн.,а вартість матеріального збитку складає 22852,26 грн..
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №138 представником ВДАІ ОСОБА_2 сплачено за експертні послуги 150 грн..
Згідно виписки із медичної карти №10808 ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні МКЛ №2 з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій грудної клітини з 10.12.2006р. по 26.12.2006р..
Згідно виписки з медичної карти ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 10.12.2006р. по 28.12.2006р з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку,закрита тупа травма живота та грудної клітини, забій правого колінного суглобу, параорбітальна лівобічна гематома.
В підтвердження розміру матеріальних витрат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано документи на придбання медичних препаратів та засобів.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України, встановлено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В частині 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст..57ч.1.ч.2 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи щодо якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ст.64ч.1 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду , оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до змісту ст.1166ч.1,ст.1167ч.1,ст.1188ч.1п.1 ЦК України для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: 1)протиправної поведінки(дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки (шкоди); 3) причинного зв"язку між протиправною поведінкою і шкодою; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. Тобто відповідальність наступає лише в разі наявності всіх вище названих чотирьох складових. Відповідно до змісту ч.4 ст.61 ЦПК України постанова у справі про адміністративне правопорушення обов"язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено постанову суду з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Так постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.05.2007р.,яка яка є обов"язковою для суду при вирішення даного цивільно-правового спору, ОСОБА_3 визнано винним у скоєні ДТП 10.12.2006р. в наслідок чого відбулося зіткнення автомобілів і що призвело до пошкодження транспортних засобів, заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1, ОСОБА_2.
На час розгляду справи судом зазначена постанова є чинною. Наявність (відсутність) вини особи у вчиненні правопорушення встановлюється в порядку передбаченому КУпАП, , тобто наявна преюдиція судового рішення у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, за наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення наявні підстави для його відповідальності за завдану матеріальну та моральну шкоду .
Вирішуючи питання про доведеність позовних вимог в частині матеріальної шкоди суд виходив з наступного.
Автомобіль позивача ВДАІ УМВС України у Вінницькій області в результаті ДТП отримав механічні пошкодження, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. Відповідно до висновку спеціаліста №85Е-02 від 09.02.2007р. вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ-21093 д.р.н. НОМЕР_2 становить 25 691,39грн.,а розмір матеріального збитку становить 22 852,26грн.(дорівнює ринковій вартості автомобіля).Вимога ВДАІ УМВС України у Вінницькій області про стягнення матеріальних збитків в сумі 25 691,39грн., що відповідає вартості відновлювального ремонту ТЗ підлягає задоволенню в частині вартості матеріального збитку в сумі 22 852,26грн., оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість ТЗ, про що вказано в описовій частині висновку. В ході розгляду справи представник відповідача зазначив про те, що висновок не є належним доказом по справі,так як проведення дослідження не було ініційоване судом і експерт не попереджався про кримінальну відповідальність. Проте суд не бере до уваги це заперечення, оскільки на пропозицію суду представник відповідача не надав будь-яких обґрунтувань, які ставили б під сумнів правильність наведених у висновку розрахунків, а відповідно до ст.64ч.1 ЦПК України зазначений висновок є письмовим доказом. Вимога про стягнення з відповідача коштів на оплату експертного дослідження в сумі 150грн., є безпідставною, оскільки зазначені кошти не відносяться до судових витрат. Розмір матеріальної шкоди заподіяної ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок ДТП також підтверджується документально.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з наступного.
В результаті ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_3 відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження, що спричинили їх перебування на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, що підтверджується відповідними медичними документами.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідальність за завдану моральну шкоду відповідно до ст..1167ч.1 ЦК України відшкодовується особою, яка її завдала.
Зазначені вище обставини на переконання суду призвели до спричинення позивачам моральної шкоди , яка виразилася в душевних та фізичних стражданнях яких вони зазнали в зв"язку із заподіянням шкоди їх здоров»ю винними діями відповідача., необхідністю вимушених змін у виробничих та життєвих стосунках. Беручи до уваги ступінь вини відповідача, характер моральних страждань, які перенесли ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що вимоги позивачів про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі по 2000 гривень кожному .
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.ст.23.ч2,1166ч.1,1167ч.1,1188ч.1п.1 ЦК України, ст.ст.10,57,61ч.4,64ч.1,212-0218 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ВДАІ УМВС України у Вінницькій області у відшкодування матеріальної шкоди 22 852,26 грн., судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 228,52грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30грн. в задоволенні решти частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 700 грн. та у відшкодування моральної шкоди 2000 грн., в задоволенні решти частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 327грн. та у відшкодування моральної шкоди
2000 грн., в задоволенні решти частини позову відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: