Справа № 11-921
Головуючий 1інстанці:Пошкурлат О.М.
Категорія: ст. 289 ч.2
Доповідач: Нагорний A.M.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 жовтня 2008р. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської обл. в складі: Головуючого - Миколюка О.В., Суддів - Нагорного A.M., Капічон О.М. , З участю прокурора - Брагіна І.С та адвоката ОСОБА_1
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну
справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 та заступника прокурора м.
Бровари на вирок Броварського міськрайонного суду Київської обл. від
30.07.2008р.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець м. Мурманська, житель м. Бровари,
раніше судимий, засуджений за ст. 289 ч.2КК України на 5років позбавлення волі без конфіскації майна;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2'
народження, уродженець і житель м.
Бровари, раніше не судимий, засуджений за ст. 289ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 2 років бміс. позбавлення волі без конфіскації майна;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3
народження, уродженець і житель м. Бровари
раніше судимий, засуджений за ст. 289 ч.2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі без конфіскації майна;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4
народження, уродженець і житель м. Бровари,
не маючий судимості, засуджений за ст. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_5 визнані винними і засуджені за те, що 7 березня 2008р., близько 1 год. ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, за попередньою змовою між собою вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-2105 д /н НОМЕР_1, що належить потерпілому ОСОБА_6, і який відкотили від місця паркування по вул. Луговій, 3 в м. Бровари, але не змігши завести -покинули неподалік дитячого садка „Ромашка".
Вони ж, повторно за попередньою змовою ще й з засудженим ОСОБА_4, цієї ж ночі, біля 3 год. вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом, автомобілем „Фіат Дукато", д/н НОМЕР_2, що належить потерпілому ОСОБА_7 , на якому з місця злочину зникли.
В поданій в інтересах засудженого ОСОБА_3 апеляції., адвокат ОСОБА_1 не оспорює доведеність вини і правильність кваліфікації дій
засудженого, але вважає, що оскільки засуджений ОСОБА_3 вперше потягнутий до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, і не був ініціатором скоєного злочину, а також те, що він повністю відшкодував завдані збитки і розкаявся у скоєному, то стосовно нього суд вправі застосувати покарання з випробовуванням, про що і просить судову колегію.
Прокурор в поданій апеляції не згоден з вироком суду, вважає його занадто м"яким стосовно засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, оскільки судом щодо них не застосоване додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, а також вважає неправильним стосовно засудженого ОСОБА_5, оскільки на думку прокурора, стосовно цього засудженого мала бути застосована ще й ст. 104 КК України, оскільки він вчинив злочин, будучи неповнолітнім. Прокурор вважає, що оскільки засуджені повторно вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 раніше судимі за аналогічні злочини, то для їх виправлення має бути застосоване додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Прокурор просить вирок суду скасувати і постановити свій вирок, яким застосувати до засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, а стосовно засудженого ОСОБА_5 - просить застосувати ст. 104 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи і доводи апеляцій, судова колегія, вважає апеляцію адвоката обгрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, а апеляцію прокурора - частково обгрунтованою, підлягаючою частковому задоволенню.
Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи, суд повно, всебічно і об"єктивно дослідтв всі докази і обставини справи і обгрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засуджених. Вина засуджених доведена їх власними показами, показами потерпілих, свідків, протоколами слідчих дій, речовими доказами і другими матеріалами справи. Суд обгрунтовано застосував стосовно підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ст. 69 КК України, оскільки вони розкаялись у скоєному злочині і мають більш ніж по дві обставини, які пом"якшують покарання. Та обставина, що судом не застосовне додаткове покарання є мотивованою, оскільки всі засуджені мають молодий вік і досудовим слідством встановлено, що вони не мають майна, яке може бути конфіскованим. При таких обставинах рішення суду про не застосування щодо засуджених додаткового покарання у вигляді конфіскації майна є обгрунтованим.
Однак, призначаючи міру покарання засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_5, суд не в повній мірі врахував обставини справи і особи цих підсудних. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 на час скоєння злочину був неповнолітнім, а тому покарання йому має призначатись з урахуванням цієї обставини незважаючи, що на час винесення вироку він досяг повнолітнього віку, а тому суд при звільненні цього засудженого від покарання з випробовуванням, мав послатись також і на ст. 104 КК України, що судом зроблено не було.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_3 суд послався на цілий ряд обставин, які пом"якшують покарання, застосував стосовно нього ст. 69 КК України, але призначивши покарання у вигляді позбавлення волі, не навів підстав не застосування щодо цього засудженого ст. 75 К К України.
Втім, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, матеріальні збитки ним відшкодовано, потерпілі просили не застосовувати до нього суворе покарання. При таких обставинах колегія суддів вважає, що виправлення засудженого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, в умовах звільнення його від покарання з випробовуванням.
Керуючись ст. 365, 366 КК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 задовольнити повністю, апеляцію прокурора задовольнити частково.
Застосувати стосовно засудженого ОСОБА_3 ст. 75 КК України і від відбуття призначеного йому покарання звільнити з випробовуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 роки.
Міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_3 скасувати, з звільнити його з-під варти негайно.
ОСОБА_5 вважати засудженим з застосуванням ст. ст. 75, 76, 104 КК України.
В решті вирок суду залишити без змін.