Справа № 2-а-2718

2009 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня   2009 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Урупа І.В., при секретарі  Головіній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора  адміністративної практики роти ДПС №2  УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області  Мельник Віталія Анатолійовича про скасування постанови по справі  про  адміністративне правопорушення,  

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити йому пропущений строк на звернення до суду з адміністративним позовом та   скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1  Кодексу України про адміністративні правопорушення, про накладення штрафу в розмірі 300 гр., посилаючись на те, що вона була винесена без дотримання норм законодавства. Так, прилад , яким проводилась фіксація порушення не є автоматичним, що є порушенням. Також не має даних про те, чи пройшов інспектор вивчення інструкції по використанню приладу, склав заліки.  В постанові зазначено, що саме позивач керував автомобілем, однак данні про це відсутні, його ніхто не зупиняв, протокол не складався. Крім того, відповідно Інструкції визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому в даному випадку використовувався приватний автомобіль, що є порушенням, оскільки такий вид нагляду допускається виключно у випадку руху у потоку транспорту.  Крім того з наданого зображення не можливо ідентифікувати місце скоєного правопорушення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час слухання справи повідомлений належним чином,  просить розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги не визнав, про що надав письмові заперечення на позов.

Суд вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково.  

Постановою інспектора  адміністративної практики роти ДПС №2 УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області  Мельник В.А. від 04.04.2009 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що 03.04.2009 р.  о 10 год.26. хв. на 325 км. автодороги Харьків-Сімферополь він керував автомобілем  Хюндай державний номер НОМЕР_1 та перевищив  швидкість руху на 34 км/год, т.б. рухався зі швидкістю 124 км/год, та на нього накладено штраф в розмірі 300 гр.

 Зазначена постанова складена на підставі фотофіксації за допомогою радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості «Візир» № 0812550, з якої видно, що 03 квітня 2009 року о 10 год 26 хв.  автомобіль, державний номер якого АР 5210 ВН, рухався зі швидкістю 124 км/г.  Фотознімок якісний.

03 квітня 2009 року згідно постової відомості розстановки нарядів ДПС  прапорщик ОСОБА_2 ніс службу по нагляду за дорожнім рухом на 325 км. автодороги Харків-Сімферополь з використанням вимірювача швидкості радіолокаційного відеозаписуючого «Візир» №  0812550.

Він згідно відомості залучений до праці з вимірювачем швидкості «Візир» та здав відповідний залік, про що свідчить відомість ознайомлення та прийняття заліків щодо роботи із радіолокаційним вимірювачем швидкості «Візир» від 17 лютого 2009 року.

Вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписуючий «Візир» призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів, відеозапису та фотозйомки факту порушення Правил дорожнього руху, візуального відображення на екрані монітору, обробки, зберігання та відтворення відеозапису. Вказаний прилад допущений до використання у службовій діяльності підрозділів Державтоінспекції для документування правопорушень у сфері дорожнього руху.

Згідно свідоцтва про визнання № UA-MI/3-924-2006 від 11 жовтня 2006 року виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписуючий «Візир» визнаний як засіб вимірювальної техніки. Вказаний прилад зареєстровано у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером 31473-06.

ВШРВ «Візир» працює в автоматичному режимі без втручання людини. Працівник ДАІ лише, вмикає цей технічний засіб та задає програму, що підтверджується технічним паспортом на пристрій.

Державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метеорології, сертифікації та захисту прав споживачів, на ВШРВ «Візир» № 0812550 видано свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 13 січня 2009 року, який має чинність до 13 січня 2010 року.

Вимірювач швидкості «Візир» до Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України не надавався, тому що не є автоматизованою системою та експертизи цією службою не потребує.

Варіант несення служби інспектора ДПС ДАІ безконтактний (без зупинки транспортного засобу) має на меті виявлення порушників швидкісного режиму. Прилад при цьому розташовується в автомобілі (можливо використання автомобіля без розпізнавальних знаків ДАІ, а працівників ДПС у форменому одязі).

ВШРВ «Візир» №  0812550 зафіксував швидкість руху автомобіля  Хюндай державний номер НОМЕР_1 124 км/г, що на 34 км/г перевищує встановлену швидкість руху.

Інспектором ДПС ОСОБА_2 був складений мотивований рапорт про фіксацію приладом для вимірювання швидкості «Визир» № 0812550 перевищення встановленої швидкості руху водієм автомобіля Хюндай державний номер НОМЕР_1 на 325 км а/д Харків-Сімферополь та проведена перевірка транспортного засобу за АІПС «Автомобіль» та роздрукована картка обліку його належності, яка разом з рапортом була  передана  для реєстрації до адміністративної практики підрозділу.

На підставі наданих документів та керуючись ст. 14-1 КпАП України,  інспектором адміністративної практики Мельник В.А. була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно власника автомобіля  Хюндай державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1  за ст. 122 ч.1 КпАП України.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачем були порушені правила дорожнього руху, в його  діях є склад правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КпАП України.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення, згідно зі ст. 33  Кодексу України про адміністративні правопорушення враховується характер здійснених правопорушень, особу правопорушника, ступень його вини, майнове становище, обставини пом`якшуючи  і обтяжуючи відповідальність.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), яка винесла постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, з’ясованих під час розгляду справи; зазначення нормативно-правового акту, яким передбачена відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

При винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності пом’якшуючи його вину обставини не з’ясовувались та не враховувались.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 288  Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, а саме, постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або до районного, міського районного в місті, міського або міськрайонного суду, в порядку, визначеному Кодексу України про адміністративні правопорушення, з особливостями, встановленими Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішень суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов’язання відповідача вчинити певні дії; зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компенсації (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 293  Кодексу України про адміністративні правопорушення орган, (посадова особа), при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови та може скасувати постанову та закрити справу,  змінити міру стягнення в рамках, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але, щоб стягнення не було посилене.

Відповідно до ст. 22  Кодексу України про адміністративні правопорушення при малозначності скоєного адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Як встановлено в судовому засіданні позивач має на утриманні неповнолітню дитину, його заробіток є єдиним джерелом доходу сім’ї,  раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, скоєне ним правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків. З урахуванням характеру та обставин правопорушення,   суд визнає його  малозначним, та  вважає можливим звільнити  ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження.

Оскільки, згідно штемпелю на поштовому конверті, копія постанови по справі про адміністративне правопорушення була направлена позивачу лише 09.06.2009 р.,  а отримав він  її 11.06.209 р.,  суд вважає, що строк для звернення до адміністративного суду з позовом пропущено з поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 69, 71,99, 162 283, 293 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.ст.22, 33, 99, 122 ч. 1, 286, 289, 293  Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В

    Позов ОСОБА_1 до інспектора  адміністративної практики роти ДПС №2  УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області  Мельник Віталія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення  задовольнити  частково.

    Поновити ОСОБА_1  строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

    Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення  серії АР  № 084489  від 04.04.2009 р., винесену інспектором адміністративної практики роти ДПС №2  УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області  Мельник Віталієм Анатолійовичєм про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

      ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оголосити йому усне зауваження.

Адміністративну справу відносно  ОСОБА_1  за ст. 122 ч.1  Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити.

Постанова може бути оскаржена в Дніпропетровський апеляційний суд через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня  складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього  протягом 20 днів   апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви, про апеляційне оскарження.

В разі неподання заяви про апеляційне оскарження  постанова  суду  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20 денний строк,  постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги  постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя: