Справа № 2-4
2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
м. Вугледар 20 липня 2009 р.
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого – судді Жамбровського С.І., при секретарі Швиденко О.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні справу за позовною заявою
Відкритого акціонерного товариства “Підприємство електричних мереж - Енерговугілля” до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за відпущену електричну енергію та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства “Підприємство електричних мереж - Енерговугілля” про визнання акту незаконним, перерахунку заборгованості, стягнення моральної шкоди та оплати правової допомоги адвоката,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2007 року позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство « Підприємство електричних мереж - Енерговугілля » звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за відпущену електричну енергію .
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мешкають у квартирі АДРЕСА_1. Відповідачі користуються електричною енергією, своєчасно та повному обсязі не роблять оплату за надані їм позивачем послуги. В зв”язку з цим, згідно розрахунку позивача, у відповідачів склалась заборгованість з період з 01.01.2000 року по 01.10.2007 року у розмірі 347,46 коп. Вказану суму позивач просив стягнути на його користь з відповідачів солідарно, а також просив стягнути з відповідачів солідарно сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 30 грн..
В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги, зменшивши їх, та просив стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за надану електричну енергію за період з 1 січня 2000 року по 1 грудня 2008 року у розмірі 288,68 грн., а також просив стягнути з відповідачів солідарно сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 30 грн.. Мотиви та обґрунтування позову залишив без змін.
Не погодившись з позовними вимогами, в судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали повністю та звернулись до суду з зустрічним позовом до Відкритого акціонерного товариства “Підприємство електричних мереж - Енерговугілля” про визнання акту незаконним, зобов’язання здійснення перерахунку заборгованості за електропостачання, стягнення моральної шкоди та оплати правової допомоги адвоката, в якому вказали, що акт № 001487 від 14.12.2006 р., складений відповідачем про порушення ними правил користування електричною енергією є неправомірним з тих підстав, що в ньому вказані неправдиві відомості про прибор обліку та показники споживання електричної енергії. Також просили зробити перерахунок заборгованості в зв’язку з його помилковістю та стягнути з Відкритого акціонерного товариства « Підприємство електричних мереж - Енерговугілля » моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1000 грн.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні дав пояснення, що позов він не визнає, доручає матері ОСОБА_2 ведення справи та підтримав свої позовні вимоги та їх обґрунтування.
Відповідач ОСОБА_2 як в позовній заяві, так і в судовому засіданні стверджувала, що вона останнім часом регулярно вносила плату за спожиту електричну енергію в розмірах, значно більших, чим використовувала , при цьому навіть переплатила більше, ніж використала електричної енергії. В її квартирі працівники ПЕС зняли лічильник і встановили, незважаючи на неодноразові вимоги, лише через 3 роки. Їй дійсно безпідставно відключили подачу електричної енергії, але коли вона надала квитанції на оплату, її в той же день надали письмовий дозвіл і електрик житлової організації поновив подачу в їх квартиру електричної енергії. Акт № 001487 вона не визнає, так як він сфальсифікований. На час його складання на лічильнику було не менше 29253 кВт/год і ніяк не 000137 (ці цифри з’явилися на лічильнику, який було встановлено 15.12.2006 р. з показниками 0000012 кВт/год.) і могли з’явитися не раніше січня наступного року. Просила при винесенні рішення врахувати строки позовної давності і не стягувати борг за його межами. За безпідставне відключення просили стягнути моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Суд, вислухавши доводи та заперечення, надані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, вивчивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства « Підприємство електричних мереж - Енерговугілля » та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
З довідки з КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської Ради», вбачається, що квартир 28 у будинку 5 по вул. 13-ти Десантників в м.Вугледарі проживають указані в позовній заяві відповідачі. Згідно розрахунків позивача їх заборгованість за період з 01.02.2000 р. по 01.12.2008 року склала 228,68 грн. Нарахування велось по теоретичних розрахунках спочатку без лічильника, а останнім часом по даних лічильника.
У судовому засіданні відповідачкою ОСОБА_2 була зроблена заява про застосування до вказаного розміру заборгованості спливу позовної давності в зв’язку з тим, що позивачем був пропущений 3-хрічний строк на звернення з позовом.
Тому суд на підставі ч.3 ст.267 ЦК України та ст.71 ЦК України (в редакції 1963 р.) вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин 3-хрічний строк позовної давності, тому що поважних причин для поновлення позовної давності у судовому засіданні позивачем не надано.
В зв’язку з тим, що позов був пред’явлений до відповідачів у жовтні 2007 р., а в судовому засіданні встановлено, що згідно розрахунку позивача за період з 01.10.2004 р. по 01.12.2008р. здійснено нарахування з надану електроенергію у розмірі 1624,44 грн., за цей же період відповідачами сплачено 2069,62 грн. Тобто судом встановлено, що у відповідачів відсутня заборгованість перед позивачем за надані ним послуги з електричної енергії за період з 01.10.2004 р. по 01.12.2008р., а має місце переплата в сумі 445,18 грн. Тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог Відкритому акціонерному товариству « Підприємство електричних мереж - Енерговугілля » повністю, а вказана сума переплати повинна бути зарахована як авансовий платіж за ще не спожиту електричну енергію.
Суд вважає, що акт № 001487 від 14.12.2006 р. є незаконним тому, що відключення 25.09.2006 р. на підставі завдання контрольного огляду було помилковим (а.с.54); тому що підключення до цього відбулося на підставі завдання на підключення від 30.05.2005 р. (а.с.55). За таких обставин нарахування 139,94 грн. є безпідставним, тому що не було самовільного підключення і розкрадання електричної енергії, так як оплата нараховувалась без лічильника по середньому тарифу, встановленому ВАТ «ПЕС-Енерговугілля».
Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання акту № 001487 від 14.12.2006 р. незаконним , судом у судовому засіданні була постановлена ухвала про закриття провадження в цій частині на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, тому що вказані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а відносяться до адміністративно-правових відносин і повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відносно зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості, суд вважає необхідним відмовити в їх задоволенні, з тих підстав, що, як встановлено судом, заборгованість у ОСОБА_2 перед ОСОБА_4 акціонерним товариством « Підприємство електричних мереж - Енерговугілля » за період з 01.10.2004 р. по 01.12.2008р. відсутня, оплата нею велась добровільно, а тому є фактично авансом за електроенергію, яка буде споживатися у майбутньому у розмірі 445,18 грн..
Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. не можуть бути задоволені, так як вона не довела у відповідності до вимог ст..60 ЦПК України, що їй дійсно було завдано моральної шкоди та необгрунтувала її розмір. Відповідно до ст.24 Закону України “Про захист прав споживачів” передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди, а ст.3 цього ж Закону України “Про захист прав споживачів” передбачено право на відшкодування моральної шкоди, заподіяною небезпечними для життя і здоров”я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством. У судовому засіданні ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що її здоров ’ ю діями ВТА «ПЕС-Енерговугілля» завдана яка-небудь шкода.
Щодо вимог ОСОБА_2 про відшкодування їй з боку ВАТ «ПЕС-Енерговугілля» витрат на оплату правової допомоги адвоката у розмірі 1000 грн, суд вважає необхідним відмовити їй в цій частині з тих підстав, що згідно ст..88 ЦПК України вказані витрати відшкодовуються лише при задоволенні позовних вимог повністю або частково. А ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
На підставі викладеного, ст..ст.526,610,901,906 ЦК України, п.п.42,48,53 Правил користування електричною енергією для населення, ст..ст.3,24 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст..ст.152,156 ЖК України, керуючись ст. 3,4,8,15,60,81, 169, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Підприємство електричних мереж - Енерговугілля” відмовити повністю .
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства “Підприємство електричних мереж - Енерговугілля” про перерахунок заборгованості, стягнення моральної шкоди та оплати правової допомоги адвоката відмовити повністю .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Вугледарського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без неї до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області, через Вугледарський міський суд.
Суддя Вугледарського
міського суду ОСОБА_5