Березнівський районний суд Рівненської області

м. Березне, вул. Київська, 3, 34600, (03653) 5-64-94

Справа№2-а-654/2010

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Ємельянової Л.В.

при секретарі Середі Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора РР ДПС ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій посадової особи про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 30 червня 2010 року інспектором РР ДПС ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2 винесено постанову серії ВК № 129475 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за те, що він 30.06.2010р. о 12 год. 30 хв. в м.Рівне на перехресті вулиць ОСОБА_3 - ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом марки «Чері Амулет» н/з НОМЕР_1, не дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав, чим порушив правила проїзду перехресть, та піддано штрафу в розмірі 490 гривень.

Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. При розгляді справи інспектором не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки адміністративного правопорушення. Стверджує, що під час руху в м.Рівне, повертаючи на перехресті нерівнозначних доріг, він не надав переваги в русі автомобілю працівників ДАІ, який рухався по другорядній дорозі, у зв'язку з чим інспектор ДПС наздогнав його і склав протокол та вказану постанову, хоча насправді ніяких пішоходів на проїзній частині дороги не було, про що він зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення. Також інспектор відмовився опитати свідка, який знаходився у його автомобілі. Дії відповідача вважає протиправними, тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати, оскільки вона є безпідставною та незаконною, а провадження у справі закрити.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об'ємі, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення по слідуючих підставах.

Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 129475 від 30 червня 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 30.06.2010р. о 12 год. 30 хв. в м.Рівне на перехресті вулиць ОСОБА_3 - ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом марки «Чері Амулет» н/з НОМЕР_1, не дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, на яку він повертав, чим порушив правила проїзду перехресть, а саме п.16.2 Правил дорожнього руху України.

В обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, додано протокол про адміністративне правопорушення серії ВСІ № 074797 від 30.06.2010р., з якого вбачається, що при складанні протоколу ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що пішоходів на проїзній частині дороги, на яку він повертав, не було, зазначивши свідка ОСОБА_5А, який знаходився у його автомобілі.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти

безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Враховуючи той факт, що позивач своєї вини при складанні протоколу не визнав, інспектор зобов'язаний був опитати свідків. В протоколі відсутні відомості про свідків правопорушення. Також інспектор ДПС не врахував доказів, на які посилався ОСОБА_1 та не зазначив мотиви їх відхилення.

В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором не з'ясовані обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення. Будь-які докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який їхав разом з позивачем 30.06.2010р. о 12 год. 30 хв. в м.Рівне у вказаному автомобілі, пояснив суду, що, дійсно, під час руху ОСОБА_1 не надав перевагу в русі автомобілю працівників ДАІ, які рухались по другорядній дорозі. За це інспектор ДПС склав на нього протокол та виніс постанову, за те, що нібито ОСОБА_1 не пропустив пішоходів, хоча ніяких пішоходів на проїзній частині не було.

В протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Однак, відповідно до п.3 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Таким чином, адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, в задоволенні позову в частині закриття провадження по справі слід відмовити.

Тому позов підлягає до часткового задоволення.

Частиною 4 ст.288 КУпАП встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ВК № 129475 від 30 червня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 490 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.