Березнівський районний суд Рівненської області

м. Березне, вул. Київська, 3, 34600, (03653) 5-64-94

Справа №2-а-573/2010

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської

області

в складі: головуючого судді Ємельянової Л.В.

при секретарі Середі Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 17 лютого 2010 року інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 винесено постанову серії ВК № 067680 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КупАП, за те, що він о 03 год. 39 хв. на 140 км а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину, та піддано штрафу в розмірі 300 гривень. Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення він не отримав. Дізнався про її існування лише 23 березня поточного року в Державній виконавчій службі у Березнівському районі, у зв'язку з чим пропустив строк для оскарження.

Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. На приладі "Візир" дійсно було зафіксовано автомобіль із швидкістю 88 км/год. Однак це було зафіксовано не його автомобіль і тому вини при складанні постанови він не визнав, але, оскільки поспішав на потяг не хотів сперечатися з інспектором ДПС і, підписуючи постанову в справі про адміністративне правопорушення, думав, що підписує протокол. Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об'ємі, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 067680 від 17 лютого 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 17.02.2010р. о 03 год. 39 хв. на 140 км а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 88 км/год при обмеженні швидкості 40 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9(6) Правил дорожнього руху України.

В обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП не додано жодного доказу.

Відповідно до п.п.20.1, 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом №111 МВС України 27.03.2009р., технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями, методичними рекомендаціями про порядок їх використання. Працівники підрозділів ДПС, яким видають технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень правил дорожнього руху необхідно мати відомості про співробітників, які проводять фотофіксацію, та документацію, яка підтверджує сертифікацію даного приладу.

У постанові відсутні вказівки про те, хто проводив фотофіксацію, відсутні самі знімки, не зазначено яким приладом проводилась фіксація порушень правил дорожнього руху та чи цей прилад сертифікований.

В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів про технічний засіб, яким велася фотофіксація, реквізити документів про допуск даного виду засобу вимірювальної техніки до використання та документ, що підтверджує метрологічний контроль даного приладу відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та відомості про співробітників, які несли в той час службу в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на 140 км а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення. Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу п адміністративне правопорушення, зобов'язана роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки.

В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз'яснювалися його права та обов'язки.

В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором ДПС не з'ясовані обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Не дотримано інспектором ДПС також і вимог ст.285 КУпАП, яка встановлює обов'язок вручити або вислати копію постанови про адміністративне правопорушення особі, щодо якої її винесено.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він попросив ОСОБА_1, щоб той завіз його 17.02.2010р. на потяг. Під час керування транспортним засобом на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів поза населеним пунктом водій не перевищував встановлену швидкість руху, а на приладі „Візир" було зафіксовано автомобіль не ОСОБА_1 Також підтвердив, що ОСОБА_1 інспектором ДПС ні протокол, ні постанова не видавалися.

В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.

Суд вважає, що позивачем строк оскарження постанови пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувана постанова не була вручена позивачу та не була надіслана йому, що позбавляло його можливості звернутися з адміністративним позовом до суду. Копію постанови він отримав лише 23.03.2010р. після повідомлення відділом ДВС у Березнівському районі про необхідність сплатити штраф.

За таких обставин позов підлягає до задоволення з покладанням витрат на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 94, 102, 158-163 КАС України, суд-

постановив:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ВК № 067680 від 17 лютого 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.І ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.

Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Березнівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя