Справа №33ц - 65 кс /08

Категорія: 1

Головуючий у суді першої інстанції: Колупаєв В.В.

Доповідач: Пащенко Л.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2008 року                                                                                    м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі

головуючого: Пащенко Л.В.,

суддів: Нагорняка В.А., Мартьянової Л.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2005 року, -

встановила:

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14 жовтня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» на користь позивача 1920 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати та 100 грн. моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2005 року рішення місцевого суду скасовано та закрито провадження по справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, керуючий санацією ВАТ «ЖЗХВ» Кравчук В.І., вказує на те, що ухвала апеляційного суду, на їх думку, є законною і обґрунтованою.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду ухвали апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював у відповідача з 24.02.1992 року по 21.09.2000 року. Заборгованість по зарплаті позивача становила 2637,01 грн. і була стягнута за рішенням Корольовського райсуду м. Житомира від 14.04.2005 року. А з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 16.08.2005 року.

Скасовуючи рішення місцевого суду та закриваючи провадження по справі, апеляційний суд виходив з того, що згідно ухвали Господарського суду Житомирської області від 27.02.2002 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» і ухвалою цього ж  суду від 03.07.2003 року затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ «ЖЗХВ», у зв'язку з чим ОСОБА_1, за своїм правовим статусом, являється відповідно до  ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсним кредитором, а також з того, що позивач у термін та спосіб, визначений ч. 1 ст. 14 вищеназваного Закону, не заявив вимоги саме щодо компенсації коштів за затримку виплати зарплати та відшкодування моральної шкоди і тому ці його вимоги, як заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, згідно ч.2 ст. 14 названого Закону, не розглядаються і вважаються погашеними.

Відповідно до ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч.1 ст.338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, підпунктом 2 пункту 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України», колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2005 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.