Березнівський районний суд Рівненської області

м. Березне, вул. Київська, 3, 34600, (03653) 5-64-94

Справа №2-а-658/2010

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Ємельянової Л.В.

при секретарі Середі Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби відділення ДАІ по обслуговуванню адміністративної території Березнівського району ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій посадової особи про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 08 липня 2010 року інспектором ДПС відділення ДАІ по обслуговуванню адміністративної території Березнівського району ОСОБА_2 винесено постанову серії ВК № 122699 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, за те, що він 08.07.2010р. о 16 год. 00 хв. в с.Городище Березнівського району Рівненської області по вул.Незалежності , керуючи транспортним засобом марки „Ауді-100" н/з НОМЕР_1, здійснив обгін на мосту, перетнувши суцільну лінію розмітки, та піддано штрафу в розмірі 500 гривень.

Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. 08.07.2010р. він рухався в с.Городище по дорозі з двостороннім рухом по одній смузі для руху в кожному напрямку. Попереду нього рухався службовий автомобіль ДАІ, попереду якого їхав скутер. Швидкість патрульного автомобіля була близько 50 км/год, оскільки він їхав за ним тривалий час і визначив його швидкість по швидкості власного автомобіля. Виїхавши частково на зустрічну смугу руху, патрульний автомобіль почав "підрізати" скутера до правого узбіччя проїзної частини і повільно гальмувати. Коли швидкість патрульного автомобіля була не більше 20 км/год, він увімкнувши лівий покажчик повороту обігнав його, частково виїхавши на зустрічну смугу руху. Обгін здійснив, переконавшись, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону швидкості, далеко від мосту. Тоді працівник ДАІ наздогнав його і склав протокол та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення йому вручено не було. Дії відповідача вважає протиправними, тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати, а провадження у справі закрити.

8 судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об'ємі, просить задовольнити

позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення по слідуючих підставах.

Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 122699 від 08 липня 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 08.07.2010р. о 16 год. 00 хв. в с.Городище Березнівського району Рівненської області по вул.Незалежності, керуючи транспортним засобом марки „Ауді-100" н/з НОМЕР_1, здійснив обгін на мосту, перетнувши суцільну лінію розмітки, чим порушив правила обгону.

В обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, не додано жодного доказу.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення інспектором було складено, однак не було йому вручено. При складанні протоколу вину у вчиненні правопорушення він не визнав, вказавши свідка.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки

дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Враховуючи той факт, що позивач своєї вини при складанні протоколу не визнав, інспектор зобов'язаний був опитати свідків. Також інспектор ДПС не врахував доказів, на які посилався ОСОБА_1 та не зазначив мотиви їх відхилення.

Відповідно до п.3.25 розділу 33 „Дорожні знаки" Правил дорожнього руху України в зоні дії знаку 3.25 „Обгін заборонено" забороняється обгін усіх транспортних засобів, крім поодиноких, що рухаються зі швидкістю менше ЗО км/год.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення. Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В порушення вимог зазначеної норми, ОСОБА_1 не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов'язана роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки.

В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз'яснювалися його права та обов'язки.

В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором не з'ясовані обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Однак, відповідно до п.3 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Таким чином, адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, в задоволенні позову в частині закриття провадження по справі слід відмовити.

Частиною 4 ст.288 КУпАП встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі пр адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення з покладанням витрат на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд-

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ВК № 122699 від 08 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень.

Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.