Березнівський районний суд Рівненської області
м. Березне, вул. Київська, 3, 34600, (03653) 5-64-94
Справа №2-а-630/ 2010
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Ємельянової Л.В.
при секретарі Середі Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку для звернення до суду та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 21 травня 2010 року інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 винесено постанову серії ВК № 112184 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень, передбачених ч.І ст.122 та ч.І ст.126 КУпАП, за те, що він о 00 год. 15 хв. в с.Немовичі Сарненського району Рівненської області керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21100», д/н НОМЕР_1 без страхового полісу та перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину, за що піддано штрафу в розмірі 450 гривень. Стверджує, що з 20.05.2010р. по 04.06.2010р. перебував у відрядженні у зв'язку з чим пропустив строк звернення до суду.
Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. На приладі "Сокіл 0503387" дійсно було зафіксовано автомобіль із швидкістю 85 км/год. Однак це було зафіксовано швидкість не його автомобіля, оскільки він рухався в межах допустимої швидкості. Безпідставним також є притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.І ст.126 КУпАП, оскільки поліс обов'язкового страхування у нього при собі був і він його надав інспектору ДПС. Тому вини при складанні постанови він не визнав. Дії відповідача вважає протиправними, тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати, а провадження в справі закрити.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об'ємі, просить задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення по слідуючих підставах.
Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 112184 від 21 травня 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21.05.2010р. о 00 год. 15 хв. в с.Немовичі Сарненського району Рівненської області, керуючи автомобілем НОМЕР_2, не мав при собі страхового полісу, чим порушив п.2.1(ґ) Правил дорожнього руху України та рухався зі швидкістю 85 км/год у населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45, чим порушив вимоги п. 12.9(6) Правил дорожнього руху України.
В обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.І ст.122, ч.І ст.126 КУпАП додано протоколи про адміністративне правопорушення серії ВК № 135825 від 21.05.2010р., в якому зазначено, що швидкість вимірювалась приладом "Сокіл 0503387" та ВК № 135826 від 21.05.2010р.
Відповідно до п.п.20.1, 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом №111 МВС України 27.03.2009р., технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями, методичними рекомендаціями про порядок їх використання. Працівники підрозділів ДПС, яким видають технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень правил дорожнього рх> необхідно мати відомості про співробітників, які проводять фотофіксацію, та документацію, яка підтверджує сертифікацію даного приладу.
У постанові відсутні вказівки про те, хто проводив фотофіксацію, відсутні самі знімки, немає підтвердження того, що прилад "Сокіл 0503387" сертифікований.
В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів про технічний засіб "Сокіл 0503387", реквізити документів про допуск даного виду засобу вимірювальної техніки до використання та документ, що підтверджує метрологічний контроль даного приладу відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та відомості про співробітників, які несли в той час службу в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в с.Немовичі Сарненського району Рівненської області.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення. Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.
В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором ДПС не з'ясовані обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З протоколів про адміністративне правопорушення серії ВК № 135825 від 21.05.2010р. та ВК № 135826 від 21.05.2010р. вбачається, що при складанні протоколів ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушень не визнав.
Враховуючи той факт, що позивач своєї вини при складанні протоколів не визнав, інспектор зобов'язаний був опитати свідків. Також інспектор ДПС не врахував доказів, на які посилався ОСОБА_1 та не зазначив мотиви їх відхилення.
Як вбачається з Полісу № ВЕ/3578708 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортний засіб марки „ВАЗ-21100" на 82486 КР, строк його дії з 22.01.2010р. до 21.01.2011р.
В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази. які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
Суд вважає, що позивачем строк оскарження постанови пропущено з поважних причин, оскільки з 20.05.2010р. по 04.06.2010р. він перебував у відрядженні, що стверджується посвідченням про відрядження. що позбавляло його можливості звернутися з адміністративним позовом до суду.
Однак, відповідно до п.3 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Таким чином, адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, в задоволенні позову в частині закриття провадження по справі слід відмовити.
Частиною 4 ст.288 КУпАП встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Тому позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18,94, 102, 158-163 КАС України, суд-
постановив:
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії ВК № 112184 від 21 травня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 гривень.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя