Березнівський районний суд Рівненської області

м. Березне, вул. Київська, 3, 34600, (03653) 5-64-94

Справа №2-а-754/2010

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Ємельянової Л.В.

при секретарі Середі Л.А.

з участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора Рівненської роти дорожньо-патрульної служби ВДАІ м.Рівне ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій посадової особи про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 04 листопада 2010 року інспектором Рівненської роти дорожньо-патрульної служби ВДАІ м.Рівне ОСОБА_3 винесено постанову серії ВК № 172394 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за те, що він 04.11.2010р. в м.Рівне на перехресті вулиць Коцюбинського - Соборна, керуючи транспортним засобом марки „ОРЕЬ А8ТКА", н/з НОМЕР_1, повертаючи ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку праворуч, чим порушив правила проїзду перехрестя та піддано штрафу в розмірі 430 гривень.

Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. Ні в постанові, ні в протоколі інспектором не зазначено, якому саме транспортному засобу він не надав перевагу в русі. Стверджує, що при повороті ліворуч на вказаному перехресті він пропустив автомобіль, який повертав ліворуч. Проїхавши перехрестя, він зупинився перед пішохідним переходом, щоб надати перевагу в русі пішоходу, який переходив проїзну частину дороги. В цей момент з правої сторони під'їхав мікроавтобус, який також зупинився перед пішохідним переходом. Після того, як пішохід д перейшов дорогу, спочатку проїзд перехрестя завершив мікроавтобус, а потім він. Дії відповідача вважає протиправними, тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати, а провадження в справі закрити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 вимоги позову підтримав у повному об'ємі, просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення по слідуючих підставах.

Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 172394 від 04 листопада 2010 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04.11.2010р. в м.Рівне на перехресті вулиць Коцюбинського - Соборна, керуючи транспортним засобом марки „ОРЕЬ А8ТРА", н/з НОМЕР_1, повертаючи ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку, повертаючи праворуч, чим порушив п.16.6 Правил дорожнього руху України.

В обгрунтування вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, додано протокол про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 055309 від 04.11.2010р., з якого вбачається, що при складанні протоколу ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення не визнав.

Ні в постанові про адміністративне правопорушення, ні в протоколі інспектором не зазначено, якому саме транспортному засобу позивач не надав переваги в русі.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Враховуючи той факт, що позивач своєї вини при складанні протоколу не визнав, інспектор зобов'язаний був опитати свідків. В протоколі відсутні відомості про свідків правопорушення. Крім того, інспектор ДПС не врахував доказів, на які посилався ОСОБА_2 та не зазначив мотиви їх відхилення.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення. Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_2 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов'язана роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки.

В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз'яснювалися його права та обов'язки.

В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором не з'ясовані обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Однак, відповідно до п.3 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Таким чином, адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, в задоволенні позову в частині закриття провадження по справі слід відмовити.

Частиною 4 ст.288 КУпАП встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ВК № 172394 від 04 листопада 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.