Березнівський районний суд Рівненської області
м. Березне, вул. Київська, 3, 34600, (03653) 5-64-94
Справа №>2-а-609/ 2010
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Ємельянової Л.В.
при секретарі Середі Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 05 травня 2010 року інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 винесено постанову серії ВК № 094449 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.І ст.122 КУпАП, за те, що він 05.05.2010р. о 15 год. 40 хв. на 151 км а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів, керуючи транспортним засобом марки «Фіат» н/з НОМЕР_1, перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину, та піддано штрафу в розмірі 333 гривень.
Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. На приладі "Беркут" дійсно було зафіксовано автомобіль із швидкістю 78 км/год. Однак це було зафіксовано не його автомобіль і тому вини при складанні протоколу та постанови він не визнав. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень правил дорожнього руху, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ та керувався ним безпосередньо. Така фіксація не відповідає вимогам закону. Крім того, під час руху по вказаній ділянці дороги ніякі дорожні роботи не проводились. Тому дії відповідача вважає протиправними, постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати, а провадження у справі закрити.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об'ємі, просить задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення по слідуючих підставах.
Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 094449 від 05 травня 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 05.05.2010р. о 15 год. 40 хв. на 151 км а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів, керуючи транспортним засобом марки «Фіат» н/з НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 78 км/год при обмеженні швидкості руху дорожнім знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год» та 1.37 «Дорожні роботи», чим порушив вимоги п. 12.10 Правил дорожнього руху України.
В обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, додано протокол про адміністративне правопорушення серії ВК № 121052 від 05.05.2010р., в якому зазначено, що швидкість вимірювалась приладом "Беркут 0510057".
Відповідно до п.п.20.1, 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом №111 МВС України 27.03.2009р., технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями, методичними рекомендаціями про порядок їх використання. Працівники підрозділів ДПС, яким видають технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень правил дорожнього руху необхідно мати відомості про співробітників, які проводять фотофіксацію, та документацію, яка підтверджує сертифікацію даного приладу.
У постанові відсутні вказівки про те, хто проводив фотофіксацію, відсутні самі знімки, немає підтвердження того, що прилад "Беркут 0510057" сертифікований.
В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів про технічний засіб "Беркут 0510057", реквізити документів про допуск даного виду засобу вимірювальної техніки до використання та документ, що підтверджує метрологічний контроль даного приладу відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та відомості про співробітників, які несли в той час службу в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на 151 км а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення. Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Враховуючи той факт, що позивач своєї вини при складанні протоколу не визнав, інспектор зобов'язаний був опитати свідків. В протоколі відсутні відомості про свідків правопорушення. Також інспектор ДПС не врахував доказів, на які посилався ОСОБА_1 та не зазначив мотиви їх відхилення.
В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором ДПС не з'ясовані обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Крім тог, відповідно до п.12.10 Правил дорожнього руху України додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 «Дорожні роботи». У разі, коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що під час руху ним по вказаній ділянці дороги ніякі дорожні роботи не проводились.
В протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Однак, відповідно до п.3 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Таким чином, адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, в задоволенні позову в частині закриття провадження по справі слід відмовити.
Тому позов підлягає до часткового задоволення.
Частиною 4 ст.288 КУпАП встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ВК № 094449 від 05 травня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 333 гривень.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.