Справа №2-47/2009 року.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

8 липня 2009 року.                                                                                                                          смт.Демидівка.  

Демидівський районний суд, Рівненської області.

    Одноособово суддя Зозуля П.Г.,

    при  секретарі Ковальській Л.С.,

    за участю сторін, представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника третьої сторони, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору органу опіки та піклування Демидівської районної державної адміністрації – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення місця проживання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

       У позовній заяві ОСОБА_3 просить визначити місце проживання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 по місцю проживання позивача за адресою: село Малі Загорці, вулиця Цегельна,22 Дубенського району Рівненської області, залишивши його на утриманні та вихованні позивача.

        В обґрунтування своїх вимог зазначив, що від шлюбу з відповідачкою мають двоє дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина  ОСОБА_7 – ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб з відповідачкою розірвав 7 лютого 2008 року. Сімейне життя не склалося по вині ОСОБА_4, яка зловживала спиртними напоями, тривалий час була відсутня по місцю проживання. З цієї причин син ОСОБА_7 з народження був позбавлений материнського піклування. Він постійно знаходився на утриманні позивача. Однак, дізнавшись про те, що він подав позов про стягнення з неї аліментів на утримання сина, ОСОБА_4, скористалась його відсутністю і 15 січня 2009 року  перевезла ОСОБА_5 до своїх батьків у село Дубляни Демидівського району Рівненської області. Вжиті ним заходи з метою повернення сина позитивних результатів не дали. Перебування сина у відповідачки викликає у нього побоювання, оскільки син позбавлений належного догляду. Умови проживання сина жахливі. В ? частині житлового будинку, що складається з двох кімнат, проживає вісім осіб. Проживаючи у позивача ОСОБА_7 відвідував дитячий садочок, вчився читати, належним чином розвивався розумово. На даний час він цього позбавлений.

          В судовому засіданні ОСОБА_3 заявлені у позові вимоги підтримав повністю з тих же підстав.  

         ОСОБА_4 позов не визнала і показала, що дана їй позивачем характеристика є надуманою і неправдивою. Спиртними напоями вона ніколи не зловживала. Якщо коли і випивала, то тільки спільно з позивачем. Він тривалий час проходив курс лікування у психіатричній лікарні, а вона у цей час працювала і утримувала сім’ю. Оскільки  син ОСОБА_7 тоді був зовсім малий, то вона вимушена була його залишити на піклування своєї двоюрідної сестри, яка на сьогодні є співмешканкою позивача. Покинувши у зв’язку з розірванням шлюбу місце проживання, вона втратила і постійне місце роботи. На даний час їздить на заробітки. Син ОСОБА_7 після розірвання їх шлюбу перебував на вихованні матері ОСОБА_3. З батьком ОСОБА_7 став проживати лише тоді, коли він став жити з своєю співмешканкою в якої є також двоє власних дітей. При побаченні з сином 15 січня 2009 року він став плакати і скаржитися, що тут його б’ють, повертатися до батька не захотів, тому вона і забрала його до себе. На даний час сини проживають з нею і до батька їхати не хочуть. Після закінчення навчання у школі діти захотіли поїхати до батька. Вона дозволила їм. Через деякий час син ОСОБА_6 повернувся додому, а ОСОБА_5 залишився проживати з батьком. Вона не заперечує, щоб він проживав там і далі.  

      Заслухавши показання сторін, свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

      Відповідно до ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

    Якщо мати та батько, які проживають окремо, зазначено у ст. 161 СК України, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов”язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров*я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

    Як показала свідок  ОСОБА_8, вона проживає по-сусідству з ОСОБА_9 у селі Верба. З восьми місяців менший син відповідачки ОСОБА_5 проживав у ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_9. ОСОБА_7 ходив в дитячий садок в селі Верба Дубенського району, як до так і після розірвання шлюбу сторонами.  Позивач відвідував сина, а  мама, тобто відповідачка – ні. ОСОБА_10 п"ять років і свідка дивує,  як мама,  могла залишити дитину на виховання іншим людям. Я розумію, що періодично можна щоб хтось допомагав у вихованні, але ж не цілих п"ять років. Ці п"ять років вихованням  ОСОБА_10 займалася  співмешканка позивача ОСОБА_11, двоюрідна сестра відповідачки. ОСОБА_7 проживав або з батьком, тобто позивачем, або з його нинішньою співмешканкою ОСОБА_9.  ОСОБА_4 і після розірвання шлюбу не забрала дитину, щоб він виховувався у її мами і ходив до дитячого садка, а оставили на виховання двоюрідній сестрі. На мою думку  ОСОБА_10 любить ОСОБА_9, а не маму, оскільки маму він знає менше. Останнім часом син ОСОБА_7 проживав  в селі Тараканів з батьком і його співмешканкою до якої він ставиться як до мами.  

     З показань свідка ОСОБА_9 слідує, що  вихованням сина позивача ОСОБА_7 вона займалася з восьми місяців. ОСОБА_4 привезла ОСОБА_10 і попросила тимчасово поглядіти його поки вона влаштується на роботу, але це розтянулося на роки.  На той час власних дітей свідок не мала. На даний час має дві дочки. Напочатку відповідачка приїжджала деколи до сина, а потім стала відвідувати його все рідше. ОСОБА_7 ходив в дитячий садочок в селі Верба Дубенського району,  коли хворів – лікувала його, виховувала, як свого власного сина. Мама ж навіть по телефону не цікавилася його життям. Приїде побуде з дитиною трохи і поїде. Приїхала, коли ОСОБА_10 хворів, свідок  повела його в лікарню, а відповідачка поїхала додому. За мамою ОСОБА_10 не скучав, не хотів про неї говорити хоч свідок вчила його, щоб він любив свою маму і знав її. Коли був малим то звертався до свідка просто ОСОБА_9, а потім став називати мамою. Я не заперечувала, щоб він так говорив. 15 січня 2008 року відповідачка приїхала до нас і попросила побачитись з сином. До будинку вона не заходила. ОСОБА_7 до неї вийшов, вона з ним погуляла і забрала з собою. Про хворобу співмешканця мені  відомо мало. Під час спільного проживання захворювання позивача не проявлялося.

    Свідок ОСОБА_12 показала, що вона є матір*ю позивача. Має педагогічну освіту, 39 років працювала вчителем молодших класів. На даний час на пенсії. Вважає, що належну освіту та виховання ОСОБА_13 та ОСОБА_10 можуть отримати проживаючи з батьком, оскільки вона має можливість допомагати йому.

    З довідок Вербського дитячого садка та Тараканівської сільської ради Дубенського району слідує, що ОСОБА_5 відвідував  Вербський дитячий садок з 24 квітня 2007 року до 23 травня 2008 року (а.с.8), а з жовтня до 29 грудня 2008 року – дитячий садок села Тараканів (а.с.9).

    Місце проживання позивача стверджується довідкою Тараканівської сільської ради. До складу його сім”ї входять сини ОСОБА_6, який з батьком не проживає, та ОСОБА_5 (а.с.10). Позивач має у користуванні земельну ділянку площею 0,60 гектара (а.с.11) та власний житловий будинок (а.с.12). По місцю проживання характеризується позитивно (а.с.13).

    Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання в господарстві ОСОБА_3 за адресою: село Малі Загорці Дубенського району Рівненської області вулиця Цегельна,22, є всі умови для розвитку, навчання та виховання дітей (а.с.19).

    Як видно з акту обстеження матеріально побутових умов проживання сім*ї по місцю проживання ОСОБА_4, сім*я утримує домашню худобу та птицю, умови проживання задовільні (а.с.33).

    З повідомлення Дубенського диспансеру психосоціальної реабілітації, ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря психіатра з 1986 року з діагнозом: характеріологічні зміни особистості внаслідок епілептичної хвороби з рідкими судомними нападами (а.с.42).

    У судовому засіданні ОСОБА_13 пояснив, що на даний час проживає з мамою в селі Дубляни Демидівського району Рівненської області. З січня 2009 року з ними проживав і його молодший брат ОСОБА_5. Після закінчення навчання у школі він разом з братом поїхали до батька у село ОСОБА_14. Він деякий час погостював у батька і повернувся до мами, а брат залишився проживати з батьком. Особисто він хоче проживати з мамою. Тут він ходить у школу, навчається добре.

    ОСОБА_5 суду пояснив, що любить і тата і маму. Хоче щоб вони жили разом з ним, але на даний час вони проживають окремо, а він хоче жити з батьком. Там у нього є друзі з якими він ходив у дитячий садок, а з 1 вересня цього року піде з ними у школу.  

    Враховуючи  наведене, на підставі статей 160, 161 СК України, керуючись статтями 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, -

Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення місця проживання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1  - задовольнити.

    Визначити місцем проживання сина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_15 ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання батька – ОСОБА_3: вулиця Цегельна,22 село Малі Загорці Дубенського району Рівненської області.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд Рівненської області шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням у двадцятиденний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду – апеляційної скарги.

    Рішення суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк з дня проголошення рішення суду чи неподання апеляційної скарги у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, а також у випадку незадоволення апеляційної скарги – з моменту проголошення ухвали Апеляційного суду.

                Суддя:                                                                                                            П.Г.Зозуля.