Справа 2-а-238/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2009 року Демидівський районний суд
Рівненської області
в складі:
головуючого – судді Лободзінського А.С.
при секретарі – Вінічук О.О.
з участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, інспектора з дізнання ВДАІ м.Кременець ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до суб»єкта владних повноважень – управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, інспектора з дізнання ВДАІ м.Кременець ОСОБА_2 в якому просить визнати протиправною винесену відносно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що 21 березня 2009 року інспектором з дізнання ВДАІ м.Кременець ОСОБА_2 відносно нього винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за стоянку автомобілем ближче 10 м. до пішохідного переходу по вулиці Воз”єднання в м.Почаїв. Даною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано штрафу у розмірі 340 гривень. Вказану постанову вважає незаконною, та безпідставною, оскільки зупинка ним транспортного засобу у недозволеному місці була вимушеною. Так, перебуваючи за кермом автомобіля 21 березня 2009 року відчув погіршення стану здоров”я. І оскільки йому необхідно було вжити медикаменти, то зупинив автомобіль та залишивши його біля краю проїзджої частини пішов до найближчого медичного закладу. Так як його дії були направлені на усунення небезпеки своєму здоров”ю та здоров”ю інших громадян, то вважає, що відповідно до норм ст. 18 КУпАП його дії в даному випадку не є адміністративним правопорушенням .
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з тих же підстав. Просить скасувати винесену відносно нього за ч.1 ст.122 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення № 038800 від 21 березня 2009 року, а справу закрити.
Представник відповідача-управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області,та інспектор з дізнання ВДАІ м.Кременець ОСОБА_2. як на попереднє судове засідання, так і на судовий розгляд справи не з»явились. Просять розглянути справу без їх участі. Натомість від інспектор з дізнання ВДАІ м.Кременець Тернопільської області ОСОБА_2 надійшло заперечення по суті пред»явленого позову. В запереченнях проти позову інспектор вказав, що відповідно до чинного законодавства працівник міліції у разі виявлення за допомогою контрольно-вимірювальних приладів правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, складає відповідно до ст.258 КУпАП адміністративні матеріали та додає фотокопії з технічного приладу. При цьому, протокол про адміністративне правопорушеня не складається. 21 березня 2009 року о 9-45 год. по вул.. Воз»єднання в м.Почаїв Кременецького району Тернопільської області було зафіксовано що водій автомобіля НОМЕР_1, здійснив зупинку ближче 10-ти метрів до пішохідного переходу, чим допустив порушення пункту 15.9.Г чинних правил дорожнього руху України. На підставі вказаного фотофакту відносно ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Вважає, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, постанову відносно ОСОБА_1 винесено з додержанням вимог ст.ст.14-1, 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення, обставин які б свідчили про вчинення адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності позивачем не наведено. А тому, справу просить розглянути без його участі, а в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши подані відповідачем заперечення та дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення. Для встановлення зазначених обставин, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як видно з матеріалів справи, відповідач у справі проти позову заперечує, однак докази правомірності його дій суду не надав.
Натомість з наявних у справі матеріалів вбачається, що постанова відносно ОСОБА_1 винесена на підставі фотознімку, який не може бути допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Так згідно з п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. У відповідності до п.13.4 згаданої Інструкції використання несертифікованих приладів заборонено.
На фотознімках, що додаються до постанови відсутні будь-які відомості про час (дату) та місце вчинення правопорушення. А отже, це вказує на те, що всупереч Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України фотографування проводилося невстановленим приладом, який заборонено для використання.
Зважаючи на те, що на фотознімках відсутні дані про час та місце вчиненя правопорушення, а в постанові відсутні найменування приладу дозволеного Інструкцією для фіксації правопорушень, а також відомості про проходження особою яка використовувала даний засіб навчання та допуску до роботи з такими приладами, то такі відомості, а саме фотографії з зображенням належного ОСОБА_1 автомобіля не можуть бути допустимим і єдиним достовірним доказом вчинення правопорушення. ( Таку фотографію можна використовувати безліч разів для винесення постанов, аналогічних оскаржуваній).
Викладене свідчить, що постанову винесено всупереч вимогам ст.258 КУпАП, оскільки факт правомірності використання засобу фотозйомки в даному випадку, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду.
За таких обставин суд, відповідно до ч.2 ст. 11КАС України вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, оскільки недотримання працівниками Державтоінспекції вимог діючого законодавства щодо фіксування порушень ПДР та провадження у справі про адміністративне правопорушення має істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП не підтверджується здобутими у встановленому законодавством порядку доказами, а тому постанова винесена відносно нього 4 березня 2009 року з цього приводу є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 247 КУпАП у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю .
На підставі наведеного, керуючись ст.280, 288 КУпАП, ст.ст.4,6,8-12,14, 158, 163,167 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, інспектора з дізнання ВДАІ м.Кременець ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Постанову інспектором з дізнання ВДАІ м.Кременець ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 / триста сорок/ гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Демидівський районний суд, шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження постанови, з подальшим поданням після цього у 20-денний строк апеляційної скарги.
Суддя: підпис
Суддя Демидівського районного суду А.С.Лободзінський