Фастівський міськрайонний суд Київської області

м. Фастів, вул. Радянська, 25, 8500, (04565) 6-02-13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді - Івасишин В.П., при секретарі Соловей Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа- Фастівська міська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.1994р. помер ОСОБА_1, після смерті якого відкрилась спадщина на Уг частину квартири АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_1 заповіту не залишив, тому спадщина підлягає спадкуванню за законом і спадкоємцями являються сторони по справі: ОСОБА_1, як син, і який на час відкриття спадщини був неповнолітнім, ОСОБА_2, як дружина та ОСОБА_3, як мати. На момент відкриття спадщини між сторонами спору щодо спадщини не виникало, тому ОСОБА_1 і ОСОБА_2 нотаріально спадщину не прийняли, але фактично вступили в управління і володіння майном, так як ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_1 перебувала з ним в зареєстрованому шлюбі, проживали однією сім”єю в АДРЕСА_2, разом з відповідачкою поховали його, після його смерті вступила у володіння спадковим майном, яке знаходилось за адресою в АДРЕСА_3. Відповідачка ОСОБА_3

А.Л. на час відкриття спадщини проживала і в даний час продовжує проживати в спадковій квартирі, крім того, 22.06.1994р. вона склала заповіт на користь онука ОСОБА_1, яким заповіла йому все належне їй майно після смерті. З травня 2008 року між сторонами погіршились відносини, позивачі намагались з”ясувати причини конфлікту, але це не дало ніяких результатів, у зв”язку з чим вони звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 і просили визначити їм додатковий строк для прийняття спадшини після смерті ОСОБА_1 терміном 3 місяці.

В ході судового розгляду справи позивачам стало відомо про те, що ОСОБА_3 02.02.1999р. оформила всю спадщину після смерті ОСОБА_1 на своє ім”я та 26.02.1999р. подарувала квартиру АДРЕСА_4 відповідачці ОСОБА_4, у зв”язку з чим позивачі змінили свої позовні вимоги та просили визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Фастівською міською державною нотаріальною конторою 02.02.1999р., реєстр №295, недійсним, визнати договір дарування квартири АДРЕСА_4 від 26.02.1999р. недійсним та визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності кожному по 1/6 частині від частини квартири АДРЕСА_4.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Фастівською міською державною нотаріальною конторою 02.02.1999р., реєстр №295, недійсним, визнати договір дарування квартири АДРЕСА_4 від 26.02.1999р. недійсним та визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності кожному по 1/6 частині від /4 частини квартири АДРЕСА_4 та стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн., згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 06.10.2009 року.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про день та час слухання справи повідомлена вчасно та належ ним чином.

Відповідач ОСОБА_3, її представник ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_4

В.М. позов не визнали повністю та просили відмовити в його задоволенні, так як позов необгрунтований та незаконний, ОСОБА_3 пояснила, що після смерті сина1 продовжувала проживати в спірній квартирі, утримувала квартиру, оплачувала комунальні послуги, позивачі ніяких дій щодо прийняття спадщини не вчинили, в зв’язку з чим вона оформила спадщину на своє ім”я та подарувала квартиру АДРЕСА_5 В.М., при укладенні договору вимоги законодавства були дотримані, не була порушена форма та зміст договору, крім цього позивачі пропустили строки позовної давності, ОСОБА_3 не заперечує, що поховали ОСОБА_1 вона та ОСОБА_2

Аналогічні пояснення дали представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та** відповідач ОСОБА_4

Представник Фастівської міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з”явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, направив суду письмову заяву з проханням розглянути справу в їх відсутність.

Суд, вислухавши ОСОБА_1, представника ОСОБА_2- ОСОБА_5, ОСОБА_3, її представника ОСОБА_6, ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 16.03.1994р. помер ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-БК №262225, виданим відділом РАЦСу Фастівського міськвиконкому 17.03.1994р. (а.с.6). Після його смерті відкрилась спадщина; на Уг частину квартири АДРЕСА_1, що' належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.11.1993р. (а.с.10). Оскільки ОСОБА_1 заповіту не залишив, тому спадщина підлягає спадкуванню за законом і спадкоємцями являються сторони по справі: ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, як син, і який на час відкриття спадщини був неповнолітнім ОСОБА_2, як дружина та ОСОБА_3, як мати. Факт родинних відносин між] сторонами підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (а.с.8).І свідоцтвом про одруження та свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (а.с.7) На момент відкриття спадщини між сторонами спору щодо спадщини не виникало, тому ОСОБА_1 і ОСОБА_2 нотаріально спадщину не прийняли, але фактично вступили в управління і володіння майном, так як ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_1 перебувала з ним в зареєстрованому шлюбі, проживали однією сім”єюв АДРЕСА_2, разом з відповідачкою поховали його, після його смерті вступила у володіння спадковим майном, яке знаходилось за адресою в АДРЕСА_3. Відповідачка ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживала і в даний час продовжує проживати в спадковій квартирі, крім того,’ 22.06.1994р. вона склала заповіт на користь онука ОСОБА_1, яким заповіла йому все належне їй майно після смерті, що підтверджується копією заповіту, посвідченого державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори 22.06Л994І року, реєстр №2-932 (а.с.9).

Відповідач ОСОБА_3 12.02.1999 року звернулася із заявою до Фастівської міської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1, факт прийняття нею спадщини перевірено по будинковій книжці] виданій Фастівським ВВС, в якій є відмітка про прописку ОСОБА_3 в спадковій квартирі з 1965р. по даний час, при цьому в даній заяві вказала, що інших спадкоємців передбачених законом та пережившої дружини у померлого немає, а також вказала, що він проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.34) та 12.02.1999р. оформила всю спадщину після смерті ОСОБА_1 на своє ім”я, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Фастівської місько: державної нотаріальної контори 12.02.1999 року, реєстр №295 (а.с.14).

ОСОБА_3 26.02.1999р. подарувала квартиру №6 по вул.Радянська, 17,1 м.Фастів відповідачці ОСОБА_4, що підтверджується договором дарування

квартири, посвідченим державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори 26.02.1999 року, реєстр №333.

Відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК України, в редакції 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, фактично вступивши в управління або володіння спадковим майном, або через подання державній нотаріальній конторі заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає, що позивачі фактично вступили в управління та володіння спадковим майном покійного ОСОБА_1, так як позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент відкриття спадщини, 16.03.1994 року, був неповнолітнім, ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_1 перебувала з ним в зареєстрованому шлюбі, проживали однією сім”єю в АДРЕСА_2, разом з відповідачкою поховали його, після його смерті вступила у володіння спадковим майном, яке знаходилось за адресою в АДРЕСА_3, заяв про відмову від спадщини позивачі не писали, при зверненні ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини вона не вказала, що у покійного є син та дружина, тому при таких обставинах, позов слід задовольнити частково, визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Фастівською міською державною нотаріальною конторою 02.02.1999р., реєстр №295, частково недійсним, визнати договір дарування квартири АДРЕСА_4 від 26.02.1999р. частково недійсним, визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності кожному по 1/6 частині від Уг частини квартири АДРЕСА_6, стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн., згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 06.10.2009 року, в іншій частині позова слід відмовити за необгрунтованістю, так як позивачі не надали доказів в цій частині позову.

На підставі ст.ст.548, 549 ЦК України, керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Фастівської міської нотаріальної контори 12.02.1999 року, реєстр №295, на ім”я ОСОБА_3 на Уг частину квартири АДРЕСА_6 визнати частково недійсним.

Договір дарування квартири АДРЕСА_6, посвідчений державним нотаріусом Фастівської міської нотаріальної контори 26.02.1999 року, реєстр №333, укладений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, визнати частково недійсним.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право приватної власності кожному по 1/6 частині квартири АДРЕСА_6, як спадщину після смерті ОСОБА_7, який помер 16.03.1994 року.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Судця