ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06.04.07                                                                                 Справа № 11/47.

Господарський суд Луганської області у складі судді Москаленко М.О., за участю секретаря судового засідання  Савенко В.Ю., розглянувши матеріали справи № 11/47 за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі  Луганської області, м. Перевальськ Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства «Комісарівський завод торгового машинобудування», с. Комісарівка Перевальського району Луганської області

про стягнення 5173 грн. 24 коп.

   за участю представників сторін:

від позивача – Кобзяк Л.Г., дов. № 47/07 від 03.01.2007

від відповідача –не прибув

в с т а н о в и в:

Суть спору:  позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування у сумі 5173  грн. 24 коп.

З позовною заявою позивач звернувся до господарського суду за правилами Господарського процесуального кодексу України, проте позивач у справі –Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області, є суб’єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 (надалі –Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2.3 Положення Управління має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

З наведеного випливає, що Управління у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків діють як органи державної влади  у здійсненні ними  владних управлінських функцій і, відповідно, як суб»єкти владних повноважень

Позов у даній справі позивачем пред’явлено з метою реалізації своїх владних повноважень щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.4 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Таким чином, даний спір підвідомчий адміністративному суду і повинен розглядатися за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

           Відповідно до п. п. 6, 7 Розділу УІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за  правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

          З урахуванням викладеного зазначена позовна заява  повинна розглядатися господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України зі стадії попереднього судового засідання у справі, проти чого не заперечив позивач у справі.

Відповідач в судове засідання не з»явився, надав письмову заяву про визнання у повному обсязі суми адміністративного позову, а  також виклав у заяві прохання про розгляд справи без участі свого представника.

Представником позивача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

У відповідності із ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058 (надалі –Закон № 1058) підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

Згідно приписів п.6 ч.2 ст. 17, п.6 ст. 20 Закону  № 1058 страхувальники зобов»язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України. Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та не сплачені страхувальниками у строки, встановлені ст. 20 Закону № 1058, в тому числі розраховані органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених  п. 3 ст. 20 Закону № 1058, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків та стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій. Органи Пенсійного фонду України за встановленою формою та у  встановлені строки  надсилають страхувальникам, що мають недоїмку, вимоги про її сплату.

Відповідач  зареєстрований  як платник страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області.

Станом  на 02.02.2007 у відповідача утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі  5173 грн. 24 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу № Ю-67 від 02.02.2007  про сплату  недоїмки із внесків у сумі 5173 грн. 24 коп.

На момент звернення позивача до суду сума заборгованості відповідачем перерахована не була.

Представником позивача суду наданий акт звірки суми заборгованості відповідача до Пенсійного фонду України № 3132/07 від 04.04.2007, підписаний повноважними представниками сторін. Згідно зазначеного акту сума заборгованості відповідача по страхових внесках складає 5173 грн. 24 коп.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються  матеріалами справи та  відповідають фактичним обставинам.  

З урахуванням визнання  відповідачем адміністративного позову, а також того, що визнання позову не суперечить закону та не порушує  чиїх - небудь прав, свобод та інтересів, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі на підставі ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання стосовно судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 98, 112, 158, 160 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  –   

П О С Т А Н О В И В:

          1.Позов задовольнити  повністю.

          2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  «Комісарівський завод торгового машинобудування», смт. Комісарівка, Перевальський район, Луганська область, код 14307446, на   користь  управління   Пенсійного  фонду України   в Перевальському районі Луганської області, вул. Леніна, 39а, м. Перевальськ, Луганська область, код 21792593,    заборгованість зі сплати  страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування у сумі  5173 грн. 24 коп.

          Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

          Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

          Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржене судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову складено у повному обсязі та підписано 10.04.2007.

Суддя                                                                               М.О. Москаленко