Справа №2-1413/2008 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2008 року
Конотопський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді Терещенко О. І.
при секретарі Чобітько Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи : Управління земельних ресурсів, Управління містобудування та архітектури, КП «Конотопське МБТІ» про розподіл та розмежування земельних ділянок між будинками, які знаходяться за адресою місто АДРЕСА_1, -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1. просить ухвалити рішення, яким розділити земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 між власниками будинків, визначити та встановити в натурі (на місцевості) межі між ділянками та стягнути з відповідачів на свою користь сплачені нею судові витрати : 30 гривень - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 51 гривню - держмита та 400 гривень - матеріальних витрат, понесених нею, у зв»язку з виконанням робіт ТОВ «Оптима». Вимоги мотивує тим, що відповідно до умов договору № Ф-2005/03-138 купівлі-продажу двоповерхової будівлі від 23 грудня 2005 року вона на аукціоні придбала приміщення площею 545,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . За змістом пункту 5.1 підпункту «д)» вказаного договору - «Обов»язки покупця»- Конотопська міська рада в особі Фонду комунального майна зобов»язала її «питання відведення земельної ділянки та землекористування вирішити самостійно згідно чинного законодавства». 21 лютого 2006 року після повної сплати вартості об»єкту, вона прийняла у власність від Фонду комунального майна вказаний будинок . Рішенням виконавчого комітету Конотопської міської ради № 108 від 21 березня 2006 року ( пункт 1) їй було надано дозвіл на реконструкцію будівлі під індивідуальний житловий будинок. Згідно плану КП «Конотопське МБТІ» на 1996 рік територія двору будинку №14 відгороджена парканом зовні і парканом розподілена між власниками будинку всередені. Решта неогородженої території під будинком №12 являлась звалищем сміття і відповідачу ОСОБА_2. була непотрібна. В червні 2007 року позивачка вивезла все сміття з свого будинку та прилеглої до неї території. В липні 2006 року вона звернулась до Конотопської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації. Рішенням Конотопської міської ради від 28 липня 2006 року такий дозвіл їй був наданий, нею була встановлена огорожа з залізними воротами від будинку № 10 до будинку №14 для безпеки будівництва. Також, нею був укладений договір з ТОВ «Оптима» за № 88/1-3 на виконання проекту землеустрою. Після проведенння зйомки земельної ділянки біля будинку позивачки , на місце - до будинку виходили спеціалісти для встановлення кілочків, які визначають межі земельної ділянки. Однак, відповідач ОСОБА_2. просто не дав встановити такі кілочки, посилаючись на те, що раніше відгородженого двору йому мало. 27 грудня 2007 року на засіданні комісії було запропоновано розділити земельну ділянку під будинками №12 та №14 згідно загальних площ будинків, з чим відповідач ОСОБА_2. погодився та дав згоду на те, що ТОВ «Оптима» проведе зйомку земельної ділянки під будинком № 14 для подальшого її розподілу. В лютому 2008 року така зйомка була проведена, послуги по її проведенню були сплачені позивачкою, однак, на повторне засідання комісії по земельних спорах, яке відбулось 05 червня 2008 року відповідач ОСОБА_2. не з»явився, а тому позивачка вимушена звернутись з позовом до суду, просить вирішити вказане в судовому порядку.
В судовому засіданні заявлені вимоги позивачкою ОСОБА_1. підтримані та уточнені, окрім зазначених вище, просить розділити земельну ділянку відповідно до третього варіанту із висновку технічної експертизи № 8 КП «Конотопське МБТІ» ( проект до варіанту № 3), виділивши їй в користування: земельну ділянку площею 978 кв.м., в тому числі: під будівлями - 262 кв.м.; під двором особистого користування - 476 кв. м.; під садом -240 кв.м., відповідачам - ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_6. земельну ділянку площею 554 кв.м., в тому числі : під будівлями 249 кв.м.; під двором особистого користування - 267 кв. м.; під садом - 38 кв.м. та стягнути з відповідачів 625 гривень 93 коп. - витрат, пов»язаних з проведенням експертизи по справі.
Відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечили, посилаючись на те, що вони протягом певного періоду часу користуються земельною ділянкою, на яку претендує позивачка, тобто - городом, який знаходиться поруч їхнього будинку, за вказаною земельною ділянкою вони доглядають, обробляючи її, їх може влаштувати перший варіант із висновку технічної екпертизи № 8, оскільки город за ним залишається в їхньому користуванні.
Відповідач ОСОБА_4. в судове засідання не з «явився, про день та час розгляду справи належним чином повідомлений, просить справу розглядати у свою відсутність, подаючи письмову заяву (а. с. 38), у якій проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що земельна ділянка, на яку претендує позивачка належить його сім»ї.
Відповідачка ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечила, вважає, що при розподілі земельної ділянки не буде можливості користуватись туалетом, який там розташований, її може влаштувати перший варіант із висновку технічної екпертизи № 8.
Відповідачка ОСОБА_6. в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, фактично не заперечує проти розподілу земельної ділянки, щодо встановлення меж в натурі - її може влаштувати перший варіант із висновку технічної екпертизи № 8.
Представники третіх осіб: Управління земельних ресурсів, Управління містобудування та архітектури та КП «Конотопське МБТІ» в судове засідання не з «явились, про день та час розгляду справи належним чином повідомлені, просять справу розглядати у відсутність представників; у письмових заявах: Управління земельних ресурсів та Управління містобудування та архітектури за №№ 1284, 1392, 951 в рішенні покладаються на розсуд суду; КП «Конотопське МБТІ» - за № 784 проти позову не заперечує (а.с.62, 65, 80, 82).
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились до суду, дослідивши матеріали справи, яких достатньо, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із слідуючих підстав:
Відповідно до статті 373 Цивільного Кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України.
Згідно статті 377 Цивільного Кодексу України та статті 120 Земельного Кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.
Із матеріалів справи вбачається слідуюче:
Власниками будинку АДРЕСА_3 являються : на підставі свідоцтв про право власності, виданих виконкомом Конотопської міської ради 18 березня 1996 року - ОСОБА_2. (11/25 частин будинку), ОСОБА_3. ( 1/10 частина будинку) , ОСОБА_4. (1/10 частин будинку); на підставі свідоцтв про право власності, виданих виконкомом Конотопської міської ради 12 травня 2008 року -ОСОБА_5. ( 9/50 частин будинку ) та ОСОБА_6.( 9/50 частин будинку ) ( а.с. 48).
За умовами договору № Ф-2005/03-138 купівлі-продажу двоповерхової будівлі від 23 грудня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу ОСОБА_7. , позивачка ОСОБА_1. у Конотопської міської ради в особі голови Фонду комунального майна, на аукціоні придбала приміщення площею 545,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6,7, 48).
За змістом пункту 5.1 підпункту «д)» вказаного договору - «Обов»язки покупця»-Конотопська міська рада в особі Фонду комунального майна зобов»язала позивачку, як покупця по вказаному договору «питання відведення земельної ділянки та землекористування вирішити самостійно згідно чинного законодавства» (а.с. 6 зворотня сторона).
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. пояснила, що дійсно 21 лютого 2006 року після повної сплати нею вартості об»єкту, вона прийняла у власність від Фонду комунального майна вказаний будинок.
Рішеннями виконавчого комітету Конотопської міської ради № 108 від 21 березня 2006 року (пункт 1) та № 363 від 29 жовтня 2007 року (пункт 3.2) позивачці був наданий дозвіл на реконструкцію нежитлової будівлі АДРЕСА_2 під індивідуальний житловий будинок та на реконструкцію нежитлової будівлі під багатоквартирний житловий будинок. (а.с. 77).
Як пояснила позивачка ОСОБА_1. в суді та відповідно до умов договору від 16 листопада 2007 року за № 88/1-3, укладеного між нею та ТОВ «Оптима» на виконання проекту землеустрою, ТОВ «Оптима» прийняло на себе обов»язки з виконання землевпорядної документації, а саме : проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку.
У протоколі засідання узгоджувальної комісії по земельним суперечкам від 27 грудня 2007 року ( а.с.10) зазначено на те, що коли ТОВ «Оптима» проводило зйомку земельної ділянки, то ОСОБА_8. заборонив її проводити, посилаючись на те, що земля, на яку претендує ОСОБА_1. являється його, так як він прибирав вказану земельну ділянку, косив там траву, в той же час, в ході розгляду комісією заяви ОСОБА_1. того дня про встановлення умовних меж між сусідами та виділення їй частки земельної ділянки відповідно до ідеальних доль, ОСОБА_8. погодився, з тим, щоб орган, який має відповідну ліцензію зробив зйомку та встановив межі.
Вказаною узгоджувальною комісією було прийнято рішення: звернутись до ТОВ «Оптима» з листом, щоб зробити повну зйомку земельної ділянки по АДРЕСА_1 та , що сусіди повинні надати дозвіл, щоб можна було зробити зйомку ( а.с. 10 зворотня сторона).
Квітанція від 13 травня 2008 року серія 02АААД № 117207 ( в копії) стверджує той факт, що в лютому 2008 року така зйомка була проведена, послуги по її проведенню в сумі 400 грн. були сплачені позивачкою( а. с.11).
З пояснень позивачки ОСОБА_1. та відповідача ОСОБА_2. випливає, що на повторне засідання комісії по земельних спорах, яке відбулось 05 червня 2008 року відповідач ОСОБА_2. не з»явився.
Вказані обставини сторонами по справі не оспорюються.
Неможливо взяти до уваги посилання відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. на те, що вони протягом певного періоду часу користуються земельною ділянкою, на яку претендує позивачка, тобто - городом, який знаходиться поруч їхнього будинку, за вказаною земельною ділянкою вони доглядають, обробляючи її, земельна ділянка, на яку претендує позивачка належить їх сім»ї, а також, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що при розподілі земельної ділянки не буде можливості користуватись туалетом, який там розташований.
Вказані обставини нічим крім особистих пояснень відповідачів не підтверджені.
Окрім того, із змісту договору купівлі-продажу від 21 квітня 1997 року випливає, що ОСОБА_2. зазначеної дати придбав у ОСОБА_9 3/10 частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_3, на даній ділянці знаходиться жилий будинок А-1 площею 68,9 кв.м., сарай «Б»- «В», Мансарда «Ме», сарай «Д» - «С»-навіс, сарай «Ж» і «З», убиральня; у пункті 6 договору зазначено на те, що зміст cm. 22 та cm. 30 Земельного Кодексу України роз»яснено (а.с. 23).
Згідно статті 22 Земельного Кодексу України від 08 липня 1970 року , який був чинний на час укладення вказаного договору купівлі-продажу - приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі ( на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2. пояснив, що відповідних документів ними не оформлювалось.
Ці обставини також не суперечать висновку технічної експертизи №8 Конотопського міжміського бюро технічної інвентарізаціі, у якому зазначено на те, що земельна ділянка, яка розташована за адресою місто АДРЕСА_1 знаходиться у власності Територіальної громади в особі Конотопської міської ради.
Таким чином, будь-яких доказів того, що на город, яким як пояснили відповідачі ОСОБА_2. , ОСОБА_3. та ОСОБА_4. вони користуються певний час, у них є відповідний документ, що засвідчує їхнє право користування вказаною земельною ділянкою ними не надано.
Також, у вказаному висновку зазначене те, що на момент обстеження фактичне користування земельною ділянкою , розмір якої, що підлягає розподілу становить 1532 кв.м. - не склалося ( а.с. 53), жоден із варіантів розподілу відповідно до лінійних розмірів на схемах, які додаються , не містить даних щодо відходження розміщеного на ділянці туалету на ділянку, на якій розташована будівля за № 12, яка умовно пофарбована у синій колір( а. с. 56-58).
Підстав сумніватись в невідповідності вказаного висновку технічної експертизи дійсним обставинам справи не має.
Відповідно до положень статті 158 Земельного Кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з пи тань земельних ресурсів; у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
Протокол від 27 грудня 2007 року (а.с.10) засідання узгоджувальної комісії по земельним суперечкам , до складу якої входять представники Конотопської міської ради, Управління земельних ресурсів, Управління містобудування та архітектури та КП «Конотопське МЕТІ» стверджує той факт, що питання, з приводу якого виник спір у суді було предметом розгляду у досудовому порядку та не знайшло вирішення, у зв»язку з незгодою власників будівель.
В ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2008 року зазначено на те, що при встановленні судом порядку користування земельною ділянкою та виборі варіанту висновку експертизи слід враховувати той з них, який максимально відповідає інтересам усіх співвласників земельної ділянки ( будинку) та не порушує їхніх прав (зокрема відповідає у частці у нерухомому майні, забезпечує підхід для обслуговування будівель тощо; при цьому не мають правового значення та не підлягають врахуванню будівлі, які є тимчасовими спорудами, переносними, побудованими самочинно та з порушенням технічно-будівельних норм.
Вирішуючи питання розподілу, встановлення порядку користування земельною ділянкою та вибору варіанту висновку технічної експертизи, беручи до уваги, що фактично земельна ділянка, що підлягає розподілу раніше - починаючи з 1996 року, тобто, з моменту придбання у власніть відповідних частин будівлі відповідачами ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. у втановленому порядку нікому із власників будинку № 14, в тому числі відповідачам ОСОБА_5. та ОСОБА_6. в користування не передавалась, співвласниками земельної ділянки сторони по справі не являються , суд вважає, що розподілити земельну ділянку можливо відповідно до варіанту № 3 із висновку технічної експертизи №8 КП «Конотопське МБТІ», оскільки інтересів та прав всіх співвласників будинку №14 та власниці будинку №12 він не порушує , відповідає у частці у нерухомому майні кожного з них, забезпечує підхід для обслуговування будівель, питання щодо самочинно переобладнаної будівлі сараю в гараж вирішує, не протирічить рішенням органу до повноваження якого відносяться питання будівництва, тощо, тобто - виконавчого комітету Конотопської ради № 108 від 21 березня 2006 року та № 363 від 29 жовтня 2007 року ( а. с. 77) та генплану земельної ділянки АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку, погодженому з головним архітектором міста (а.с. 41).
Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що відповідно до положень статті 377 Цивільного Кодексу України та статті 120 Земельного Кодексу України до позивачки ОСОБА_1., як до особи, яка придбала нежитлову будівлю перейшло право власності на земельну ділянку, на якій будівля розміщена, в тому числі, на ту частину земельної ділянки, яка зайнята нежитловою будівлею та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування, питання щодо відведення якої та землекористування за умовами договору купівлі-продажу позивачка зобов»язана вирішувати самостійно, що не вирішене, у зв»язку з незгодою власників будівель - відповідачів по справі, а також те , що відповідачами не доведені ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень, суд вважає, що позов слід задовольнити, поклавши на відповідачів судові витрати по справі, в тому числі сплачені позивачкою 30 гривень - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ( а.с.1); 51 гривню - держмита (а.с.2); 625 гривень 93 коп. - витрат, пов»язаних з проведенням експертизи по справі ( а.с.70), відповідно до вимог ст.ст. 86, 88 ЦПК України, у солідарному порядку.
Стаття 1166 Цивільного Кодексу України передбачає відповільність за завдану діями чи бездіяльністю особистим немайновим правах фізичної особи майнову шкоду особою, яка її завдала.
Також, суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_2., що виразились у вчиненні перешкод ТОВ «Оптима» проводити зйомку земельної ділянки та спільною бездіяльністю всіх відповідачів - ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що виразилась у фактичному небажанні вирішити спірне питання миром, позивачці ОСОБА_1 була завдана майнова шкода в сумі 400 гривень, що становлять витрати за роботи ТОВ «Оптима», яку відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1190 Цивільного Кодексу України необхідно відшкодувати за рахунок відповідачів, у солідарному порядку.
Керуючись ст.ст. 10,60, 61, 79, 86, 88, 213,215 Цивільного-процесуального Кодексу України, cm. 41 Конституції України, ст.ст. 373, 377, 1166,1190 Цивільного Кодексу України, статтею 22 Земельного Кодексу України від 08 липня 1970 року, ст.ст. 120, 158 Земельного Кодексу України, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Розділити земельну ділянку між будинками, які знаходяться за адресою місто АДРЕСА_1 між власниками будинків , якими являються : ОСОБА_1 ( нежитлова будівля № 12 ), ОСОБА_2 ( 11/25 частин будинку №14), ОСОБА_3 (1/10 частина будинку №14), ОСОБА_4 (1/10 частин будинку № 14 ), ОСОБА_5( 9/50 частин будинку № 14) та ОСОБА_6 ( 9/50 частин будинку № 14 ) відповідно до третього варіанту із висновку технічної експертизи № 8 КП «Конотопське МБТІ» (проект до варіанту № 3) виділивши в користування :
ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 978 кв.м., в тому числі : під будівлями - 262 кв.м.; під двором особистого користування - 476 кв. м.; під садом -240 кв.м..
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельну ділянку площею 554 кв.м., в тому числі: під будівлями 249 кв.м.; під двором особистого користування -267 кв. м.; під садом - 38 кв.м.
Відповідно до висновку технічної експертизи № 8 КП «Конотопське МБТІ»:
Управлінню земельних ресурсів м. Конотоп, упаравлінню містобудування та архітектури м. Конотоп та КП «Конотопське міжміське бюро технічної інвентарізаціі визначити та встановити в натурі ( на місцевості) межі між земельними ділянками власників будинків, які знаходяться в АДРЕСА_1
Зобов»язати власників будинків: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дотримуватись рішення виконавчого комітету Конотопської міської ради від 29 жовтня 2007 року №363 щодо надання дозволу ОСОБА_1 на реконструкцію нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 під індивідуальний житловий будинок та реконструкцію нежитлової будівлі під багатоквартирний житловий будинок, з перенесенням входу у підвалі на другий бік будинку та у будинку АДРЕСА_3 перенести ворота у гаражі, який самочинно переобладнаний з частини сараю «Б».
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 сплачені нею судові витрати : 30 ( тридцять ) гривень -витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 51 ( п»ятьдесят одну) гривню - держмита ; 625 ( шістьсот двадцять п»ять) гривень 93 коп. - витрат, пов»язаних з проведенням експертизи по справі та 400 ( чотириста ) гривень - витрат за роботи ТОВ «Оптима» , у солідарному порядку.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення ; апеляційна скарга на рішення суду - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження .