ПОСТАНОВА справа №2а-998/09
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2009р. м.Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі – Дорош Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради
про стягнення недоплаченої грошової допомоги інваліду війни,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення недоплаченої грошової допомоги . В обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що він є інвалідом ІІ групи і має право на пільги встановлені для ветеранів та інвалідів війни. Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як інвалід війни, ОСОБА_1 має право на разову грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, однак останній отримував таку допомогу у значно менших розмірах.
Недоотримані суми, а саме починаючи з 2008 р. позивач просить стягнути з відповідача, як з органу, на який покладено обов’язок здійснення вказаних виплат, виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком – в сумі 3448 грн. 00 коп.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задоволити.
Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради в судове засідання не з’явився, проте подав суду заяву з проханням розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення позивача,його представника, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням та відповідачем не оспорюється.
Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ОСОБА_1 має право на разову грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, однак йому було виплачено щорічну грошову допомогу в 2008 р. в сумі 400 грн.
Згідно вимог ч.2 ст.95 Конституції України виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування цих видатків.
Також ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод громадян.
У відповідності до вимог ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України передбачено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та Закону України «Про Державний бюджет України».
Відповідно до норм Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 18.02.2004р. №177 встановлено, що Міністерство фінансів України та Державне казначейство України щороку до 10 квітня забезпечують виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики України для виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення на місцях.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. №8 «Про незалежність судової влади» , звернуто увагу на те, що відповідно до ст.ст.8, 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно – правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008р. п.20 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» визнано неконституційним.
За таких обставин органами державної влади, що здійснюють забезпечення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня було неправомірно застосовано норми Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. яким змінено положення ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», а також Постанови КМУ від 12.03.2008 р. №183, якими зменшено розмір виплат щорічної разової матеріальної допомоги.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснити виплати недоплачених сум коштів одноразової допомоги в 2008 році в повному обсязі.
ОСОБА_1, як інваліду війни ІІ групи, недоплачено в 2008 році 3448 грн. 00 коп., що визначається наступним чином:
2008 р.= 481 х 8 = 3848.0 – 400 грн.=3448 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст.9,11,69,86, 161-163, 186 КАС України, ст.ст.22,95, 152 Конституції України, ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України, ст.ст.12,22 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», Постановою КМ України «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 18.02.2004 р. № 177, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008р ,суд
ПОСТАНОВИВ :
Позов задоволити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо відмови у виплаті разової річної допомоги до 5 травня як інваліду війни ІІ групи ОСОБА_2 за 2008 рік - неправомірними .
Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської Ради виплатити ОСОБА_1 – 3448 грн. 00 коп. недоплаченої суми щорічної грошової допомоги як інваліду війни ІІ групи.
Рішення може бути оскаржено на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя