копія

Справа № 11-300, 2009 року                                                        Головуючий в 1-й інстанції Карплюк О.І.

Категорія: ст.125 ч.1 КК України                                      Доповідач Майданюк К.І.

У Х В А Л А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    26 травня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого судді           Шершуна В.В.,

суддів                   Майданюк К.І., Латюка П.Я.,

представника потерпілої     ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, потерпілої та її представника на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 03 квітня 2009 року.

Цим вироком     ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, приватного підприємця, в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ст.125 ч.1 КК України до 850 грн. штрафу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 2000 грн.

ОСОБА_1 засудженого за те, що він 10 липня 2008 року біля 19 години 30 хвилин, знаходячись в під'їзді АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних відносин умисно наніс            ОСОБА_2 два удари дорожньою сумкою в область голови, внаслідок чого потерпіла отримала легке тілесне ушкодження.

Як вбачається з апеляції засудженого, він просить скасувати вирок Хмельницького міськрайонного суду від 03.04.2009 року, а провадження по справі закрити на підставі ст.6 ч.1 п.1 КПК України за відсутності події злочину. Апелянт вказує, що висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, зазначає, що суд безпідставно поклав в основу свідчення осіб, які не були очевидцями події,  покази самої потерпілої є суперечливими. Крім того, суд необґрунтовано не взяв до уваги наявність у ОСОБА_1 алібі на момент скоєння злочину та належним чином не обґрунтував свій висновок чому він не взяв до уваги покази свідків, які підтверджують його непричетність до вчинення злочину.

Потерпіла та її представник в своїй апеляції просять скасувати вирок суду першої інстанції і постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 за ч.2 ст.125 КК України до 2 років обмеження волі. Апелянтки при цьому просять врахувати, що ОСОБА_1 і раніше вчиняв побиття ОСОБА_2, яка похилого віку, хворіє. Крім того, представник потерпілої просить задовольнити цивільний позов в повному обсязі і стягнути з засудженого на користь потерпілої 10000 грн.

Заслухавши доповідача, засудженого, потерпілу та її представника, які підтримали свої апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.334 КПК України сформулювавши у мотивувальній частині вироку обвинувачення, яке визнали судом доведеним, суд викладає докази, покладені ним в обґрунтування висновків. Суд має проаналізувати фактичні дані, що містяться у показаннях свідків, потерпілих, підсудних, висновках експертів та в інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення. Суд не вправі обмежуватися лише зазначенням прізвища свідків, потерпілих або назви проведеної експертизи. З названих джерел необхідно навести фактичні дані, які стосуються обставини, що доказується.

Суд наводить оцінку досліджених ним доказів на обґрунтування того, чому одні з них прийняті судом і покладені в основу висновків суду, а інші відкинуті ним.

Постановляючи вирок, суд першої інстанції не дотримався передбачених ст.334 КПК України вимог, що є безумовною підставою для його скасування.

Визнаючи доведеною вину ОСОБА_1 в заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень, суд послався, як на доказ вини на покази потерпілої, свідків та висновок судово-медичної експертизи, проте будь-якого аналізу цим доказам не навів. Разом з тим, виходячи із того, що засуджений вину не визнав, заперечив свою причетність до заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень та надав суду докази, які, на його думку, підтверджують його алібі, проведення такого аналізу і оцінка всіх доказів у їх сукупності, є очевидним. Проте суд обмежився лише фразою, що показання засудженого та свідків, про перебування ОСОБА_1 10 липня 2008 року на відпочинку на морі суперечать дослідженим доказам.

Крім того, засуджений, як на доказ його непричетності до злочину надав накладну про оплату відпочинку, фотографії з місця відпочинку з проставленою датою, проте цим доказом суд не дав взагалі ніякої оцінки.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що вирок постановлений з порушенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, при якому необхідно дослідити всі обставини справи, в тому числі і ті на які є посилання в апеляціях потерпілої та засудженого, дати їм належну оцінку та прийняти справедливе рішення.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

    Апеляції потерпілої, її представника і засудженого задовольнити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 03 квітня 2009 року щодо  ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Копія вірна:  

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області                             К.І.Майданюк