Справа № 1-778 2008 рік

ВИРОК

Іменем України

Місто Київ

2 жовтня 2008 року

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Котовича О.Л., при секретарі Опішняк М.П.,

з участю прокурора Апаріна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за звинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Жагань Польща, громадянки України, освіта середня, не одруженої, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_1, не маючої судимості згідно ст.89 КК України, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1., працюючи у приватного підприємця ОСОБА_2 продавцем на місці № 28 в ряду № 4 залу "Б" центру торгівлі "Даринок" по вул.Магнітогорській, 1-А в м.Києві, привласнила ввірене їй чуже майно, а саме в період з 28 березня по 29 липня 2008 року на робочому місці в робочий час з 10 до 19 годин отримала від приватного підприємця ОСОБА_2 для реалізації і продала три кофти "Загра" 1089 за 480 гривень, кофту СРС 246 за 120 гривень, футболку 893 за 220 гривень, блузку "ДГ" 1310 за 130 гривень, футболку "Аліса" за 110 гривень, майку "Фелич" 8812 за 200 гривень, футболку 1425 за 250 гривень, футболку 766 за 130 гривень, футболку 1416 за 170 гривень, майку "Жаба" за 200 гривень, майку 2542 за 110 гривень, майку "ДГ" 004 за 190 гривень. Отримані від покупців за продаж перелічених речей 2280 гривень ОСОБА_1. приватному підприємцю ОСОБА_2. не передала і привласнила, витративши на власні потреби.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1. вину визнала повністю, не оспорювала фактичні обставини справи, спосіб та суму привласнених чужих грошей і показала, що вона працювала у приватного підприємця ОСОБА_2 продавцем на ринку "Даринок" і в період з 28 березня по 29 липня 2008 року отримала від ОСОБА_2 для реалізації та продала товару на суму 2280 гривень, які хазяїну не віддала і привласнила, витративши на особисті потреби.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає вину підсудної ОСОБА_1 доведеною і привласнення нею ввіреного їй чужого майна кваліфікує за ч.1 ст. 191 КК України.

При призначенні покарання підсудній суд враховує тяжкість, суспільну небезпечність, обставини, наслідки злочину, минуле винної, яка задовільно характеризується за місцем проживання, має неповнолітню дитину, з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину і добровільне відшкодування завданого збитку як пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, та призначає необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів основне покарання у вигляді штрафу з передбаченим законом додатковим покаранням.

Речовими доказами слідчий визнав прилучені ним до справи документи, а тому необхідності вирішення питання про речові докази немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191   КК України, і призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати  протягом одного року посади, пов'язані   із   зберіганням   і   розпорядженням   товарно-матеріальними цінностями.

Запобіжним заходом ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Апеляція на вирок може бути подана через місцевий суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.