Справа  №2-409/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

28 травня 2009 року                                 м.   Запоріжжя

    Комунарський  районний суд м. Запоріжжя  в складі:

головуючого судді:     Дзярук М.П.,

при секретарі:     Родніковій Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ., розглянувши  у відкритому судовому  засіданні в залі суду цивільну   справу  за позово м ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розподіл майна подружжя, -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про розподіл майна подружжя, посилаючись на те, що в ІНФОРМАЦІЯ_1 р. вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2  р.н. та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2  р.н. З жовтня 2007 року відповідач залишив сім»ю. Діти проживають з позивачем, донька ОСОБА_5  є інвалідом дитинства, має одну нирку, хронічний тубулоінтерестиціональний нефрит, ослаблений імунітет. У січні 2006р. нею з відповідачем в кредит у банку «Аваль» був придбаний автомобіль OPEL ASTRA, д.н. АР НОМЕР_1  АІ серебристого кольору. Перший внесок склав 3 800 доларів США, що відповідає 19 114 грн. Сума кредитування склала 7 200 доларів США (36 215 грн.). зподіл мКомунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , ВАТ „ВіЕйБі Банк” про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису й арешту, посилаючись на те, що 25.06.2005 року вона уклала шлюб з ОСОБА_6  Після реєстрації шлюбу вона з чоловіком проживали  в кв.№ НОМЕР_2  буд. № АДРЕСА_1  Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2007р. було задоволено позов ОСОБА_7 . до ОСОБА_6  про стягнення боргу по договору позики. На підставі ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2007р. у забезпечення вищевказаного позову було накладено арешт на автомобіль VOLKSWAGEN УТ LT 35 держномер АР НОМЕР_3  АІ. Державний виконавець Комунарського ВДВС ОСОБА_9 . 07.08.2008р. описав вказаний автомобіль. Зазначений автомобіль був придбаний під час шлюбу на підставі біржової угоди від 11.11.2005р., в зв’язку з чим є спільною сумісною власністю подружжя, а тому Ѕ частина його належить їй. Згоду на укладення договору займу її чоловіком з Артюховим С.В. вона не давала, гроші, отримані їм у борг на сім’ю витрачені не були. Просить суд визнати за нею право власності на Ѕ частину спірного автомобіля та виключити її з акту опису й арешту.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в заяві.

Представник відповідача Комунарського ВДВС ЗМУЮ в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та пояснивши, що дійсно відповідно до виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_6  на користь фізичних та юридичних осіб було накладено арешт на спірний автомобіль.    

Відповідач ОСОБА_6  в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та пояснив, що позов визнає повністю.

 Третя особа ОСОБА_7 . та його представник заперечували проти задоволення позову, до суду надали заперечення, пояснюючи, що ОСОБА_6 . знала про укладення її чоловіком з ним договору позики, тому гроші були витрачені на потреби сім”ї, проживає разом з чоловіком по теперішній час, на їх адресу був направлений акт опису та арешту спірного автомобіля і позивачка мала можливість у передбачений законом термін оскаржити його, однак цього не зробила, дії виконавця щодо виконання виконавчих листів проведені відповідно до закону.

Представник третьої особи ВАТ „ВіЕйБі Банк” в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав також заперечення проти позову, вказавши, що у ОСОБА_6  перед банком є грошові зобов’язання. В забезпечення виконання зобов’язання на підставі виконавчого листа №2-164/07 виданого 01.03.2007р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя було накладено арешт на спірний автомобіль та переданий на відповідальне зберігання представнику банку. Акт опису та арешту був направлений на адресу ОСОБА_6 . та ОСОБА_6 , однак жодним з них оскаржений не був. Крім цього 31.01.2007р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист про стягнення з позивача ОСОБА_6 . на користь банку суми боргу в розмірі 11 816,30 грн., яка до теперішнього часу  не сплачена. Також за ОСОБА_6 . та ОСОБА_6  зареєстровані ще автомобілі, вимоги про розподіл яких позивач не заявляє, а тому поданий позов, на думку банку, є намаганням уникнути відповідальності по зобов’язанням.  

    Вислухавши пояснення позивача, третьої особи ОСОБА_7 ., його представника ОСОБА_8 ., дослідивши інші докази, що є в справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2007р. №2-3036/07 з ОСОБА_6  стягнуто на користь ОСОБА_7 . суму боргу за договором позики та судові витрати у розмірі 98 897,00 грн. (а.с. 5). Також рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.01.2007р. №2-164/07 з ОСОБА_6  стягнуто на користь ВАТ „ВіЕйБі Банк” суму за кредитним договором у розмірі 11 581,18 грн. За зазначеними рішеннями були видані виконавчі листи (а.с. 57) та заведено виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_6  на користь фізичних та юридичних осіб суми 110 595,73 грн. У виконання рішень суддів 12.06.2008р. державним виконавцем виконавчої служби Комунарського району м. Запоріжжя ОСОБА_9 . був складений акт опису й арешту майна, а саме автомобіля VOLKSWAGEN УТ LT 35 держномер АР НОМЕР_3  АІ., який належить ОСОБА_6  (а.с. 31-34) і переданий на відповідальне зберігання представнику банку.

      ОСОБА_6  з 25.06.2005 року перебуває у шлюбі з позивачем ОСОБА_6 . (а.с. 4). Спірний автомобіль був придбаний на Центральній універсальній біржі „Запоріжжя” на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.2005р., тобто в період шлюбу (а.с. 10) і зареєстрований за ОСОБА_6  (а.с. 9). Згідно наданих до суду ВАТ „ВіЕйБі Банк” документів вбачається, що за ОСОБА_6  та ОСОБА_6 . зареєстровані за кожним ще автомобілі: за ОСОБА_6 . – ДЕУ Ланос д.н. АР НОМЕР_4  АР, за ОСОБА_6  автобус Мерседес-бенц д.н. АР НОМЕР_5  АМ та автомобіль ЗАЗ 968М д.н. Ф НОМЕР_6  ЗП (а.с. НОМЕР_7 ), які також придбані у період шлюбу. Крім цього, відповідно до виконавчого листа, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя 31.01.2007р. №2-430/07 з ОСОБА_6 . також на користь ВАТ „ВіЕйБі Банк” стягнуто заборгованість у розмірі 11 683,32 грн. та судові витрати у розмірі 132,98 грн. (а.с. 56).  

      Дані обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

    Згідно  ст. 60 Сімейного кодексу України,  майно,  набуте подружжям за час шлюбу,  належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається,  що кожна річ набута за час шлюбу,  крім речей індивідуального користування,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

   Спірний автомобіль придбаний ОСОБА_6  29.11.2005 року під час його перебування у шлюбі з ОСОБА_6 ., він вважається спільною сумісною власністю подружжя.  

    Відповідно до ч.1  ст. 73 СК України,  за зобов'язаннями одного із подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і частку у праві спільної сумісної власності подружжя,  яка виділена йому в натурі.

    У відповідності до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з акту опису " від.27.08.1976 року зі змінами - вирішуючи позов одного з подружжя про виключення з опису належної йому частки майна у спільній сумісній власності подружжя,  суду необхідно врахувати що... майно,  нажите подружжям за час шлюбу є їх спільною сумісною власністю і у випадку поділу його їх частки визнаються рівними. Розмір часток подружжя у спільному майні і яке конкретно майно має бути йому виділено,  суд визначає з врахуванням всього нажитого майна,  включаючи і те,  на яке за законом не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Разом з цим на частку кожного з подружжя має бути виділено як майно,  що підлягало опису,  так і майно що не підлягало опису.

      У відповідності до ч.3 п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності" від 22.12.1995 року частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна,  виділі частки з спільного майна,  зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами.   Таким чином, подання позивачем зазначено позову само по собі є підставою для виділення частки одного з подружжя зі спільної сумісної власності.  

    Позивач  зазнаючи в позовній заяві,  що описаний автомобіль є їх з ОСОБА_6  спільною сумісною власністю,  та ставлячи вимогу про виключення його Ѕ частки з акту опису,  не зазначив яке саме майно слід виділити йому в натурі на його частку,  не зазначив чи є ще і інше спільно - нажите майно подружжя яке не увійшло до акту опису,  що позбавляє суд  можливості виділити частку ОСОБА_6 . у спільній сумісній власності подружжя,  оскільки у відповідності до  ст.  11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі. Питання про поділ спільного майна подружжя позивачем не ставилося,   тому в задоволенні позову необхідно відмовити за недоведеністю позовних вимог.

    Крім цього, спірний автомобіль є неподільною річчю та визнання права власності на Ѕ його частину та виключення її з акту опису само по собі є неможливим.

      У числі загальних засад цивільного законодавства ст.3 ЦК України передбачено   справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ч.3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром надати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Подання позивачем зазначеної заяви до суду  на майна, на яке було накладено арешт в забезпечення виконання рішень суддів по стягненню з   ОСОБА_6  боргу та повне визнання його останнім, на думку суду свідчить про їх недобросовісність та можливість уникнути від сплати боргу, що стало б неможливим при задоволенні позову.    

На підставі   викладеного , керуючись ст..ст. 60, 73 СК України ЦК України, ст.. 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 3, 11, 13, 60, 208, 209, 212 – 215 ЦПК України, суд

           В И Р І Ш И В:

   

В задоволенні позову ОСОБА_10  відмовити.  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

   

    Суддя:                                     М.П. Дзярук

Справа  №2-426/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(резолютивна частина)

13 травня 2009 року                                 м.   Запоріжжя

    Комунарський  районний суд м. Запоріжжя  в складі:

головуючого судді:     Дзярук М.П.,

при секретарі:     Родніковій Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_6 ., третьої особи ОСОБА_7 ., представника третьої особи Батиршина Р.Ю., розглянувши  у відкритому судовому  засіданні в залі суду цивільну