Справа №2а-184/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 липня 2009 р. смт. Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складi:
судді Джерелейко О.Є. при секретарі Палій Л.М.
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі суду смт. Софiївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення та визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації Дніпротперовської області неправомірними,-
В С Т А Н О В И В :
05 червня 2009 року до Софіївського районного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 . Даний позов обґрунтовує тим, що він є інвалідом 3-ї групи по захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В 2007 році позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення 22 січня в розмірі 90,00 гривень, в 2008 році - 23 січня в розмірі 90,00 гривень, вважає, що за 2007 та 2008 рік йому не доплачено 3480 гривень. В зв’язку з цим, позивач просить згідно уточнених позовних вимог (а.с.29-30) визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації при нарахуванні та виплаті йому сум щорічної допомоги на оздоровлення неправомірними, такими, що суперечать ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації здійснити дії по перерахунку та виплаті недоплаченої йому суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки як інваліду 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 3480 гривень, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату.
Позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідачем надано заяву про розгляд справи у відсутність його представника. Відповідно до письмового заперечення на позов (а.с.20-23) відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, оскільки видатки проводяться відповідачем в межах бюджетних асигнувань, відповідно до законів про державний бюджет України на відповідний рік та постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, внесеними постановою від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченнями (а.с.5), та користується пільгами, встановленими Законом України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково з 24.03.1993 року з причини профзахворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджує довідка обласної медико-соціальної експертної комісії на а.с.7.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам ІІІ групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому, відповідно до частин 5 та 7 зазначеної статті Закону, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. (редакція від 06.06.1996 року до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).
Судом встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення за 2007 р. позивачу нарахована та виплачена 22 січня 2007 року у розмірі 90,00 грн. та 23 січня 2008 року також в розмірі 90,00 грн., що підтверджує довідка на а.с.11 та копії розпоряджень за 2007 та 2008 роки про призначення допомоги на оздоровлення (а.с. 33,34 ), тобто в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки п.30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію положень абзаців 2-7 ч.4 ст.48 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп 2007 року визнано, що п.30 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким на період 2007 року зупинено дію ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Згідно із Законом України від 28.12.2007 року частину 4 статті 48 зазначеного Закону було викладено у новій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім»ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов»язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року №107-УІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
З дня ухвалення Конституційним судом України зазначених рішень положення відповідних законів , що визнані неконституційними, втратили чинність.
Листом від 25.05.2009 року Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації на звернення позивача повідомило, що перерахунок допомоги на оздоровлення , отриманої позивачем у 2007 та 2008 році, зробити неможливо, оскільки всі нарахування та виплати здійснено згідно чинного законодавства - згідно з Постановою КМУ №562 від 12.07.2005 та законів України про державний бюджет на відповідний рік (а.с.11).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є парламент - Верховна Рада України. Конституцією не надано права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення, застосуванню підлягають норми ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року з наступними змінами та доповненнями, а не положення постанов Кабінету Міністрів України за № 562 від 12.07.2005 р . «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно приписам ст. 9 КАС України , суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України , міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк, що передбачає ст. 64 Конституції України.
Окрім того, встановлений частиною другою статті 95 Конституції України , частиною другою статті 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Враховуючи, що положення ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на час звернення позивача до відповідача із зверненням щодо недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення (а.с. 10) та на час постановлення судом рішення по даній справі є чинними, тому застосуванню підлягають положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а не положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», чи Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Таким чином Управління праці і соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації протиправно виплачувало позивачу допомогу на оздоровлення в розмірах, передбачених постановою КМУ №562 від 12.07.2005, тоді як такі виплати повинно було здійснювати в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги на оздоровлення – січень 2007 року-становив 400 гривень. Позивач мав отримати у 2007 році допомогу на оздоровлення у розмірі 400 х 4 = 1600 гривень, однак отримав 90 гривень, що підтверджує довідка на а.с.11, тому сума недоплаченої допомоги на оздоровлення складає 1600-90=1510грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги на оздоровлення – січень 2008 року-становив 515 гривень. Позивач мав отримати у 2008 році допомогу на оздоровлення у розмірі 515 х 4 = 2060 гривень, однак отримав 90 гривень, що підтверджує довідка на а.с.11, тому сума недоплаченої допомоги на оздоровлення складає 2060-90=1970грн.
Всього за 2007 та 2008 рік недоплачено допомогу на оздоровлення у сумі 1510 + 1970=3480грн.
Відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.
Таким чином, відповідач має зробити перерахунок щорічної недоплаченої допомоги на оздоровлення, згідно з абз.3 ч.4 ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » за 2007 та 2008 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на момент виплати з урахуванням проведених виплат з цей період ОСОБА_1, як інваліду 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи та забезпечити їх виплату у сумі 3480 (три тисячі чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок .
Позивач звільнений від сплати судових витрат по справі .
Керуючись ст.ст. 122,160-163,167 КАС України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 рік, що не відповідають ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області здійснити перерахунок щорічної недоплаченої допомоги на оздоровлення, згідно з ч.4 ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » за 2007 та 2008 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на момент виплати з урахуванням проведених виплат ОСОБА_1, як інваліду 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи та забезпечити їх виплату у сумі 3480 (три тисячі чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок .
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Софіївський районний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2009 року.
Суддя О.Є.Джерелейко