ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/849/13-a
"10" квітня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баб’юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Бережанському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бережанському та Підгаєцькому районах про визання дій протиправними, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі (далі - позивач, УПФУ в Бережанському районі) звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бережанському та Підгаєцькому районах Тернопільської області (далі - відповідач, Фонд) про визнання неправомірними дій Фонду щодо не включення в акти щомісячної звірки витрат на щомісячну державну адресну допомогу та витрат на доставку та виплату пенсій, які збільшились у зв'язку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги за період з жовтня по грудень 2012 року включно в сумі 44983,80 грн., зобов'язання включити вказані витрати у акти звірки і відшкодувати їх.
Сторони в судове засідання не з'явились, подали клопотання про слухання справи за відсутності їх представників, а відтак, керуючись ч.4 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази які містяться в матеріалах справи суд встановив наступні обставини.
В період з жовтня по грудень 2012 року УПФУ в Бережанському районі особам, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та особам, які втратили годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що проживають на території Бережанського району виплачено адресну допомогу.
При складені між Актів щомісячної звірки витрат по особовим справах потерпілих за жовтень-грудень 2012 року, відповідачем не прийнято до заліку суми виплаченої УПФУ в Бережанському районі Тернопільської області за вказаний період державної адресної допомоги та витрат на доставку та виплату пенсій, які збільшились у зв'язку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги в загальній сумі 44983,80 грн., що підтверджується таблицями розбіжностей які містяться в матеріалах справи. Спору щодо правильності підрахунку сум, зазначених в актах звірки і таблиці розбіжностей між сторонами немає.
Викладені обставини підтверджується наданими позивачем та дослідженими в судовому засіданні копіями таблиць розбіжностей за вказані періоди та актами щомісячної звірки по особових справах потерпілих, і не оспорюються відповідачем.
Оцінивши вказані обставини справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до ст.ст. 1, 4 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі – Основи) залежно від страхового випадку є такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв’язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров’я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним своїх трудових обов’язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону № 1105-XIV Фонд зобов’язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов’язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XIV.
Відповідно до цієї статті Фонд зобов’язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров’я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Кабінет Міністрів України Постановою «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» № 265 установив, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв’язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім’ї 100 відсотків, на двох – 120 відсотків, на трьох і більше – 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 постанови № 265 встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Вирішуючи питання про те, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до статті 46 Закону № 1105-XIV кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Суд враховує той факт, що аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 6 червня 2011 року у справі №21-57а11 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лисянському районі Черкаської області про визнання протиправною відмови у відображенні в акті щомісячної звірки витрат та стягнення державної адресної допомоги.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Крім того, при вирішенні даного спору, суд приходить до висновку, що обраний у даній справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права - не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат, з огляду на наступне.
Згідно висновків Верховного Суду України з цього питання (постанови від 20 березня 2007 року у справах №№ 21-1087во06 та 21-897во06 та інші) Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003року, - не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірок - розраховане на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів чи включення та відшкодування сум грошових коштів (витрат) з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань України, вимоги про відшкодування таких сум вирішуються в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не вимоги про зобов'язання включення зазначених сум витрат до щомісячних актів звірок, підписання додаткових актів звірки чи зобов’язання прийняти до заліку відповідні витрати.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати по справі згідно ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись, ст.ст. 2, 69, 70, 71, 77, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову Управління пенсійного фонду України в Бережанському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бережанському та Підгаєцькому районах Тернопільської області про визнання неправомірними дій Фонду щодо не включення в акти щомісячної звірки витрат на щомісячну державну адресну допомогу та витрат на доставку та виплату пенсій, які збільшились у зв'язку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги за період з жовтня по грудень 2012 року включно в сумі 44983,80 грн., зобов'язання включити вказані витрати у акти звірки і відшкодувати їх - відмовити в повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.