ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
27.03.07 Справа № 4/133-8/154
ПОСТАНОВА
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Скрутовського П. Д.
суддів Онишкевича В. В.
Слуки М. Г.
розглянув апеляційну скаргу ВАТ «Прикарпаттяобленерго»в особі Івано-Франківського РЕМ № 402-1053 від 30.10.2003 р.
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2003 р.
у справі № 4/133-8/154
за позовом ВАТ «Прикарпаттяобленерго»в особі Івано-Франківського РЕМ
до ЗАТ «Радіотехніка», м. Івано-Франківськ
про стягнення заборгованості в розмірі 1 417, 91 грн.
за участю представників сторін:
від позивача (скаржника) –явка необов’язкова –Іванишин В. І. –юрист (довіреність № 829 від 23.03.2007 р.)
від відповідача –явка необов’язкова –не з’явився
Представнику позивача (скаржника) роз’яснені права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2003 р. було прийнято до свого провадження і призначено до розгляду апеляційну скаргу на 26.12.2003 р., ухвалою від 26.12.2003 р. розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача на 20.01.2004 р., а ухвалою від 20.01.2004 р. провадження по даній апеляційній скарзі було зупинено до отримання Львівським апеляційним господарським судом постанови Вищого господарського суду України у справі № 4/813-26/73, ухвалою від 12.03.2007 р. провадження у справі було поновлено згідно відповіді ВАТ «Прикарпаттяобленерго»на запит апеляційного господарського суду, явка сторін не була визнана обов’язковою.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2003 р. у справі № 4/133-8/154 за позовом ВАТ «Прикарпаттяобленерго»в особі відокремленого підрозділу Івано-Франківського РЕМ до ЗАТ «Радіотехніка»про стягнення 1 417, 91 грн. додатково нарахованих коштів за перевищення договірної величини споживання електроенергії в квітні 2003 року в позові відмовлено.
При винесенні свого рішення, місцевий господарський суд керувався нормами ст.ст. 161, 162 ЦК України, а також положеннями укладеної між сторонами угоди від 19.03.1993 р. (в редакції додаткової угоди від 02.01.1999 р.) про користування електроенергією № 1051 та мотивував його тим, що позивач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання щодо доведення абоненту граничної величини споживання електроенергії в квітні 2003 року, у зв’язку з чим суд не може зробити висновок про дотримання або перевищення позивачем граничного рівня споживання електроенергії. Також господарський суд першої інстанції зазначив, що повідомлення ВАТ «Прикарпаттяобленерго»№ 402-358 від 14.05.2003 р. не підтверджує факту належного виконання позивачем вищевказаного зобов’язання, оскільки датоване травнем 2003 року, а нарахування були проведені за квітень цього ж року. Крім цього, місцевий господарський суд вважає, що посилання позивача на положення Постанови Кабінету міністрів України № 475 від 09.04.2002 р. «Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам»не може бути підставою для задоволення позову, оскільки доказів внесення змін до договору між сторонами у встановленому законом порядку суду не надано.
Скаржник, позивач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Івано-Франківської області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення і прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги, посилаючись на доцільність застосування Постанови Кабінету міністрів України № 475 від 09.04.2002 р. «Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам»з огляду на ст. 4 ЦК УРСР, відповідно до якої акти органів влади є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов’язків, а також звертається до ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», згідно яких споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальнику 5-кратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, а санкції застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України. Крім цього, апелянт посилається і на Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 09.04.2002 р. № 475, і на Правила користування електроенергією, затверджені Постановою НКРЕ № 928 від 22.08.2002 р.
Представник скаржника (позивача) у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України, не подав відзиву на апеляційну скаргу, а також не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 2191809.
Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача (скаржника) у судовому засіданні, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав:
Як вбачається із матеріалів справи, 19.03.1993 року сторони у справі уклали між собою угоду на користування електроенергією № 1051, відповідно до умов якої Івано-Франківське обласне підприємство електромереж (енергопостачальник) зобов’язується відпускати електроенергію КП «Радіотехніка»(абоненту) в межах дозволеної потужності згідно технічних умов, а КП «Радіотехніка»(абонент) зоббов’язується знімати покази лічильників і приносити звіт на 20 число кожного місяця і забезпечити поступлення коштів на рахунок енергопостачальної організації до 20 числа місяця.
П. 4 вказаної угоди встановлено річний відпуск електроенергії.
02.01.1999 р. у зв’язку із зміною форми власності ДАЕК «Прикарпаттяобленерго»на ВАТ «Прикарпаттяобленерго»вищезгадану угоду було доповнено додатком, відповідно до п. 3 якого абонент зобов’язується передавати в день зняття показників лічильників в енергопостачальну організацію звіт про використану електроенергію за розрахунковий місяць. Днем зняття показників лічильників встановлюється 19 число кожного місяця.
Даним додатком до угоди доповнено п. 4, відповідно до змісту якого енергопостачальна організація доводить абоненту граничні рівні споживання електроенергії до початку розрахункового місяця пропорційно оплаті за минулий місяць, тобто збільшення заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію пропорційно зменшує розмір визначеного ліміту до повного погашення боргу.
Згідно доповненого п. 5 угоди № 1051, абонент зобов’язується сплачувати, в тому числі додаткову оплату за перевищення доведених величин, за використану електричну енергію грошовими коштами протягом 5 днів після закінчення розрахункового періоду. В разі не проведення повного розрахунку за спожиту електроенергію в термін, зазначений у даному пункті, абонент сплачує пеню в розмірі 0, 5 % від суми прострочення, але не більше встановленого законом розміру.
Умовами укладеної між сторонами угоди, враховуючи додаток до неї, передбачено, що в разі перевищення доведених величин абонент сплачує 5-кратну вартість електроенергії, спожитої понад дозволений рівень. Крім цього, визначено орієнтовну суму продажу електроенергії за рік, що становить суму 960 грн.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про електроенергеьтку», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам 5-кратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 24.03.1999 р. № 441, за підсумками місяця (поточного розрахункового) гранична величина споживання електричної енергії (на цей місяць) для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. Тобто, коригування здійснюється за результатами оплати для розрахункового періоду, протягом якого була спожита електрична енергія. Дата закінчення розрахункового періоду (дата, коли мають бути зняті покази розрахункових засобів обліку) та дата остаточного розрахунку за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію мають бути зазначені в договорі.
Фактичне споживання електроенергії відповідачем в квітні 2003 року, відповідно до рахунку на додаткове нарахування № 402-358 від 14.05.2003 р., становить 2030 кВт. Год., коли договірна величина становить 365 кВт. Год.
Так, ВАТ «Прикарпаттяобленерго»визначено, що сума, яка підлягає до оплати споживачем, становить 1 417, 91 грн., враховуючи те, що електроенергія, яка не оплачена, вважається спожитою понад кількість, обумовлену договором і на неї проводиться нарахування підвищеної плати згідно норм ст. 26 вищевказаного Закону.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», санкції, передбачені ст. 26 цього Закону, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України. Згідно п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживача, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 475 від 09.04.2002 р., за підсумками місяця гранична величина споживання електроенергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.
Положення про коригування граничних величин електроспоживання за підсумками місяця, беручи до уваги проведену оплату, регулюються п. 5.3 Правил користування електроенергією, затверджених Постановою НКРЕ № 928 від 22.08.2002 р., що є обов’язковими для постачальників електроенергії та споживачів –юридичних осіб.
ЗАТ «Радіотехніка»було проведено коригування граничної величини електроспоживання у квітні 20003 року до рівня фактичної оплати. Однак, використана електроенергія у квітні місяці була оплачена відповідачем 06.05.2003 р., що є порушенням договірних термінів оплати, про які зазначалося вище.
Отже, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не можуть бути підставою відмови у позові, оскільки відповідно до п. 7 додатку до угоди, абонент (відповідач) зобов’язаний сплатити вартість використаної електроенергії грошовими коштами протягом 5 днів після закінчення розрахункового періоду, тобто з 20 квітня 2003 року за квітень місяць. Фактично, як зазначив і відповідач, оплату проведено лише 06.05.2003 р.
Оскільки споживання електроенергії понад встановлені граничні величини є правопорушенням у сфері електроенергетики, то за це передбачена штрафна санкція ст. 26 Закону України «Про електричну енергію», яка і була застосована до ЗАТ «Радіотехніка».
Таким чином, враховуючи наведене, п. 2 Додатку до угоди № 1051 від 02.01.1999 р., а також норми чинного законодавства України і практику Вищого господарського суду України щодо перегляду матеріалів справ в касаційному порядку з аналогічним предметом спору, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області прийняте з неповним врахуванням норм чинного законодавства України, а також порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101-105 ГПК України, -
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ВАТ «Прикарпаттяобленерго»задоволити;
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2003 р. у справі № 4/133-8/154 скасувати;
3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ВАТ «Прикарпаттяобленерго»в особі Івано-Франківського РЕМ задоволити повністю;
4. Судові витрати по справі і апеляційній скарзі віднести на відповідача;
5. Видання наказів доручити місцевому господарському суду;
6. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
7. Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий-суддя П. Д. Скрутовський
Суддя В. В. Онишкевич
Суддя М. Г. Слука