У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова  від 15 квітня 2009 року  у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

                                                в с т а н о в и в:

     В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постановити рішення, яким змінити заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.04.2009 року, додатково стягнувши  з відповідача 3414 грн. 19 коп. збитків та змінити розмір стягнутих судових витрат судового збору за розгляд справи в суді 1 інстанції в сумі 135 грн. 63 коп., додатково стягнути за надання правової допомоги  в суді першої інстанції суму 300 грн., стягнути витрати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 25 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  цивільних справ в суді апеляційної інстанції в розмірі 30 грн. та витрати за надання правової допомоги в апеляційному суді в сумі 300 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.   

     Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на його користь:

-   по договору позики  936,53 грн. - 3% річних, 2883,85 грн. - відсотки за користування позикою,  6323,52 грн. - індексу інфляції, а всього 10143,90 грн.;

-   судовий збір в розмірі 101,43 грн.;

-   30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи;

-   360 грн. витрат з інформування учасника цивільного процесу про хід і результати розгляду справи.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

    Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок місцевого суду про недоведеність позивачем того, що несвоєчасним виконанням зобов'язань відповідач заподіяв йому шкоду в розмірі 3414 грн. 19 коп. не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки розрахунок розміру збитків (упущеної вигоди) був наданий в позовній заяві. Крім того, апелянт зазначає, що суд необґрунтовано не стягнув 300 грн. судових витрат за надання правової допомоги через непредставлення суду договору про надання правової допомоги, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та позивачем, оскільки в силу ст.ст. 206, 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму менше 20 неоподатковуваних мінімумів (до 340 грн.)  укладаються в усній формі, а тому суд не мав законних підстав вимагати надання такого договору.

     Вислухавши суддю - доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті  і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

     Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи в суді рішення суду про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 не виконано, а тому, керуючись положеннями ст.ст. 625, 1046-1050 ЦК України, стягнув 3% річних, інфляційні виплати, проценти на рівні облікової ставки НБУ. Виходячи з недоведеності вимог про заподіяння позивачу  шкоди несвоєчасним виконанням зобов'язання, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків та не знайшов підстав для задоволення вимог про стягнення 300 грн. за складання та друкування позовної заяви.   

      Даний висновок суду першої інстанції відповідає зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, та нормам чинного законодавства .

     По справі встановлено,  що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 липня 2004 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 6806 грн. 80 коп. за договором позики, 1456,66 грн. відшкодування інфляції, 3% річних у сумі 629,90 грн., 7% річних за 2004 рік у сумі 237,59 грн., а всього - 9130 грн. 95 коп.(а.с. 5).

     Ухвалою від 19 вересня 2006 року Новозаводського районного суду м. Чернігова оголошено розшук боржника ОСОБА_2, виконання виконавчого провадження про стягнення боргу за виконавчим листом по вищевказаному рішенню суду призупинено до розшуку боржника (а.с. 6).

     Враховуючи, що зобов'язання по поверненню боргу ОСОБА_2 не виконано, суд першої інстанції підставно захистив право позивача на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625, 1048, 1050 ЦК України, як відповідальність за невиконання грошового  зобов'язання.

    Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованої відмови суду у стягненні збитків (упущеної вигоди) в розмірі 3414 грн. 19 коп. не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до  п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України під упущеною вигодою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено, а посилання апелянта на можливість розміщення своєчасно неповернутих коштів на депозитному вкладі в ВАТ банк «БІГ Енергія» і отримання в зв'язку з цим 16,9% річних, апеляційний суд не розцінює як втрати, яких  позивач фактично, дійсно зазнав внаслідок порушення його цивільного права.

    Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованої відмови у стягненні  на користь ОСОБА_1 300 грн. судових витрат, виходячи з наступного.

    Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України до витрат на правову допомогу відносяться витрати, пов'язані з правовою допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права.

   Згідно статті 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

   Як вбачається з квитанції від 11 лютого 2009 року (а.с. 10), ОСОБА_1 були сплачені кошти в розмірі 300 грн. ФОП ОСОБА_3 за друкування та складання позовної заяви.

    ФОП ОСОБА_3 не є адвокатом,  ухвалою суду, як особа, що надає правову допомогу, до участі у справі не допускалась, а тому витрати в розмірі 300 грн. не можна віднести до судових витрат і вони не підлягають відшкодуванню.    

    Враховуючи викладене, рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, постановлено з додержанням норм матеріального  та процесуального  права, підстави для його скасування відсутні.

    Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324  ЦПК України, апеляційний суд ,-

                                                    у х в а л и в:

      Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

      Заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2009 року - залишити без змін.

      Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення.      

            Головуючий                                           Судді: