ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.07.2009  року                                                            Справа № 17/21

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Іноземцевої Л.В.

суддів                                        Бородіної Л.І.          

                                        Перлова Д.Ю.                              

Склад судової колегії змінено розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.07.2009

при секретарі                    

судового засідання          Яковлевій І.А.

за участю представників сторін:

від позивача                    не прибув;

від відповідача                    Литвин І.А., дов. № 4834 від 20.07.2009, провідний

                                        спеціаліст; Целютін С.О., дов. № 1873 від

18.03.2009;

          від 3-ї особи                              Колеснікова С.Б., дов. № 14-12/1-16 від 31.12.2008,

                                                  заступник начальника юридичного відділу;

          за участю прокурори Артемівського району м.Луганська

Луценко О.В., посвідчення № 720 від 20.01.2009, помічник прокурора

Розглянув

апеляційну скаргу                    Приватної автофірми „Комфорт”,

м.Донецьк

на ухвалу

господарського суду           Луганської області

від                                         25.05.2009

у справі                               № 17/21 (суддя –Фонова О.С.)

за позовом                               Приватної автофірми „Комфорт”,

м.Донецьк

                                        

до відповідача                     Відділу державної виконавчої служби

                                        Артемівського районного управління юстиції у

                                        м.Луганську

Суддя –доповідач

Л.В.Іноземцева

3-тя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на

предмет спору на

стороні відповідача          Головне управління державного казначейства

                                        України в Луганській області, м.Луганськ

          про                                        відшкодування збитків у сумі 119989 грн. 07 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.05.2009 (суддя   Фонова О.С.) припинено по пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального   кодексу   України  (далі  по  тексту  – ГПК   України)  провадження у справі №17/21 за позовом Приватної автофірми "Комфорт" (ПА "Комфорт"), м.Донецьк, до Відділу державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції у м.Луганську (ВДВС Артемівського РУЮ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління державного казначейства України в Луганській області (ГУ ДКУ), м.Луганськ, про   відшкодування збитків у сумі 119989 грн. 07 коп., державне мито в сумі 1199 грн. 89 коп. стягнуто з позивача.

Припиняючи провадження у справі суд послався на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АГ № 459471, за змістом яких станом на 24.01.2006 відносно Відділу державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції вчинено державну реєстрацію припинення юридичної особи, що згідно пункту 6 частини 1 статті 80 ГПК України унеможливлює вирішення спору і є підставою для припинення провадження у справі.

Стягуючи з позивача державне мито суд зазначив, що неодноразово витребував у позивача докази сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, однак, позивачем доказів сплати суду не надано, у зв’язку з чим державне мито підлягає стягненню судом в доход державного бюджету. При цьому суд вказав, що правила  частини 1 статті 86 Закону України "Про виконавче провадження" щодо звільнення позивача від сплати державного мита не застосовується в разі подання позову про відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, оскільки органи державної виконавчої служби  не є юридичними особами, про яких ідеться  у частині 1 статті 86 Закону України "Про виконавче провадження", що також підтверджується правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеній в інформаційному листі від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році".

Приватна автофірма "Комфорт" (ПА "Комфорт") – позивач у справі не погодилась з ухвалою суду  і подала апеляційну скаргу, в якій  просить ухвалу господарського суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням норм  процесуального права і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог (а. с. 110 - 111).

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Із пояснень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, наданих суду першої інстанції, вбачається, що в системі органів виконавчої служби відбулося реформування територіальних управлінь державної виконавчої служби, але все це ніяк не стосується ліквідації відділу державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції у м.Луганську. Тому припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 ГПК України є неправомірним.

Крім того в абзаці 4 пункту 9 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних з відшкодуванням шкоди" зазначено, що оскільки відшкодування шкоди заподіяної державним виконавцем, здійснюється за рахунок держави, господарським судам немає підстав припиняти провадження у справі або відмовляти в позові у зв’язку з ліквідацією відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

ПА "Комфорт" вже сплачувала до державного бюджету України державне мито при розгляді справи по суті до ЗАТ "Луганський ливарно –механічний завод" в повному обсязі.

А на державній виконавчій службі відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" лежить обов’язок проводити стягнення коштів з боржника.

А ствердження та припущення у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 про те, що органи державної виконавчої служби ні є юридичними особами суперечить нормам Закону України "Про державну виконавчу службу" та створює правову колізію для зловживання та висловлювання законодавства на свій розсуд.

У судове засідання 20.07.2009 апеляційної інстанції заявник апеляційної скарги не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників державної виконавчої служби та 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

в с т а н о в и в:

04.02.2009 ПА "Комфорт" подала позов у господарський суд Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції у м. Луганську про стягнення збитків в сумі 119989 грн. 07 коп. (а. с. 2 - 3).

Позовні вимоги з посиланням на статті 5, 25, 86 Закону України "Про виконавче провадження", статті 22, 599, 660 Цивільного кодексу України (далі по тексту –ЦК України) обґрунтовано тим, що відповідачем з січня 2000 року не вжито ніяких заходів по виконанню наказу від 13.01.2000 № 2/398 господарського суду Луганської області, яким на користь позивача стягнуто з ЗАТ "Луганський ливарно –механічний завод" 119989 грн. 07 коп.

Законом України "Про виконавче провадження" встановлено строк провадження виконавчих дій, а саме –шість місяців. Проте, ПА "Комфорт" ніколи не повідомлялась ВДВС Артемівського РУЮ про хід виконавчого провадження, ніколи не повідомлялось про те, що господарським судом Луганської області відносно боржника ЗАТ " Луганський ливарно –механічний завод"  розпочато справу про банкрутство.

04.02.2009 господарським судом Луганської області  позовну заяву ПА "Комфорт" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 17/21, справа призначена до розгляду на 19.02.2009 (а. с. 1).

Одночасно суд відповідно до статті 27 ГПК України залучив до участі  у справі у якості 3-ї особи  на стороні відповідача –Головне управління  державного казначейства України в Луганській області.

Суд неодноразово  відкладав розгляд справи, оскільки сторони не виконували вимог суду, викладених у відповідних ухвалах, відповідач не забезпечував участь свого  представника в судове засідання і не подавав  витребувані судом документи (а. с. 34, 39).

За цих обставин заступником голови суду було продовжено строк розгляду даної справи на один місяць, про що винесено відповідну ухвалу (а. с. 51).

15.04.2009 господарським судом одержано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, якою державний реєстратор повідомив, що 24.01.2006 проведена державна реєстрація  припинення юридичної особи –відділу державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції у м. Луганську в результаті її ліквідації, що не пов’язано з реорганізацією (а. с. 95 - 96).

25.05.2009 господарський суд оскаржуваною ухвалою припинив провадження у даній справі з підстав викладених вище (а. с. 103 - 104).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосу вання місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Наказ господарського суду Луганської області від 13.01.2000 № 2/398 позивачем був переданий на виконання відділу державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції у м.Луганську (а. с. 10).

Позивач вважає, що неправомірними діями (бездіяльністю) цього відділу, йому завдано шкоду, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду, особою відповідною за позовом (відповідачем) позивач зазначає – відділ державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції у м.Луганську.

Проте, протягом 2005 –2006 років в системі органів державної виконавчої служби відбулися зміни.

Відповідно до Закону України від 23.06.2005 № 2716 „Про внесення змін до Законів України „Про державну виконавчу службу” та „Про виконавче провадження”, постанови КМУ від 23.04.2005 № 320 „Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства юстиції”, наказу Міністерства юстиції від 19.08.2005 № 1482/к „Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції” було ліквідовано відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції, у тому числі міських управлінь юстиції.

Відповідно до наказу Департаменту державної виконавчої служби від 19.08.2005 № 3/к було створено державні виконавчі служби у Автономній Республіці Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

У зв"язку з чим 24.01.2006 була здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи Відділу державної виконавчої служби Артемівського управління юстиції у м.Луганську –особи, що є відповідачем у даній справі.

Проте, позивач, не зважаючи на відомості з ЄДР, наполягає, що належним відповідачем є ліквідований відділ.

Зважаючи на те, що виконавче провадження за наказом господарського суду № 2/398 було порушено ще у 2000 році, позивач до звернення з цим позовом до суду повинен був з огляду на процеси реформування протягом 2005 –2006 років в системі виконавчої служби з"ясувати стан виконавчого провадження, особу, у якій на виконанні знаходиться наказ і враховуючи ці обставини визначитися з відповідачем. Позивач також протягом розгляду справи в суді мав можливість заявити суду клопотання про заміну відповідача, проте, позивач не скористався наданим йому правом.  

          За цих обставин апеляційна інстанція, зважаючи на відсутність клопотання позивача про заміну відповідача, вважає цілком правомірним висновок місцевого суду про припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 ГПК України у зв"язку з ліквідацією сторони –відповідача у справі. Зазначена правова позиція підтверджується судовою практикою Вищого господарського суду в аналогічних справах (а. с. 57 - 59).

          

          Доводи заявника апеляційної скарги про те, що особою відповідальною за шкоду, заподіяну державним виконавцем, є держава, а тому не має значення для вирішення даного спору факт ліквідації відділу державної виконавчої служби відхиляються з огляду на встановлені ГПК України і обрану позивачем форму судового процесу –позовне провадження, сторонами якщо є позивач і відповідач. Незважаючи на те, що держава відповідає за шкоду, заподіяну органом державної влади, держава відповідно до статті 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

          

          Згідно статті 45 ГПК України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

          Пільги щодо сплати державного мита встановлені статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 "Про державне мито". Декретом не передбачено звільнення від сплати державного мита позивачів за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження. А тому суд першої інстанції правомірно оскаржуваною ухвалою стягнув з позивача державне мито, оскільки державне мито не сплачено ним при подачі позову.

          Правова позиція Вищого господарського суду України щодо сплати державного мита при подачі позову на підставі статті 86 Закону України "Про виконавче провадження" викладена в інформаційному листі від 11.04.2005 № 01-8/344 цілком узгоджується з вищенаведеними нормами чинного законодавства, яким врегульовано порядок сплати державного мита. Аналогічні положення щодо порядку сплати державного мита викладені у пунктах 21, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".

    

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Приватної автофірми "Комфорт" на ухвалу від 25.05.2009 господарського суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України су дові витрати по оплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на позивача - заявника апеляційної скарги.   

Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу Приватної автофірми "Комфорт"  на ухвалу господарського суду Луганської області від 25.05.2009 у справі №17/21 залишити без задоволення.

2.  Ухвалу господарського суду Луганської області від 25.05.2009 у справі №17/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.          

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                            Л.В.Іноземцева

Суддя                                                                                 Л.І.Бородіна

Суддя                                                                                Д.Ю.Перлов