Справа № 2-а-974/09р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2009 року Лебединський районний суд
Сумської області
в складі: судді Подопригора Л.І.
при секретарі Єрмаковій Н.І.
з участю позивача Василенко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Ульяновського взводу ДПС при УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Ульяновського взводу ДПС при УМВС України про скасування постанови ВА № 045568 від 03.03.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 03 березня 2009 року інспектором ДПС Ульяновського взводу Зубаренко В.В. Кіровоградській області була винесена постанова про накладення на нього адміністративного штрафу в розмірі 255 грн. за порушення Правил дорожнього руху, а саме начебто 03.03.209 року він керуючи автомобілем « Мерседес-Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1, на 242 км автодороги Київ- Одеса , перевищив встановлену швидкість руху на 32 км/год, рухався із швидкістю 122 км/год, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
Позивач з такими діями інспектора ДПС відділу ДАІ не погоджується оскільки 03 березня 2009 року він не керував вказаним транспортним засобом, а знаходився в м. Суми, що може підтвердити свідок ОСОБА_2 Право керування на вказаний автомобіль на підставі нотаріальної довіреності від 10 грудня 2008 року мають сім чоловік в тому числі і він, але він не є власником цього автомобіля. Якщо перевищення швидкості фіксувалося приладом « Візір», то це фіксування відбулося не в автоматичному режимі , а за допомогою інспектора ДПС і відповідно до положень КУпАП та Закону України « Про дорожній рух» у разі порушення Правил дорожнього руху України , водій повинен бути зупинений , постанову складено на місці, а у випадку незгоди з порушенням – повинен бути складений протокол, у порядку передбаченому ст.256 КУпАП. Крім того постанова про накладення на нього стягнення була направлена йому поштою через 15 діб після винесення постанови. Тому просить суд скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.
У судовому засiданнi позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі. При цьому зазначив, що фіксація порушення Правил здійснювалася не в автоматичному режимі , а інспектором ДПС, тому притягнення його до відповідальності вчинено з порушенням вимог ст. 254 та 258 КУпАП, якими встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Оскільки такий протокол не складався, то відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, так як не встановлений факт порушення ним Правил. Крім того про винесену постанову він нічого не знав і дізнався про накладення на нього стягнення тільки 24 березня 2009 року. Тому вважає, що є підстави для поновлення строку на оскарження вказаної постанови, тому просить поновити йому строк оскарження цієї постанови, а постанову скасувати, як незаконну в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча і був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але надіслав до суду заперечення в яких попросить відмовити у задоволенні позову Василенко М.І.
Вислухавши позивача, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов обґрунтований, позовні вимоги витікають з адміністративних правовідносин i на пiдставi ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягають задоволенню, так як у судовому засiданнi було встановлено, що: 03 березня 2009 року інспектором ДПС Ульяновського взводу Зубаренко В.В. Кіровоградській області була винесена постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу в розмірі 255 грн. за порушення Правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості руху на 32 км/год на 242 км автодороги Київ- Одеса , рухався із швидкістю 122 км/год, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
Судом встановлено, що контроль руху автомобіля, який зображено на фотознімку та не належить позивачеві за допомогою радіолокаційного вимірювача швидкості « Візир» здійснював інспектор ДПС Ульяновського взводу ДПС при УМВС України в Кіровоградській області Зубаренко В.В. , що на думку суду є свідченням того, що фіксація правопорушення всупереч вимог ч.1 ст. 14-1 КУпАП здійснювалася технічними засобами, які працювали не в автоматичному режимі, оскільки його включення виключення, а також спрямування дії здійснювалось особою з урахуванням дорожньої обстановки та інших обставин, які могли суттєво вплинути на об’єктивність та результати встановлення факту порушення Правил.
Відповідно ж до названої норми КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото і кінозйомки, відеозапису притягаються власники ( співвласники) транспортних засобів.
З фотографії з зафіксованим порушенням , доданої до постанови про вчинення адміністративного правопорушення вбачається, що неможливо ідентифікувати місце скоєного правопорушення, а саме наявність на ділянці дороги, яка зафіксована на фотографії дорожнього знаку « Обмеження максимальної швидкості 90 км/год.»
В зв’язку з цим суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення ч.6 ст. 258 КУпАП як на підставу для притягнення особи до відповідальності без складання протоколу. Суд вважає , що в даному випадку особа, яка здійснювала фіксацію та виявила правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою радіолокаційного вимірювача швидкості « Візір» повинна була відповідно до ч.1 ст. 254 КУпАП скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення, керуючись при цьому положенням ст. 256 КУпАП.
Так як цього не було зроблено , що суперечить вимогам вказаних норм КУпАП, суд вважає безпідставним та незаконним притягнення позивача до адміністративної відповідальності з цих підстав.
Судом встановлено, що притягнення позивача до відповідальності за викладених вище умов здійснено з порушенням вимог ч.1 ст. 268 КУпАП , згідно з якими справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи , яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Ці вимоги закону відповідачем були грубо порушені, а тому і з цих підстав суд вважає притягнення позивача до адміністративної відповідальності незаконним.
Судом встановлено також, що позивачем строк на звернення до суду за захистом порушеного права пропущено з поважних причин , оскільки постанову про накладення на нього адміністративного стягнення він отримав після спливу 10 днів з дня винесення постанови про це, а про її винесення та застосування стягнення він не знав та по обставинах справи знати не міг.
Отже судом встановлено, що позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху притягнуто незаконно, а тому постанова про це та накладення на нього адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа закриттю.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 6,10,11,12,14,70,71,99,102, 159-163 КАС України ,-
ПОСТАНОВИВ:
Вважати причину пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом свого права поважною та поновити пропущений ним строк.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ВА № 045568 від 03 березня 2009 року про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Харківської області через Лебединський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня проголошення постанови та поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя