Справа № 11-421/06                                      Головуючий у 1 інстанції Шляхов В. І.

Категорія ст. 289 ч. 2 КК                             Доповідач Навозенко Л. С.

УХВАЛА       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29  червня  2006     року  колегія суддів  судової палати  з кримінальних  справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :

Головуючого Навозенко Л. С. суддів Акуленко С. О., Борисенка І. П. з участю прокурора Шваб Л. В. адвоката ОСОБА_2.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу

за апеляцією    засудженого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2  в інтересах

засудженого ОСОБА_1

на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 4 травня 2006

року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, з професійно-технічною освітою, нежонатий, не працюючий, житель АДРЕСА_1, раніше судимий 25 лютого 2004 року за ст. ст. 185 ч. З, 69 КК України до З місяців арешту; 24 травня 2005 року за ст. ст. 309 ч. 1, 75, 76 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком 1 рік; 23 грудня 2005 року за ст. ст. 309 ч. 2, 69, 71 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі, -

засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі за ст. 5 ч. З КК

України без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання 5 років позбавлення волі за ст. 5 ч. З КК України без конфіскації майна.

З засудженого ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 2680 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що в ніч з 2 на 3 жовтня 2005 року проник до приміщення гаражу потерпілого ОСОБА_3, що по АДРЕСА_2, та без дозволу власника, незаконно заволодів мотоциклом „ІНФОРМАЦІЯ_3", завдавши потерпілому збитки в сумі 2600 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, врахувати його розкаяння, те що у нього батьки пенсійного віку та призначити йому більш м'яке покарання.

Адвокат ОСОБА_2 в апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить врахувати конкретні обставини справи, дані про особу засудженого, те що він добровільно заявив про скоєний злочин, щире каяття засудженого та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Вислухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляцію засудженого та свою апеляцію і просив вирок суду змінити, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що підстав для задоволення апеляції не має.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 визнав свою вину і пояснив, що в ніч з 2 на 3 жовтня 2005 року він дійсно проник до гаражу потерпілого та таємно заволодів його мотоциклом, який разом зі своїм знайомим Олександром переправили в м. Чернігів. Що сталось потім з мотоциклом він не знає.

Крім визнання вини самим засудженим його вина у скоєні злочину підтверджується свідченням потерпілого ОСОБА_3 про те, що у нього був викрадений мотоцикл. Вранці він по слідам мотоцикла дійшов до дороги при в'їзді на АДРЕСА_3, але там сліди губились. Вартість мотоцикла становила 2600 грн., а також там був і комплект ремонтних ключів, які він оцінив у 80 грн.

У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину, правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції.

/

Дії засудженого ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України.

Міра покарання засудженому ОСОБА_1 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості скоєного злочину, даних про особу засудженого, того що він раніше неодноразово судимий, суд врахував щире каяття засудженого, явку з повинною і призначив засудженому покарання в межах мінімальної санкції статті. Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Суд при призначенні покарання врахував всі пом'якшуючи обставини в тому числі і ті на які є посилання в апеляціях засудженого та його захисника. Підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення більш м'якого покарання ніж передбачено санкцією закону колегія суддів не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 4 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

З