Судове рішення #5525074

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  


20 липня 2009 р.   Справа № 14/81   


за позовом              Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1  

                                 АДРЕСА_1

до відповідача       ТзОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів"  

                                 вул. Визволення,2, м.Надвірна, Надвірнянський район,

                                 Івано-Франківська область, 78400

   

Представники:

Від позивача:  ОСОБА_1, підприємець, (свідоцтво НОМЕР_1 від 14.03.08 )

Від відповідача: не з"явились

Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 10 095,29грн.

      В засіданнях суду 15.07.09 та 17.07.09 оголошувались перерви.

      Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-невиконання відповідачем умов договору  №16/05 на закупівлю молока і молочних продуктів в рахунок регіонального замовлення у 2006р. від 01.05.06, а саме: п.2.3, котрий передбачає  проводити оплату за продукцію (молоко) своєчасно;

-акт звірки розрахунків від 19.09.06 підписаний сторонами, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 31 741,26грн.;

-частковий розрахунок продукцією на суму 30 041,26грн.;

- ст.625 Цивільного кодексу України, згідно якої відповідачу нараховано 3% річних від простроченої суми та інфляційні за весь час прострочення.

      Відповідач  в засідання суду не з"явився, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення засідання суду. В попередніх судових засіданнях проти позовних вимог позивача заперечував. Свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву б/н від 06.07.09 та додатковому відзиві б/н від 05.07.09 та мотивує її наступним:

- відсутністю на товарно-транспортних     накладних деяких  реквізитів;

-те, що спеціалізовані товарні накладні  належать ДП «Екосир»і не мають відношення до заявлених позовних вимог позивача;

-те, що підпис в  зазначеному договорі не належить директору ТзОВ «Надвірнянським завод молочних продуктів»Талкову Т.І., взірець підпису якого містить примірник статуту цього підприємства і не співпадає з підписом в договорі;

-необгрунтованістю та незаконністю вимог позивача.

  Заслухавши представника позивача та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

  Між сторонами 01.05.06 укладений договір  №16/05 на закупівлю молока і молочних продуктів в рахунок регіонального замовлення у 2006р.

    В засіданні суду позивач зазначив, що відповідно до даного договору від продав, а відповідач купив молоко на суму 31 741,26грн., проте не оплатив за продукцію. зазначає, що відповідач  розрахувався  продукцією на суму 30 041,26грн., залишок боргу - 1 700,00грн.

     Позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу  3 % річнх від простроченої суми в розмірі 100,00грн. та на підставі п.2.1 договору - 359,25грн. винагороди за кожну послугу по заготівлі молока.

   Позивач стверджує, що станом на сьогоднішній день заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 095,29грн.

   Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову і виходить з наступних підстав.

    Приписами п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що первинні та зведені облікові документи  можуть  бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа(форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської  операції,   одиницю  виміру господарської операції; посади осіб,   відповідальних  за здійснення господарської  операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу,    яка брала участь у здійсненні господарської операції.

 Позивач надав суду товарно-транспортні накладні, а саме: від 24.05.06, 01.05.2006р.,02.05.2006р.,03.05.2006р.,04.05.2006р.,05.05.2006р.,06.06.2006р.,07.06.2006р.,

08.05.2006р.,09.05.2006р.,10.05.2006р.,11.06.2006р.,12.05.2006р.,21.05.2006р.,22.05.2006р., 23.05.2006р., 24.05.2006р., 25.05.2006р., 26.05.2006р., 26.05.2006р., 27.05.2006р., 29.05.2006р., 30.05".2006р., 31.05.2009р., 07.06.2006р., 08.06.2006р., 11.06.2006р., 12.06.2006р., 16.06.2006р., 21.06.2006р. Як вбачається з зазначених вище товарно-транспортних   накладних, в них відсутні    наступні   реквізити:     місце  складання, відсутня назва підприємства,     від    імені     якого     складено     документ, не заповнено графи з даними про вантаж, не вказано посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, відсутні особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

   Беручи до уваги наведене вище, суд не бере до уваги товарно-транспортні накладні,  як обставину, яка б підтверджувала  факт поставки продукції, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства та встановленим нормам.

  Щодо спеціалізовангих накладних, суд зазначає, що всі надані спеціалізовані товарні накладні належать ДП «Екосир». Проте, вони не відповідають вимогам п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в деяких спеціалізованих товарних накладних у відповідній графі  не зазначено замовника, а в інших зазначено назву підприємства, котра не має відношення до відповідача). Отже, вище зазначені спеціалізовані товарні накладні не мають відношення до заявлених позовних вимог позивача, а тому не можуть бути визнані доказами по справі в розумінні ст.34 ГПК України.

    Суд приходить до висновку, що відповідач провів розрахунок з позивачем в повному обсязі згідно поставленої кількості та якості продукції, що поставлялася, про що свідчать надані позивачем товарні накладні на суму 30 041,00грн. Щодо інших грошових вимог позивача, то вони документально не підтверджені, необгрунтовані, і не відповідають дійсності.

   Слід зазначити, що при  визначенні суми позовних вимог позивач ,всупереч ст.33 ГПК України, не надав суду  підтверджуючих документів, які б свідчили про кількість поставленої сировини, що є основною складовою при обчисленні суми, що підлягала до оплати при виконанні умов договору №16/05 на закупівлю молока і молочних продуктів в рахунок регіонального замовлення у 2006 році  від 01.05.06. Сума заборговності, яка є у відповідача, як це зазначає позивач,  не підтверджена бухгалтерськими документами, які  є основними доказами при визначенні кредиторської заборгованості суб'єктами господарювання.

       Згідно п.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами  встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей  передбачених господарським кодексом України, тобто: письмова угода  укладається      шляхом      складання документа,  що     визначає її зміст,  і підписується  безпосередні особою,  від    імені    якої    вона    укладена    або    іншою    особою, яка діє    в силу повноважень, заснованих, зокрема, на     законі, довіреності, установчих документах.  Для    укладення    угод    органи    юридичної    особи не    потребують    довіреності,   якщо    вони    діють    в межах        повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами.

    В договорі в порушення ст.180 Господарського кодексу України не зазначено  істотної умови договору, а саме: ціни по яких постачається сировина, а визначено,що ціна встановлюється, згідно п.1.1 договору, протоколом погодження цін. Проте, такого протоколу позивач не надав, а в  розрахунках за основу взято акт звірки від 19.09.06, в котрому зазначено ціни по яких, як вважає позивач, здійснювалася поставка. Суд звертає увагу на факт, що зазначений вище акт звірки підписаний від відповідача головним бухгалтером, який не уповноважений діяти від ТзОВ «Надвірнянським завод молочних продуктів»при укладенні угод, встановленні цін за надані послуги чи поставлену сировину.

    Пунктом 11.1 статуту ТзОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»встановлено, що органами управління товариства є збори учасників, директор товариства та ревізійна комісія.

Директор Товариства є виконавчим органом товариства, який призначається зборами учасників і  який здійснює керівництво його поточною діяльністю (п.11.10 статуту,  ст.65 ГК України) .

   Директор діє від імені товариства перед всіма юридичними і фізичними особами, в тому числі, як це передбачено п.11.14 статуту, укладає господарські договори та інші угоди     від імені   товариства.

  Беручи до уваги викладене та виходячи з положень ст.92 Цивільного кодексу України, уповноваженою особою діяти від імені ТзОВ «Надвірнянський завод молочних продуктів»- є директор.

    Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем не доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача не підлягає задоволенню.

   За таких підстав, позовні вимоги позивача  є необгрунтованими, не доведеними в судовому засіданні, не грунтуються на доказах, а тому задоволенню не підлягають.

      Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід залишити за позивачем.

   Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,  ст.92 Цивільного кодексу України, ст.ст.65,180 Господарського кодексу України,  ст.ст.33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  ВИРІШИВ:

        в позові відмовити.

         

   Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                        Суддя                                                       Булка В.І.

                                                                                                          Рішення підписане 29.07.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.








 

  • Номер:
  • Опис: визнання права власності на самочинне виробництво
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 14/81
  • Суд: Господарський суд Хмельницької області
  • Суддя: Булка В.І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.12.2004
  • Дата етапу: 24.01.2005
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація