АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-592 2006 рік                               Головуючий в суді першої інстанції

Категорія 39                                                Слипченко Л.М.

Доповідач Свинцова Л.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 червня 2006 року                              Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого судді            Свинцової Л.М.,

Суддів                             Карташова О.Ю., Савченко В.О.,

При секретарі                     Ірметовій О.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в місті Луганську апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення місцевого Жовтневого районного суду міста Луганська від 04.07.2001 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням місцевого Жовтневого районного суду міста Луганська від 04.07.2001 року позовні вимоги ОСОБА_7 були задоволені повністю, позовні вимоги інших позивачів були задоволені частково.                                                                                                                              

Визнано не відповідними дійсності та неправдиво викладеними, що порочать честь та гідність, ділову репутацію позивачів відомості, які містяться в протоколі зборів акціонерів АТЗТ "Луганськміськбуд" від 10.08.2000 року. ОСОБА_2 був зобов'язаний спростувати у трьохмісячний строк поширені ним відомості через особистий виступ на загальних зборах акціонерів АТЗТ "Луганськміськбуд".

Позовні вимоги в частині відшкодування шкоди, заявлені ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 залишені без задоволення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були не задоволені таким рішенням суду, звернулися із апеляційними скаргами.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в своїх апеляційних скаргах просили змінити рішення суду в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди та постановити нове рішення відносно цих позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на їх користь моральної шкоди в сумі по 100 тис. грн. кожному, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права в частині відмову відшкодуванні моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 просив скасувати рішення суду, а провадження по справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального/ права.

В суді першої інстанції було встановлено, що дійсно відповідач ОСОБА_2 , виступаючи на загальних зборах АТЗТ "Луганськміськбуд" 10.08.2000 року, поширив відомості, які порочать честь, гідність та ділову репутацію позивачів. Позивачі не надали судові доказів тому, що відповідач своїми діями їм спричинив моральну шкоду.

З протоколу зборів акціонерів АТЗТ „Луганськміськбуд" від 10.08.2000року вбачається, що ОСОБА_2 на цих зборах стверджував, що позивачам у справі належить 98% акцій товариства.

Відповідно до документів товариства на момент проведення зборів позивачам належало 58,4% акцій.

Таким чином , ОСОБА_2, який виступав на зборах, поширив відомості, що порочать честь, гідність та ділову репутацію позивачів.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши., доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 обґрунтованими частково, що підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду незаконним, неправильним, що підлягає зміні - скасуванню в частині незадоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації.

Колегія суддів вважає за необхідне ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів про захист честі, гідності, ділової репутації у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовилися від позову про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди. Апеляційний суд прийняв їх відмову від позову та закрив провадження у справі за їх позовами.

Дана справа вже розглядалася в апеляційному та касаційному порядку.

Згідно із ухвалою Верховного Суду України від 23 листопада 2005 року суд, вирішуючи спір всупереч п.З постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року № 7 з відповідними змінами та доповненнями, належним чином не з'ясував, чи поширені відповідачем відомості, про спростування яких пред'явлений позов, порочать честь, гідність позивачів, чи відповідають вони дійсності.

Ухвала апеляційного суду Луганської області від 11 липня 2003 року, якою було скасоване рішення суду першої інстанції у справі в частині відмови в позові про відшкодування моральної шкоди та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачів моральну шкоду у розмірі 600грн. кожному, а в іншій частині рішення залишено без зміни, була скасована, справа направлена на новий апеляційний розгляд.

Відповідно до п.З постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 року № 7 до відомостей, що ганьблять особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність та ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки.зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Суд першої інстанції, розглядаючи заявлений позивачами позов та задовольняючи його в частині захисту честі, гідності та ділової репутації, не з'ясував, чи поширені відповідачем відомості, про спростування яких заявлено позов, порочать честь і гідність та ділову репутацію позивачів та чи відповідають вони дійсності.

Відповідно до наявних у справі документів суд обґрунтовано дійшов до висновку про те, що відповідач на загальних зборах акціонерів 10.08.2000року поширив інформацію, що не відповідає дійсності - про володіння позивачами 98% акцій товариства, посилаючись при цьому на протокол зборів.

Сам відповідач також не надав докази дійсності поширеної ним інформації.

Позивачами не було конкретизовано, яким чином поширені відповідачем на загальних зборах акціонерів АТЗТ „Луганськбуд" 10.08.2000року відомості щодо володіння позивачами 98% акцій товариства ганьблять їх честь, гідність та ділову репутацію. Позивачі також не надали доказів щодо підтвердження цієї частини їх позовних вимог.

За таких підстав необгрунтовані позовні вимоги позивачів щодо захисту честі, гідності та ділової репутації.

Позивачі, як правильно посилався суд в оскаржуваному рішенні, не надали докази про заподіяння їм моральної шкоди у розмірі 100 000грн кожному позивачеві..

За таких підстав необгрунтовані позовні вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди, а тому суд першої інстанції законно відмовив у задоволенні цієї частини позову.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає позов позивачів щодо захисту честі, гідності та ділової репутації необгрунтованим, що не підлягає задоволенню, а тому вбачає за необхідне відмовити у його задоволенні.

На підставі ст.ст. 7, 440-1 ЦК України 1963 року (що діяв на момент розгляду справи), керуючись ст.ст. 307, 309. 313,314,316 ЦПК України, колегія судців

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення місцевого Жовтневого районного суду міста Луганська від 04.07.2001 року змінити: скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації.

В цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації. В іншій частині рішення залишити без зміни.

На рішення може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили. Головуючий суддя Судді